Про що розповіла світові українська культура? #ПІДСУМКИ2017

П'ятниця, 29 грудня 2017 05:55 Автор  Марта Патика
Оцініть матеріал!
(2 голосів)

Для української культури рік 2017 став часом не лише переосмислення війни, а й «нанесенням себе на мапу Європи». Чимало подій цьогоріч розповідали про забуті сторінки української історії, країна все активніше утверджувала свою національну ідентичність  та апелювала до свого визнання як повноцінна частина європейської спільноти. Попри складні політичні події і продовження війни для культури—це скоріше шанс зрушити з місця.

Найбільш динамічними стали кіно та література,  за ними йшли музика та візуальні мистецтва.

Анна Ярославна та українські вихідні у Франції

Анна Ярославна та українські вихідні у Франції

Історична справедливість і міфи — це один із рівнів, які відкрила війна із Російською Федерацією. Завдяки постаті Анни Ярославни — доньки Ярослава Мудрого вже кілька років не зникає з інформаційного простору тема «давньої європейськості» нашої держави . Історія стала відновлюватись, а хвиля інтересу стимулювала свого часу співпрацю між французьким містом Санліс, де і мешкала легендарна постать, та Києвом. У 2017-му відбувся Міжнародний фестиваль мистецтв «Anne de Kiev Fest» в Києві. Перцю в тему історичної справедливості додав Володимир Путін, який під час візиту до Парижа обмовився про Анну Ярославну. Ця репліка не лише викликала медійну хвилю — «чия ж Анна?», а й змусила французького президента достатньо жорстко відповісти.

Взагалі дипломатична взаємодія із Францією була цього року дуже активною. Ще однією знаковою подією для культури став фестиваль Week-end à l’Est. Édition Kyiv \. У рамках відкриття відбувся літературний вечір за участі відомих українських авторів О.Забужко, А.Куркова, А.Жадана, А.Нікітіна. У цей же день у Вищій національній школі мистецтв Парижа можна було послухати лекції Т.Філевської та Д.Горбачова на тему «Київський аспект у творах Казимира Малевича». В галереї Jour et nuit відбувся вернісаж виставки Ф.Брістош та К.Косьяненко «Обличчя наших міст». Літературні презентації та дискусії, концерти, кінопокази, виставки й лекції з українськими митцями. Ця подія привернула увагу до теми усвідомлення української ідентичності, а також розуміння, що таке сучасна Україна і якими викликами вона живе.

Кінобум made in Ukraine, Канни та екранізації українських романів

Українське кіно порадувало не лише великою кількістю фільмів, які вийшли в прокат у 2017-му, а й відзнаками  на міжнародних кінофестивалях. Якщо Україна триматиметься такого темпу, то сфера, яка багато років перебувала в стані занепаду зможе по праву називатися кіноіндустрією. Серед тенденцій цього року — акцент на сучасні події України, екранізації за творами українських письменників, різножанровість та сплеск документалістики.

Підтримку розвитку українського кіно офіційно висловив Мінкульт, закріпивши це законом «Про державну підтримку кінематографії в Україні». Такий крок дає надію, що участь держави в кіно процесах перестане бути номінальною, а стане міцним плечем, на яке би могла спертися сфера.

Загалом в прокат вийшло коло 40 українських стрічок.  «Рівень чорного» Валентина Васяновича, «Кіборги» Ахтема  Сейтаблаєва, «Червоний» Зази Буадзе, «Межа» Петера Бебьяка, «Сторожова застава» Юрія Ковальова, «Стрімголов» Марини Степанської, «Лагідна» Сергія Лозниці, «Ворошиловград» Ярослава Лодигіна — і це далеко не повний перелік.

