Перші внутрішні радянські паспорти з'явилися в 1932 році. Їх одержували лише жителі «режимних» міст, робітничих поселень, новобудов та радгоспів. Селянам, які становили майже 40 відсотків населення країни, вперше дозволили видавати паспорти лише 28 серпня 1974 року. До цього вони понад 50 років з моменту утворення СРСР були фактично кріпаками при колгоспах. Туди їх автоматично записували в 16 років і вони не могли нікуди виїхати без довідки від колгоспного начальства. Порушників карали штрафом або тюремним терміном.

c56eb490500b7a3f2619a1c4b79fbc981

Члени бригади №2 колгоспу ім. Леніна Рокитнянського району Київської області на прополці буряків, с. Житні Гори, 1934—1935 рік.

ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного

Сергій Пивоваров згадує, як проводили паспортизацію населення в СРСР та чому селян закріплювали за колгоспами, і публікує знімки з Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного та архіву Луганського обласного краєзнавчого музею.

Перший документ, схожий на паспорт, радянська влада запровадила в 1919 році. Це були «трудові книжки», які прикріплювали робітників до певного підприємства. А ще за їхньої наявності видавали картки на продукти, що було головним в умовах тодішньої продовольчої кризи. Але такий документ видавали лише в кількох великих містах, наприклад, у Москві та Петрограді. В інших регіонах місцева влада використовувала ще бланки царської Росії або вигадувала власні довідки та свідоцтва посвідчення особи.

Після завершення Громадянської війни і утворення СРСР у 1923 році запровадили єдине для всієї країни «посвідчення особи». У ньому були графи: прізвище, ім'я, по батькові; дата народження; місце проживання; професія; сімейний стан; наявність дітей, дані про військову службу. З 1925 року для мешканців міст запровадили прописку. Фото в таке посвідчення вклеювали за бажанням власника, і головне — отримувати його було необов'язково. Обов'язковими були тільки паспорти для виїзду за кордон.

5143180850f3d452b4fdb79ba467636e1

Святкування 1 травня в Луганську, 1924 рік.

Архів Луганського обласного краєзнавчого музею

Наприкінці 1920-х років селяни стали масово тікати в міста від примусової колективізації. Тому для контролю міграції у 1932 році в СРСР запровадили внутрішній паспорт, який став єдиним посвідченням особи. У новому документі, крім тих граф, що були в «посвідченні особи», вказували національність, соціальний стан, відмітки про прийом на роботу. Для жителів союзних та автономних республік текст друкувався двома мовами: російською та мовою республіки. Запроваджувалася й обов'язкова прописка паспортів «не пізніше, ніж за 24 години після прибуття на нове місце проживання».

dad0eb8ef352b656351ef2c8285ad1481

Начальник 20 відділення міліції Києва Беспалов Ф.В. вручає перший паспорт учениці 10 класу 114 школи Кривенюк Н., Подільський район, 8 жовтня 1957 року.

ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного

Головною особливістю було те, що паспорти видавали тільки жителям міст, робітничих поселень, новобудов, які досягли 16 років, а також держслужбовцям та працівникам радгоспів. На більшість селян нова паспортна система не поширювалася. Їх із 16 років добровільно-примусово записували в колгосп. І вони не могли виїхати далі ніж за райцентр без довідки від колгоспного керівництва.

18856b47d46e2a7ddf650bdadc3b81e31

Голова колгоспу «Червоний партизан» Ковельського району Волинської області Стасюк О.К. вручає доярці Шереватій Г. свідоцтво про занесення її імені до Книги пошани, 12 вересня 1961 року.

ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного

За самовільний виїзд карали грошовим штрафом, а за повторне порушення була кримінальна відповідальність — до трьох років в'язниці. Нерідко голови колгоспів і сільрад або працівники НКВС за хабар видавали довідку, на підставі якої можна було отримати паспорт. Особливо це було поширене після Другої світової війни, коли до села повернулися солдати з «трофеями з Європи». На ці трофеї вони купували собі паспорти й осідали в містах.

