Нова монета присвячена Світовому конгресу українців.

Опубліковано в Україна

10-11 жовтня 2017 р. Президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Евген Чолій, на запрошення складової організації СКУ, Конґресу Українців Естонії, здійснив робочий візит до Таллінна, Естонія, де обговорив подальшу підтримку України під час зустрічей з Головою Парламенту Ейкі Нестором та іншими державними високопосадовцями Естонії, а також увзяв участь у відзначенні українською громадою 50-ліття СКУ.

Опубліковано в Українці в світі

У Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові представлені твори видатних українських художників-еміґрантів ХХ ст. Ця мистецька подія проходить під гаслом — «Українські митці діаспори» і завершує низку урочистостей в Україні, присвячених 50-літтю Світового конґресу українців (СКУ).

Від початку свого існування Національний музей у Львові був орієнтований на створення колекції новітнього мистецтва. Ще 1933-го відбулася перша виставка, яка презентувала творчість українських митців «паризької групи». «Тоді Національний музей придбав до колекції їхні твори і вони стали однією зі складових частин великої збірки музею у Львові, — розповіла Оксана Біла, заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею імені Андрея Шептицького. — Але так склалося, що 1952 року, з огляду на суспільно-політичні події, ці твори були вилучені, перевезені до приміщення сучасної Бібліотеки ім. В.Стефаника, де злочинно нищилися під гаслом творів, які мали національний характер».

«Паризька група» — перша хвиля еміґрації українських художників пройшла на початку ХХ ст., тоді до Парижа, — центру модерного європейського мистецтва — потрапили Олександр Архипенко, Микола Глущенко, Олекса Грищенко, Михайло Андрієнко-Нечитайло й інші. Вже на початку 1930-х там сформувалася численна група (понад 30) митців-еміґрантів, серед котрих були й воїни Української галицької армії Григорій Крук та інші.

У 1920-1940 рр. відбулися ще дві великі хвилі еміґрації українських митців. Так виникли осередки української культури у Празі. 1921-го у тодішній Чехо-Словаччині був заснований Український вільний університет, Український педагогічний інститут ім. М. Драгоманова та інші. До створення мистецьких осередків у Польщі долучилися українці Богдан Лепкий та Петро Мегик. Серед митців того часу, чиї твори представлено на виставці — Петро Андрусів. Третя, найбільша хвиля еміґрації почалася після 1939 року. Серед тогочасних митців були Ніл Хасевич, Михайло Черешньовський, Мирон Левицький та інші. Чимало було тих, хто боролися за незалежність України у лавах вояків УПА чи вступили до Української дивізії. У 1950-х рр. потужні мистецькі угруповання сформувались у США й Канаді. Найбільшими з них були Об’єднання митців-українців Америки в Нью-Йорку та Спілка українських образотворчих митців у Торонто.

Експозицію виставки «Українські митці діаспори» формують два розділи: перший репрезентує твори, що здебільшого надійшли до музею впродовж 1990-х і в 2010-х рр.; другий — роботи з колекції Галини Горюн-Левицької (Канада).

 
 

Анна Кісіль, голова Ради з питань культури СКУ, презентуючи виставку, розповіла про те, як створювалася колекція Галини Горюн-Левицької, з котрою була особисто знайома. «Кожна картина, яку п. Галина купувала для своєї колекції, мусила їй сподобалася. Вона за власноруч зароблені гроші купувала навіть картини свого чоловіка, Мирона Левицького, одного з найвидатніших художників Канади, у шлюбі з котрим прожила понад чверть століття. І хоча розлучатися з творами, які, за її ж словами, «не виходили за межі дому» їй було важко морально, як вона сама говорила «вдома — пусті стіни», але, передавши у дар колекцію, п. Галина здійснила мрію свого чоловіка — повернутися у своє рідне місто. Тепер його картини — вдома». Збірка Галини Горюн-Левицької складає 119 творів малярства та графіки українських митців діаспори. Серед них — роботи Михайла Мороза, Володимира Баляса, Якова Гніздовського, Едварда й Юрія Козаків, Василя Хмелюка й інших, а також цінний архів, пов’язаний із творчістю Мирона Левицького, учня Мистецької школи Олекси Новаківського. Ця колекція є вагомим дарунком, який музей отримав від приватної особи — не митця.