 

 

Вдесяте Україна представила свій павільйон на Міжнародному Каннському кінофестивалі.  До презентації  йшли як вже готові фільми, так і проекти в процесі виробництва  та сервісна база. Павільйон із гаслом «Ukraine is your destination» («Україна—це твоє призначення») представив короткометражні роботи 6 молодих режисерів, серед яких ігрова стрічка «Цвях» Філіппа Сотніченка, повнометражний дебютний фільм Аркадія Непиталюка «Припутні»  та документальний фільм «Панорама» Юрія Шилова. Також в рамках Каннського кіноринку було презентовано проект містичної стрічки Любомира Левицького «Егрегор», зйомки якої розпочалися в березні 2017 року.

Організаторами заходу виступили Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість», Українська кіноасоціація, Асоціація кіноіндустрії України, Асоціація продюсерів України та Всеукраїнський благодійний фонд Ігоря Янковського «Ініціатива заради майбутнього», Державне агентство України з питань кіно.

FILM.UA Distribution на власному стенді Riviera J13 представляла на великому екрані повнометражні проекти : фентезі «Сторожова застава» виробництва Kinorob, анімаційні фільми — у виробництві «Викрадена принцеса» (Анімаград) та в розробці  «Мавка. Лісова пісня» (Анімаград), історичну драму «Захар Беркут»(Kinorob) за  повістю Івана Франка. Проекти Film.UA, Kinorob і Анімаград також були представлені в національному павільйоні International Village, організованому спільними зусиллями ключових гравців кіноринку України. Метою стенду стала популяризація українського кіно.

До участі в основному конкурсі  був відібраний фільм  «Лагідна» Сергія Лозниці . Стрічку створили режисери з Франції, Нідерландів, Німеччини, Литви та України. Згодом «Лагідну» включили й до лонґ-листа премії Європейської кіноакадемії.

Ще один український фільм був відзначений міжнародним професійним оком. Стрічка «Межа» отримала ґран-прі міжнародного кінофестивалю у Франції. Журі під головуванням Крістіана Каріона присудило фільму Гран-прі фестивалю — нагороду «Золотий Атлас». Крім того, молоде журі фестивалю визнало стрічку найкращим фільмом.

Зразу два українських романи цьогоріч отримали свої екранізації та втіху їхнім авторам і глядачам—це фільм «Червоний» за книгою Андрія Кокотюхи та «Ворошиловград» за Сергієм Жаданом. Перший встиг взяти участь у відборі на висування фільму від України на ювілейну 90-ту кінопремію «Оскар»  у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою», а другий отримав  перемогу на  міжнародному кінофорумі Connecting Cottbus в Німеччині.

 

 

Знаковою стала стрічка Ахтема Сейтаблаєва «Кіборги». 

Прониклива історія  героїчної оборони Донецького аеропорту під час війни на Сході зачепила велику кількість глядацьких сердець. На прем’єрі були присутні реальні кіборги, які вижили після однієї з найбільш трагічних битв війни на Сході України. Паралельно із прокатом в соціальних мережах глядачі висловлювали свою підтримку фільму, а творці «Кіборгів» вирішили перераховувати 5 гривень з кожного квитка сім’ям загиблих. За два вікенди фільм зібрав 15, 752 млн гривень, фільм побачили 212 182 глядачі. Таким чином було встановлено новий рекорд для вітчизняних фільмів в українському прокаті. В написанні сценарію брали участь реальні  кіборги, також майже щодня хтось із них був на зйомках.  «Кіборги» важливі й тим, що продовжують процес творення нової української історії, переосмислення поняття героїзму і патріотизму як такого, а також декомунізацію.

Попри помітні успіхи українського кіно, незмінною лишається доля українського режисера Олега Сенцова, який був засуджений за безпідставним звинуваченням з боку Російської Федерації  і отримав  до 20 років колонії  суворого режиму. В його справі додалося ще кілька кроків підтримки:  до кампанії долучилася всесвітньовідома акторка Меріел Стріп, а також у квітні 2017 року у Нью-Йорку Олегу Сенцову заочно вручили премію американського ПЕН-клубу імені Барбари Голдсміт «Свобода писати». За словами його родичів та колег, навіть перебуваючи в ув’язненні Сенцов продовжує працювати і написав вже 5 кіносценаріїв.