94773d762d5c6c3edfa0fac6896c074e1

Голова колгоспу ім. Сталіна Канівського району Київської області, с. Горобіївка, 1934 рік.

ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного

На першому етапі паспорти видавали у великих містах. В Українській РСР це були Київ, Харків, Сталіно (зараз Донецьк) та Дніпропетровськ (зараз Дніпро). Навколо них встановлювалася 50-кілометрова режимна зона, яку «зачищали від куркульських, кримінальних та інших соціально небезпечних елементів». Для боротьби з порушниками паспортного режиму НКВС створили позасудові «трійки». У 1938 році до паспортів почали вклеювати фото, другий примірник якого передавали в органи міліції. Також з'явився буквено-цифровий код, який зашифровував наявність судимості та статтю: політичну, господарську чи кримінальну. Таким чином паспортні столи та адресні бюро стали першими картотеками для всесоюзного розшуку.

7815a62bc723a1c2884807eefd6640c51

Співробітники адресного бюро Львівської області за роботою, Львів, 1957 рік.

ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного

Після смерті Сталіна у 1953 році в СРСР провели нову паспортну реформу. Паспорти отримали жителі прикордонних територій, Балтійських республік, працівники залізничних вузлів. На третину скоротили кількість режимних територій. Але для більшості колгоспників мало що змінилося. Новий генсек Микита Хрущов задумав реорганізацію сільського господарства, зокрема й освоєння цілини. Тому селяни знову залишилися без паспортів.

e0b48316d133d5b9badb5fd83ac49dd01

Начальниця паспортного столу Мар'їнського райвідділу міліції старший лейтенант Слюсарева З.Д. і старший оперуповноважений карного розшуку старший лейтенант Жупій У.М. перевіряють облікові картки, смт. Мар'їнка, Сталінської (Донецької) області, 4 вересня 1960 року.

ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного

Коли в 1964-му до влади прийшов Леонід Брежнєв, то перші роки він займався внутрішньою боротьбою в Політбюро. Тільки після його остаточної перемоги питання про паспортизацію селян зважився підняти уродженець Луганщини, перший заступник голови Радміну і майбутній міністр сільського господарства Дмитро Полянський. Його підтримав і голова МВС Микола Щолоков, якому не вистачало даних для «більш успішного виявлення антисуспільних елементів».

fbfdab7e3983009e7d488d946a8de0661

Дільничний 12 відділення міліції Києва Василюк А.П. розмовляє з двірниками про необхідність дотримання паспортного режиму, 1956 рік.

ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного

Рішення відкладали до 28 серпня 1974 року, коли Рада Міністрів затвердила нове «Положення про паспорти в СРСР». Запроваджувалися паспорти нового зразка: червоного кольору замість зеленого; скоротили кількість граф; з'явилися сторінки для фото у 25 і 45 років; пом'якшили правила прописки.

18f67e0b989c0e2b840dfd31df1a4ad01

Група представників різних поколінь, які першими отримали паспорти нового зразка, Київ, 5 січня 1976 року.

Євсєєв О. / ЦДКФФА України ім. Г.С. Пшеничного

Але головне — паспорт отримували в 16 років усі громадяни, зокрема й мешканці сіл. Тепер колгоспники отримали відносну свободу пересування, але вони як і раніше не могли влаштуватися на роботу в місті без довідок від колгоспного начальства. Нові паспорти почали видавати у 1976 році, і до кінця 1981-го їх отримали близько 50 мільйонів селян. З цими паспортами вони й зустріли розпад СРСР у 1991 році.

Джерело: theБабель

Опубліковано в Власна думка

У ЄС розглядають можливість заборонити в’їзд на свою територію тим громадянам України, які отримали паспорт Російської Федерації за спрощеною процедурою.

Опубліковано в Світ

Заступниця міністра закордонних справ України Лана Зеркаль заявила, що паспортний указ президента РФ Владіміра Путіна нагадує дії нацистів, а тому потягне за собою правові наслідки.

Опубліковано в Україна у вогні

Провокативним назвав рішення Росії видавати свої паспорти в ОРДЛО спеціальний представник США з питань України Курт Волкер.

Опубліковано в Власна думка

Не можемо не розповісти про непересічну подію, яка днями відбулася в Генеральному консульстві України у Франкфурті-на-Майні.

Опубліковано в Українці в світі

У Болгарії затримали близько 20 людей через продаж болгарських паспортів громадянам України, Молдови та Македонії.

Опубліковано в Світ

Україна відповість на оприлюднене відео, відзняте в консульстві Угорщини в Береговому, на якому консул роздає угорські паспорти та радить новим громадянам Угорщини приховувати цей факт.

Заяву з приводу цієї ситуації міністр Павло Клімкін оприлюднив у відеозапису на своєму facebook.

Міністр наголосив, що для України не стала новиною інформація про роздачу паспортів громадянам України, всупереч українському законодавству. "Ми прекрасно знали, що це відбувається, попереджували угорських колег. Але це (оприлюднене відео) – вже доказ. На цей доказ потрібно реагувати", - пояснив він.

Із заяви Клімкіна випливає, що Україна знає, хто з угорських консульських співробітників став "героєм" цієї зйомки. На прихованому відео, відзнятому у консульстві, видно чоловіка, що допомагає скласти присягу, та жінку, яка інструктує тих, хто отримав паспорти, приховувати цей факт від української влади.

 

За словами Павла Клімкіна, консул буде позбавлений акредитації і невдовзі залишить Україну.

"Цей консул поїде до Будапешта чи до іншого угорського міста. Але він – просто гвинтик у цій дипломатичній конструкції", - підкреслив міністр, не уточнивши, про кого із задійних дипломатів йдеться.

Клімкін наголосив, що подальший розвиток події залежить від Будапешта. "Є дві опції. Одна опція – це справжня співпраця. Інша опція – це дорога в нікуди. Ми знаємо, що ми маємо робити (за другого сценарію). Вибір – за нашими угорським колегами", - пояснив він.

Водночас, він підкреслив, що за будь-якого розвитку подій Київ продовжить працювати над тим, щоби громадяни угорського походження, зберігаючи культурну самобутність, відчували себе частиною українського суспільства. "Там буде більше України. Щороку більше України. Саме там (на Закарпатті)", - заявив він.

Опубліковано в Колонка подій

Громадські та культурні діячі Польщі виступили проти зображення на сторінках паспорту Остробрамської Каплиці у Вільнюсі та Цвинтар Орлят у Львові. Вони звернулися з протестом у відкритому листі до Міністра внутрішніх справ Польщі Маріуша Блащака.

Опубліковано в Світ

Перші українці в'їхали в Туреччину по ID-паспортах в рамках угоди між двома країнами.

Про це повідомив посол України в Туреччині Андрій Сибіга.

"Зустріли перший рейс з Києва з українцями, які перетнули турецький кордон на підставі ID-карти", - написав дипломат у своєму Twitter .

Посольство України в Туреччині також опублікувало фотографії українців, які перетнули кордон, надавши внутрішні паспорти.

Нагадаємо, 14 березня Україна і Туреччина домовилися про можливість взаємних поїздок громадян на підставі внутрішніх паспортів у вигляді ID-карток. 17 травня рішення остаточно підтвердив Кабмін, а 21 травня - турецький уряд. Угода почала діяти з четверга, 1 червня.

Раніше відвідати Туреччину можна було лише із закордонним паспортом.

За словами президента України Петра Порошенка, такі кроки свідчать про взаємну довіру між українським і турецьким народами.

Опубліковано в Світ

Про це на сторінці у Facebook повідомив голова Державної міграційної служби Максим Соколюк.

Турецька влада 20 травня офіційно опублікувала рішення 2017/10324 про внесення змін до порядку взаємних поїздок і визнання нового (внутрішнього) українського паспорта (ID-картки) як проїзного документа (travel document) для поїздок громадян України до Туреччини — зазначив Соколюк.

Так, українці вже незабаром зможуть їздити до Туреччини за ID-картками без закордонного паспорта.

Опубліковано в Світ
Сторінка 1 із 2
FB