«Меценатська діяльність Галини Горюн-Левицької стала прикладом служіння рідному народові, рідній українській культурі. Закликаю всіх, хто має приватні збірки: не тримайте художні твори вдома, передавайте їх у музей. Тут їх зможуть побачити справжні шанувальники, ними захоплюватимуться, на них вчитимуться мистецтву. Кожен із нас у житті має певну місію — одні малюють, інші творять, ще інші співають, але разом ми — велика Україна, яка не закінчується межами України. Ми є в багатьох країнах світу і ми є для того, щоб підтримувати один одного, підтримувати нашу культуру, тому що тільки в єдності наша сила»», — наголосила п. Кісіль.

Колекцію Національного музею ім. Андрея Шептицького в різні роки поповнювали цінні мистецькі твори, передані з-за кордону. Відтак, з 1988 року у Музей було передано згідно з волею художників, колекцію Іванни Нижник-Винників і Юрія Кульчицького (2262 предмети) — твори, архів, бібліотека; архів, бібліотека, начерки, проекти, рисунки Святослава Гординського (передали Лариса і Лада Гординські); мистецька спадщина Олекси Новаківського (52 твори) з колекції Магди та Миколи Мушинки (Словаччина) й інші.

Оксана Нагірна

Джерело: meest-online.com

Опубліковано в Колонка подій

29 серпня, у Львові, у Музеї народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» ім. Кл. Шептицького, у межах святкування 50-ліття Світового Конгресу Українців «Дні української діаспори у Львові» відбулася символічна акція «Українці разом – майбутнє за нами». 

Представники українських діаспор з усього світу сьогодні пов’язали ентральне дерево у саду стрічки-прапори 53 країн. Відтак центральне дерево у саду радісно замайоріло барвами єднання навколо великої спільної мети: «Сильна і непереможна Україна».

«Цей сад є особливим для нас, адже ми завжди говоримо, що українська діаспора є частиною українського народу. Також, оскільки до Конгресу входить вже 53 країни, тут потрібно висадити ще 13 дерев», - підкреслив президент Світового Конгресу Українців Євген Чолій .

 

 

 

 

На думку ж організаторів, така акція допоможе згуртувати українців з усього світу. А плоди дерев – це результати кропіткої співпраці. 

«У 2008 році у Шевченківському гаю ми вирішили посадити «Сад Світового Українства», який є єдиним у світі за участі українців з 40 країн світу. Тепер українці з кожної країни мають своє дерево, - розповіла Директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» Ірина Ключковська. - Сад має символічне значення. Він символізує духовну закоріненість українця в рідну землю. Вже з’явилися перші плоди. Це також символічно, адже врожаї української діаспори для України є надзвичайно багатими, оскільки їхній духовний вимір є неоціненним. На центральному місці ми висадили дерево Світового Конгресу Українців».

«Якщо у Шевченка є «Садок вишневий коло хати», у японців, приміром, є сад сакури, то у нашому Музеї тепер є унікальний, єдиний у світі, яблуневий Сад світового українства…» - зазначив сьогодні директор скансена Роман Назаровець 

Загалом сад налічує 40 дерев. Перше дерево, яке дало плоди, - яблуня українців Естонії.

Опубліковано в Україна
Опубліковано в Відео

Українці за кордоном боролися за незалежність України, коли їхня батьківщина перебувала під радянською диктатурою, домагалися у різних країнах світу визнання Голодомору геноцидом, а настала потреба – збирають кошти та гуманітарну допомогу для волонтерів і військових на сході. Світовий конгрес українців відзначає 50 років свого існування. До Києва з’їхалися представники діаспор з понад 30 країн. До привітань долучились і перші особи держави.