 

Відзначили увагою українську історію через кіно й іноземні режисери.  У прокат вийшов канадський  фільм «Гіркі жнива»,  який розповідає історію кохання під час Голодомору в України 1932—33 років. Стрічку показали в різних країнах, відгуки кінокритиків були дуже різні — від розчарування до наголошенні на важливості популяризації теми Голодомору на заході.  Музику до фільму, до речі, поруч із британцем  Воллфішем, написав український гурт «Даха Браха». Зйомки фільму  відбувалися в Україні під час президенства Януковича, тому автори фільму намагалися не розголошувати тему своєї роботи.

Також унікальний фільм епохи поетичного кіно «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова вперше показали в далекому Сінгапурі в рамках студентського фестивалю Perspectives Film Festival.

Літературні прориви 2017

Літературні тенденції 2017 можна визначити як лагідна українізація та збільшення кількості перекладацької літератури. Паралельно із темами війни, з’являються й ті, хто хоче подумати, а що буде далі?

Література вже традиційно виконує роль народної дипломатії. І цього року Україна все більше стала звучати на міжнародних книжкових ярмарках — традиційно на Франкфуртському зі стендом «Understanding Ukraine», та вперше в Лівані та Мексиці.  «Видавництво Старого Лева» відвідало виставку Feria Internacional del libro de Guadalajara (FIL) у другому за величиною місті Мексики — Ґвадалахарі. Виставку вважають найважливішою для купівлі та продажу прав в іспаномовному світі.

На 61-ій Бейрутській книжковій виставці Україна вперше мала свій стенд.  Завдяки співпраці із посольством України в Лівані про нашу країну гомоніли ЗМІ, що є великим кроком  вперед.

Інститут книги, що був створений з ініціативи Міністерства культури отримав свою директорку — Тетяну Терен. Серед пріоритетів в найближчі роки вона назвала переклади.

Як раз одним із важливий перекладів став переклад арабською творів Лесі Українки. Посольство України в Єгипті презентувало першу збірку її поезій та листів. Посол України Геннадій Латій та перекладачі збірки — директор Єгипетського Центру арабської мови та культури інституту філології Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка Олена Хоміцька і єгипетський професор Самір Мунді, розповіли про життєвий і творчий шлях Лесі Українки під час презентації видання.

Відзначився рік 2017 в літературі цілою рікою нагород і номінацій — Юрій Андрухович отримав літературну премію Vilenica 2017. Премію вручили в Любляні за багатогранну, провокативну і відверту літературу, яка повертає голос несправедливо забутим частинам Європи, Софія Андрухович отримала Visegrad Eastern Partnership Literary Avards за свій роман «Фелікс Австрія». Вишеградська літературна премія Східного партнерства (Visegrad Eastern Partnership Literary Award) відзначає авторів поезії, художньої та наукової літератури з країн Східного партнерства (Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови та України).  Молодий письменник Андрій Любка зі своїм романом «Карбід» в польському перекладі увійшов до фіналу престижної премії Angelus, а на 39-му Загальноєвропейському фестивалі наукової фантастики «Єврокон», що цьогоріч відбувся у Дортмунді (Німеччина) були відзначені дві українки — Наталя Щерба та Наталя Савчук.

Премію Конрада та Книгу року ВВС, під кінець 2017-го отримала письменниця й перекладачка Катерина Калитко, привернувши увагу до себе книгою оповідань «Земля загублених, або маленькі страшні казки».

Ще однією  літературною приємністю стало включення двох дитячих книжок  до каталогу  Міжнародної бібліотеки в Мюнхені «The White Ravens» («Білі круки»), який присвячено найкращим дитячим виданням світу. До списку  увійшли казка Івана Франка «Фарбований Лис» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» та дитяча книжка Софії Андрухович і Мар’яни Прохасько «Сузір’я Курки» видавництва «ВСЛ».

Як я писала вище література продовжує виконувати роль важливого дипломата, вона дає голос, аби піднімати важливі суспільству теми. Зокрема, у 2017-му зразу троє українських письменників стали послами доброї волі  ООН — Любко Дереш, Лариса Денисенко та Мар’яна Савка. Посли доброї волі ООН та Посланці миру — це відомі особистості та визначні діячі, які присвячують свій час тому, щоб привернути увагу громадськості до найгостріших проблем сучасного світу та відстоюють цінності та ідеали Організації Об’єднаних Націй у своїх країнах.

Що звучало: музична сфера 2017

Ключовою музичною подією став музичний конкурс Євробачення, який прийняла Україна. До Києва приїхала велика кількість делегацій з різних країн Європи, а також потоки слухачів. Для Києва це став великий урок  на вміння себе подати і гідно представити країну. За відгуками медіа та учасників Україні це вдалося.  Від України в конкурсі брав участь O.Torvald, який хоч і не зайняв перших позицій, тим не менш гідно тримав марку. Конкурс в українській столиці минув під гаслом «Celebrate diversity» ( «Святкуємо різноманіття»). Без скандалів , на жаль. не обійшлося — представницю Росії на музичному конкурсі Юлії Самойловій СБУ заборонила в’їзд в Україну на три роки через виступи в анексованому Криму. Таким чином вперше за багато років Росія не брала участі в конкурсі.

Також музичне поле України цьогоріч джазувало. Сформований Олексієм Коганом меседж—головним дослідником й ініціатором більшості джазових подій в Україні, що джаз—це музика вільних людей  став більш, аніж актуальним в непрості часи.  Його підхопив МЗС,  відкривши третій рік поспіль  МЗС  open air—вечір джазу у дворику міністерства.  У 2017-му подія була присвячена Криму і його  свободі, окрім музики на великих екранах транслювалися історії людей на відео про Крим. Серед учасників були  музичні колективи, які в різні роки були учасниками Koktebel Jazz Festival в Криму: Ігор Закус, Іванка Червінська і Z-Band, секстет Наталії Лебедєвої і Усеін Бекіров.  Разом з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним заходи і програми відкрили міністри закордонних справ Литви і Швеції, також були представники інших європейських країн, а також кримськотатарська громада. Захід ще раз нагадав , що перший, хто реагує на  трансформації—це культура.

Ще однією джазовою заявкою України стала програма #JazzUA в Буенос-Айресі.  Протягом тижня українсько-аргентинський колектив грав музику з різних куточків нашої Батьківщини. Соліст — Ілля Бондаренко, молодий скрипаль-віртуоз з колективу Two Violins, який мав виступи у Білому Домі (Вашингтон), Карнегі Холі (Нью-Йорк), Акасака Хол (Токіо), Musicverein (Відень), Благодійний Бал Принца Гаррі (Лондон), ООН (Нью-Йорк), Альфа Джаз Фест (Львів) та джазове тріо— та джазове тріо — піаністка Наталя Лєбєдєва, контрабасист Флавіо Ромеро та барабанщик Оскар Гіунта.

Окремим кроком став закон про квоти на українському телебаченні, а роком раніше на радіо. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% — для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. Таким чином, українська музика отримала більше шансів звучати в ефірі і бути на порядку денному. Цей процес активно тривав і у 2017-му. Квоти стимулювали появу і нової молодої музики і закріпленні проукраїнської позиції  вже добре знаних виконавців .

Загалом в музиці прослідковуються два шляхи розвитку: колективи, які орієнтуються на музичні ринки Європи — такі як The Erised, Даха Браха, Onuka  і ті, що прагнуть максимально розвиватися в межах українського ринку.

В списку перших опинився й львівський гурт Atmasfera. Він став номінантом  на американську премію RoundGlass Music Awards  . Вона вручається найбільш прогресивним музикантам, що створюють музику для здоров’я, миру і екологічної свідомості. Колектив потрапив у номінацію «Найкраще музичне відео» з кліпом на пісню «In the Depth» («На глибині»), повідомляє Lovely Life.  Переможця оголосять в кінці січня 2018 в Нью-Йорку.