Чимало молоді серед представників Світового конгресу українців (СКУ), хоча самій організації вже 50 років. Українці за кордоном виховують нове покоління в любові до своєї історичної батьківщини, передають традиції, навчають мови, долучають до активної діяльності в організації, розповідають керівники СКУ.

«Наші батьки зрозуміли, що вони мусять стати в авангарді цієї країни, яка була під комунізмом в Радянському Союзі, і вимагати національних і людських прав. Вони, мабуть, це передали нам. Від того часу багато хто з нас з молодих років працює. Тепер – те саме, треба Україні допомогти», – сказав генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів (Австралія).

 

 

Народився в Канаді, щоб повернутися до України

Антон Ващук народився у Канаді, в Торонто, в українській родині. Прожив там 23 роки і після цього вирушив до України. Тож останні 2 роки він працює в Києві у міжнародному фонді, який допомагає покращувати бізнес-клімат. Зокрема Антон Ващук займається освітньою програмою, за якою українці отримують стипендії на навчання в бізнес-школах США, а потім повертаються до України і обіймають високі посади у секторі державного чи приватного управління.

«Вирішив приїхати до України, бо вірю, що тут є можливості для економічного та особистого розвитку. Я маю українські корені і мене вчили вдома, в Торонто, що ти українець, маєш обов’язки і коли випав шанс, я вирішив прилетіти сюди працювати», – розповідає канадець українського походження.

Антон ходив до української школи по суботах, де вивчав українську мову, історію, літературу, культуру. З батьками розмовляв українською та англійською.

Він бачить в Україні великий потенціал в плані експорту, бо українські продукти і сервіси можуть конкурувати на міжнародному ринку, просто українські виробники ще не знайшли нових ринків, які готові прийняти українську продукцію.

Як зазначає Антон Ващук, навіть в Канаді не так багато українських продуктів, як могло би бути, враховуючи нові можливості із запровадженням зони вільної торгівлі з цією країною.

Що бачать українці з-за кордону?

Президент СКУ Євген Чолій (Канада) свою промову розпочинає з перерахування здобутків України за останні три роки і, як не дивно, його виступ затягується надовго. Просто всередині країни люди не бачать того, що видно збоку, пояснює Євген Чолій.

«Це так само, як дивитися на дитину, яка коло вас росте по-маленьку з кожним днем, і ви не бачите таких значних змін, як людина, яка приїжджатиме раз на 2-3 місяці. Так і ми дивимося більш глобально і бачимо, де була України три роки тому, і де вона опинилася сьогодні. Ми дивимося на великі успіхи – такі, як ратифікація угоди про асоціацію з ЄС, про надання безвізового режиму, який Україна осягнула після виконання 144 вимог щодо реформ. Ми бачимо, що Україна міняється і модернізується, і ми не боїмося цього сказати тоді, коли дуже багато людей воліють розкритикувати», – зазначає він в коментарі Радіо Свобода.

Перші 25 років Світовий конгрес українців докладав зусиль на міжнародній арені для здобуття Україною незалежності. Наступні 25 років українські діаспори в різних країнах спрямували увагу на затвердження української державності. Зараз у СКУ взяли за мету допомогти Україні із економічним зростанням.

Підтримували в СКУ українців під час Помаранчевої революції, під час парламентських виборів, коли направляли спостерігачів, у часи Революції гідності. Тепер намагаються працювати із урядами тих країн, в яких живуть, аби доносити інформацію про Україну та посилювати допомогу.

Допомогти побороти російську агресію та відновити економіку України – завдання СКУ

Українці за кордоном хочуть бачити в Україні політичну стабільність, на цьому Стефан Романів на урочистому заході наголошував особисто деяким представникам влади, розповідає він в коментарі Радіо Свобода.

«Сьогодні немає часу на якісь вибори, немає часу говорити про майдани», – пояснює генеральний секретар Світового конгресу українців.

Завдання в СКУ зараз бачать такими: допомогти Україні припинити гібридну війну, розв’язану Росією, відновити територіальну цілісність, визволити політичних в’язнів на окупованих територіях та на теренах Росії, допомогти в реалізації реформ.

Для СКУ зараз надважливим є боротьба із російською дезінформацією, яка намагається переконати західні країни, що Україна є невдалою державою для інвестування.

«Наше послання для світу має бути, що економіка України розвивається, ви можете інвестувати в Україну. Дуже часто, коли виступаю, вживаю таку статистику: понад 10 тисяч загиблих, 25 тисяч поранених, 1,5 мільйона переселенців. Економіка зростає, армія росте, суспільство починає себе розвивати. Запитаймося: яка інша держава в світі могла б це зробити? Тому український народ час від часу має говорити собі: «Ми чогось досягли, нам ще далеко, можливо… Але якщо ми так далеко зайшли, то межі немає, ми повинні бути центром Європи», – наголошує Стефан Романів.

Світовий конгрес українців об’єднує мережу українських громад у 53 країнах та виступає від імені 20 мільйонів українців усього світу, йдеться на сайті організації.

Автор: 

Ольга Комарова

Джерело: 

radiosvoboda.org

Опубліковано в Україна

30 червня 2017 р. Президент Світового Конґресу Українців (СКУ) Евген Чолій узяв участь у відзначенні 50-ліття СКУ в Мюнхені, Німеччина, яке організувала складова організація СКУ – Об’єднання українських організацій у Німеччині (ОУОН) на чолі з Лесею Шрамко.

Президент СКУ виступив з головною доповіддю на святковому бенкеті, який пройшов в Українській домівці. У своєму слові Евген Чолій відзначив здобутки СКУ протягом його півстолітньої історії, наголосив на пріоритетах СКУ на майбутнє та закликав українську громаду Німеччини і далі співпрацювати з СКУ, а насамперед – у підтримці України в захисті своєї територіальної цілісності.
gramoty
Святкова програма включала вручення Президентом СКУ Почесних грамот, висвітлення короткого документального фільму “50 років Світового Конґресу Українців” та виступ місцевих українських митців.
sat-schoolger
1 липня 2017 р. Евген Чолій відвідав Українську суботню школу на чолі з Директором Оленою Юст та поспілкувався з учнями.

Евген Чолій також побував у с. Пух, де взяв участь у Архієрейській Службі Божій, яку проводив Владика Петро Крик на вшанування св. Едігни, онуки Князя Ярослава Мудрого. Президент СКУ виступив перед українською громадою в с. Пух із закликом вшановувати українських святих і видатних людей та разом з Головою ОУОН Лесею Шрамко подарував ікону св. Княгині Ольги Голові громадської організації “Едіґна” Едіґні Келлерманн.


puchЕ. Чолій з учасниками Архієрейської Служби Божої в с. Пух

Рівнож Президент СКУ відвідав Український Вільний Університет (УВУ), де обговорив з Ректором Марією Пришляк та Канцлером Андрієм Довганюком співпрацю між УВУ та СКУ.

Під час зустрічей Президента СКУ супроводжували Голова ОУОН Леся Шрамко та Директор Представництва СКУ зі зв’язків з міжнародними організаціями в Брюсселі Марина Ярошевич.


germany-skuЗліва направо: М. Ярошевич,  М. Пришляк, Е. Чолій, Л. Шрамко та  А. Довганюк

Зліва направо: М. Ярошевич, Е. Чолій, Л. Шрамко, Д. Шевченко та Д. Віпке

Зліва направо: М. Ярошевич, Е. Чолій, Л. Шрамко, Д. Шевченко та Д. Віпке

Зліва направо: Л. Шрамко, Е. Чолій, Ґ. Нефф, Д. Шевченко та М. Ярошевич

“Світовий Конґрес Українців вітає українську громаду Німеччини, яка приєдналася до відзначення 50-літнього ювілею СКУ, та закликає її до подальшої взаємодії для досягнення спільних цілей,” – заявив Президент СКУ Евген Чолій.

 

Опубліковано в Українці в світі