Класична музика також  дала приводи говорити про Україну.  Віртуозний молодий  гітарист Марко Топчій  переміг на Міжнародному гітарному конкурсі Джоанн Фаллетти у Нью-Йорку, де Марко окрім основної премії отримав також перший Музичний приз і Приз глядацьких симпатій. На честь переможця Міжнародного гітарного конкурсу у Нью-Йорку прозвучав гімн України у виконанні симфонічного оркестру Джоанн Фаллетти.

Знакових музикантів з Польщі, Франції та України зібрав і триденний музичний маратон «Тихі дні любові і музика миру» у Львові, присвячений пам’яті оперного співака Василя Сліпака, який загинув на Сході України. Цінністю цього заходу стала комунікація між собою найкращих виконавців європейських сцен, які планують продовжувати створювати спільні події в Україні.

Візуальне мистецтво, дизайн та ілюстрації

Справжнім проривом стали перемоги наших ілюстраторів в світі — Валерія Соколова перемогла на Міжнародному бієнале ілюстрації у Сербії,  дві роботи української ілюстраторки Євгенії Гайдамаки цьогоріч були відзначені престижною премією Red Dot Communication Design Award. Одна із них — постер до фільму Термінал. Також дві книги творчої майстерні «Аґрафка» «Голосно, тихо, пошепки» та «Франко від А до Я» отримали нагороду BIB 2017 PLAQUE на Бієнале художньої Ілюстрації у Братиславі. Що говорить, що ми нація не лише «співоча», а й навіть дуже художньо-образно мисляча.

Рік 2017 запам’ятався  ще й новим поглядом на добре усім відомий твір «Енеїда» Котляревського. Автор, написавши його, започаткував українську класичну літературу, а через півтора століття Анатолій Базилевич надав нового образного осмислення головному козацькому міфу, на якому базується велика частина української історії. Нова книга «“Енеїда” Базилевича»,  була видана спеціально до  Книжкового арсеналу 2017, і показала історію створення художником ілюстрацій, а також досліджує візуальні образи першого українського «графічного роману». Згодом виставка «Енеїда Базилевича» була окремо представлена в національному Художньому музеї. Кураторами стали Павло Гудімов та Діана Клочко.

Український проект «Трансформація» на Paris Design Week 2017 трансформував уявлення європейців про український дизайн. Українські дизайнери — привернули увагу на Паризькому Тижні Дизайну. Кілька робіт українських предметних дизайнерів, представлених на Paris Design Week  потрапили в огляди найвпливовіших європейських медіа.

Стілець Buffalo від дизайн-бюро Svoya Studio, був відмічений в огляді CNN, як один з 10 найцікавіших об’єктів паризького Тижню Дизайну, а у головній статті французького Le Figaro, присвяченій цій події, відзначили плитку Tetrapod від Sergey Makhno Architects, яка цього року отримала нагороду Red Dot Award, та диван Tao від Павла Ветрова для MoDi, який також був відмічений Red Dot Award, видання включило до добірки «6 найкращих предметів виставки».

На міжнародній арені також звучали й імена українських фотографів, зокрема у Польщі відбулася виставка фотомитця Ігоря Гайдая, а у Нью-Йорку представили проект «RAW Україна на передовій» за підтримки Міністерства інформаційної політики України.  Проект присвячений перетворенню української армії. Серед  творців проекту 33 фотографи з України, Білорусі та США: визнані фотожурналісти, фотокореспонденти і куратори з Україні та з-за кордону, серед них — Олександр Глядєлов, Брендан Гоффман, Йосип Сивенький, Олександр Васюкович та інші.

P.S. Питанням культурної дипломатії та утвердження української міцної позиції було присвячено чимало дискусій і зустрічей цього року. Україна продовжує працювати в рамках програми «Креативна Європа», яка дає змогу все більшій кількості митців заявити про себе і гідно представити сучасну українську культуру в світі. Всередині мистецьких середовищ спостерігається активніша взаємодія і спільність, що дає змогу підтримувати якісний український інтелектуальний продукт.

Автор: Катерина ГЛАДКА

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається