Мистецька громадськість міста Києва, відомі українські музиканти-волонтери, об’єднані в Громадську спілку Музичний Батальйон, ініціювали облаштування в столиці на Андріївському узвозі «Культурно-мистецького скверу ім. Василя Сліпака» - Героя України, соліста Паризької національної опери, кавалера ордена «За мужність» І ст. та «Золота зірка». 16 вересня 2017 відбудеться закладання пам’ятного каменю.

Опубліковано в Україна

Вчора відбулася довгоочікувана прем'єра нових зразків продукції компанії Apple. Крім Iphone8, IphoneX, була представлена лінійка годинників AppleWatch3. Як виявилося, рекламний ролик нових годинників був знятий у Києві. На кадрах відео легко впізнаються приміщення Київського центрального вокзалу та станції Київського метрополітену.

 Пропонуємо переглянути самим!

Опубліковано в Цікаво
Вівторок, 12 вересня 2017 08:06

У київському метро з'явиться "Енеїда"!

Цими днями відвідувачі київського метрополітену зможуть насолоджуватися ілюстраціями до безсмертного твору Івана Котляревського "Енеїда". Образи поеми оживуть прямо на вагонах одного з потягів, який курсуватиме синьою гілкою метро.

Опубліковано в Україна

Українці за кордоном боролися за незалежність України, коли їхня батьківщина перебувала під радянською диктатурою, домагалися у різних країнах світу визнання Голодомору геноцидом, а настала потреба – збирають кошти та гуманітарну допомогу для волонтерів і військових на сході. Світовий конгрес українців відзначає 50 років свого існування. До Києва з’їхалися представники діаспор з понад 30 країн. До привітань долучились і перші особи держави.

Чимало молоді серед представників Світового конгресу українців (СКУ), хоча самій організації вже 50 років. Українці за кордоном виховують нове покоління в любові до своєї історичної батьківщини, передають традиції, навчають мови, долучають до активної діяльності в організації, розповідають керівники СКУ.

«Наші батьки зрозуміли, що вони мусять стати в авангарді цієї країни, яка була під комунізмом в Радянському Союзі, і вимагати національних і людських прав. Вони, мабуть, це передали нам. Від того часу багато хто з нас з молодих років працює. Тепер – те саме, треба Україні допомогти», – сказав генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів (Австралія).

 

 

Народився в Канаді, щоб повернутися до України

Антон Ващук народився у Канаді, в Торонто, в українській родині. Прожив там 23 роки і після цього вирушив до України. Тож останні 2 роки він працює в Києві у міжнародному фонді, який допомагає покращувати бізнес-клімат. Зокрема Антон Ващук займається освітньою програмою, за якою українці отримують стипендії на навчання в бізнес-школах США, а потім повертаються до України і обіймають високі посади у секторі державного чи приватного управління.

«Вирішив приїхати до України, бо вірю, що тут є можливості для економічного та особистого розвитку. Я маю українські корені і мене вчили вдома, в Торонто, що ти українець, маєш обов’язки і коли випав шанс, я вирішив прилетіти сюди працювати», – розповідає канадець українського походження.

Антон ходив до української школи по суботах, де вивчав українську мову, історію, літературу, культуру. З батьками розмовляв українською та англійською.

Він бачить в Україні великий потенціал в плані експорту, бо українські продукти і сервіси можуть конкурувати на міжнародному ринку, просто українські виробники ще не знайшли нових ринків, які готові прийняти українську продукцію.

Як зазначає Антон Ващук, навіть в Канаді не так багато українських продуктів, як могло би бути, враховуючи нові можливості із запровадженням зони вільної торгівлі з цією країною.

Що бачать українці з-за кордону?

Президент СКУ Євген Чолій (Канада) свою промову розпочинає з перерахування здобутків України за останні три роки і, як не дивно, його виступ затягується надовго. Просто всередині країни люди не бачать того, що видно збоку, пояснює Євген Чолій.

«Це так само, як дивитися на дитину, яка коло вас росте по-маленьку з кожним днем, і ви не бачите таких значних змін, як людина, яка приїжджатиме раз на 2-3 місяці. Так і ми дивимося більш глобально і бачимо, де була України три роки тому, і де вона опинилася сьогодні. Ми дивимося на великі успіхи – такі, як ратифікація угоди про асоціацію з ЄС, про надання безвізового режиму, який Україна осягнула після виконання 144 вимог щодо реформ. Ми бачимо, що Україна міняється і модернізується, і ми не боїмося цього сказати тоді, коли дуже багато людей воліють розкритикувати», – зазначає він в коментарі Радіо Свобода.

Перші 25 років Світовий конгрес українців докладав зусиль на міжнародній арені для здобуття Україною незалежності. Наступні 25 років українські діаспори в різних країнах спрямували увагу на затвердження української державності. Зараз у СКУ взяли за мету допомогти Україні із економічним зростанням.

Підтримували в СКУ українців під час Помаранчевої революції, під час парламентських виборів, коли направляли спостерігачів, у часи Революції гідності. Тепер намагаються працювати із урядами тих країн, в яких живуть, аби доносити інформацію про Україну та посилювати допомогу.

Допомогти побороти російську агресію та відновити економіку України – завдання СКУ

Українці за кордоном хочуть бачити в Україні політичну стабільність, на цьому Стефан Романів на урочистому заході наголошував особисто деяким представникам влади, розповідає він в коментарі Радіо Свобода.

«Сьогодні немає часу на якісь вибори, немає часу говорити про майдани», – пояснює генеральний секретар Світового конгресу українців.

Завдання в СКУ зараз бачать такими: допомогти Україні припинити гібридну війну, розв’язану Росією, відновити територіальну цілісність, визволити політичних в’язнів на окупованих територіях та на теренах Росії, допомогти в реалізації реформ.

Для СКУ зараз надважливим є боротьба із російською дезінформацією, яка намагається переконати західні країни, що Україна є невдалою державою для інвестування.

«Наше послання для світу має бути, що економіка України розвивається, ви можете інвестувати в Україну. Дуже часто, коли виступаю, вживаю таку статистику: понад 10 тисяч загиблих, 25 тисяч поранених, 1,5 мільйона переселенців. Економіка зростає, армія росте, суспільство починає себе розвивати. Запитаймося: яка інша держава в світі могла б це зробити? Тому український народ час від часу має говорити собі: «Ми чогось досягли, нам ще далеко, можливо… Але якщо ми так далеко зайшли, то межі немає, ми повинні бути центром Європи», – наголошує Стефан Романів.

Світовий конгрес українців об’єднує мережу українських громад у 53 країнах та виступає від імені 20 мільйонів українців усього світу, йдеться на сайті організації.

Автор: 

Ольга Комарова

Джерело: 

radiosvoboda.org

Опубліковано в Україна

Українська діаспора надає велику допомогу своїй батьківщині в її боротьбі проти російської гібридної агресії. Про це заявив президент України Петро Порошенко під час урочистих заходів, присвячених 50-річчю створення Світового конгресу українців у Києві.

Звернення Порошенка опубліковано на сторінці президента у Facebook.

 

 

"Я хочу відзначити активну послідовну роботу Світового конгресу українців в забезпеченні максимальної підтримки України в її боротьбі проти російської агресії. Від імені українського народу дякую за всі зусилля для захисту незалежності і підтримки європейських прагнень нашого народу", – зазначив він.

Президент підкреслив, що Україна стала на шлях перетворень, а її першочерговими пріоритетами стали боротьба з корупцією, реформа правосуддя, макроекономічна стабілізація та зростання економіки, які забезпечать гідне життя українським громадянам.

"Ми послідовно працюємо над їх реалізацією, хоча зараз Росія робить усе можливе, щоб заблокувати наш рух. Але ми витримали всі удари ворога й втрималися на ногах. У нас є підстави впевнено дивитися в майбутнє... Разом ми здобудемо перемогу на інформаційному фронті боротьби з російською агресією, тому що інформаційна війна є основою гібридної війни. І ми переможемо", – підсумував він.

Опубліковано в Україна
Четвер, 27 липня 2017 11:17

Цей день в історії: 27 липня

368 років тому (1649), зазнавши поразки під Староконстянтиновом і Меджибожем, польське військо, очолюване Яремою Вишневецьким, відступило до Збаржа (тепер Тернопільська обл.). Услід полякам під Збарж підійшли головні козацькі сили й татарський загін хана Іслам-Гірея ІІІ, який воював на боці Б. Хмельницького. 27 липня (за ст. стилем) 1649 року українські війська провели генеральний штурм м. Збаржа, внаслідок чого польське військо опинилося в безнадійному становищі. Були втрати і з українського боку: в ході боїв за місто загинув корсунський наказний полковник Морозенко, був тяжко поранений вінницький полковник Богун. На допомогу обложеним у фортеці полякам виступив з-під Любліна польський король Ян ІІ Казимир з 30-тисячним військом. Богдан Хмельницький, залишивши під Збаржем частину козацьких полків під командуванням генерального обозного Черняти, з головними силами рушив назустріч королівській армії під Зборів, де 5-6 серпня відбулась запекла битва, в якій польські війська зазнали великих втрат і підсумком якої став Зборівський мирний договір, укладений між гетьманом України Богданом Хмельницьким і польським королем Яном ІІ.

1834 - було відкрито Київський імператорський університет Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Навчання у Київському університеті розпочали перші 62 студенти. Початково діяв лише один філософський факультет з двома відділеннями — історико-філологічним та фізико-математичним. 1835 року відкрився юридичний факультет, а 1847 року — медичний. Філософський згодом розділився на два самостійні факультети. З такою структурою університет працював до 1917 року.

131 рік від дня народження Павла Болеславовича Зенкевича (1886–1942), українського перекладача, театрального діяча, літературознавця. Закінчив Царськосельську класичну гімназію, навчався у Петербурзькому університеті, консерваторії, закінчив театральну школу. Працював актором у Вільно, Батумі, Москві, Одесі, Херсоні, писав музику для спектаклів, драматичні екранізації. Переклав твори українських письменників: Миколи Куліша (п’єси «97», «Маклена Граса», «Народний Малахій», «Отак загинув Гуска» та ін.), Івана Микитенка (п’єси «Справа честі», «Диктатура» «Соло на флейті», роман «Ранок»), Юрія Яновського (романи «Вершники», «Майстер корабля», «Чотири шаблі», оповідання), Остапа Вишні, Майка Йогансена, Григорія Косинки та інших. У 1936 році був безпідставно репресований, так само як і переважна більшість українських письменників, чиї твори він перекладав.

88 років від дня народження Івана Федоровича Гнатюка (1929–2005), українського поета. Автор збірок «Паговіння», «Калина», «Жага», «Дорога», «Чорнозем», «Благословенний світ» та ін. Іван Гнатюк відомий і як чудовий перекладач білоруських, польських та серболужицьких поетів. У 1998 році опублікував книгу споминів «Стежки-дороги», за яку удостоєний звання лауреата Національної премії ім. Т.Г. Шевченка (2000). За словами Леоніда Талалая, «Іван Гнатюк належить до тих небагатьох сучасних українських поетів, які не лише своєю творчістю, а й життям стверджували духовність нації і сприяли її піднесенню. Це той рідкісний випадок, коли Доля митця стає його Музою, а Муза Долею…» У 1949 році 20-річного Івана Гнатюка, молодого поета, учня Кременецького педагогічного училища було заарештовано органами КДБ як учасника визвольної боротьби УПА і засуджено на 25 років покарання, яке він відбував у спецтаборах на Колимі. Втім, ані Сибір, ані важка хвороба не зламали волю письменника і не знищили його любов до рідного слова. Після повернення у 1956 році на батьківщину він був під постійним наглядом КДБ, але продовжував писати.

1965 - президент США Ліндон Джонсон підписав законопроект, який вимагає від виробників сигарет друкувати на пачках попередження про шкоду куріння для здоров’я.

1994 - парламент Індії заборонив у країні тести з визначення статі майбутньої дитини у зв’язку з великою кількістю абортів у разі, коли тест визначав, що народиться дівчинка.

Цей день в історії: парламент Індії заборонив тести з визначення статі майбутньої дитини

 

Сьогодні 15 роковини Скнилівської трагедії – однієї з найбільших аварій в історії авіашоу.

2002 - сталася трагедія на авіаційному шоу у Львові, найбільша в історії світових авіашоу. На Скнилівському аеродромі впав Су-27, пілоти якого не впоралися з управлінням; загинуло 78 людей, понад сто — поранені. 

Так, суботнього дня 27 липня 2002 року на військовому летовищі «Скнилів» у Львові під час авіашоу, присвяченого 60-річчю 14-го авіаційного корпусу Військово-повітряних сил України, сталася одна з найжахливіших катастроф на авіашоу у Європі. Внаслідок падіння літака Су-27 загинуло 77 людей, в тому числі 28 дітей. Ще понад 500 людей були визнані судом постраждалими.

На аеродромі на момент катастрофи перебувало близько 10 тисяч осіб. Фігури вищого пілотажу виконували досвідчені пілоти першого класу полковник Володимир Топонар і другий пілот полковник Юрій Єгоров.

Обидва пілоти встигли катапультувалися й зазнали лише незначних травм. Розслідуванням авіакатастрофи займалася Генеральна прокуратура України і спеціальна комісія Міністерства Оборони України. До відповідальності за трагедію було безпосередньо притягнено 10 осіб, з яких 5 були виправдані.

Осіб, причетних до авіашоу, та льотчиків було визнано винними у скоєнні аварії через недбалість та невиконання плану польоту. Ніхто зі звинувачених власної вини в трагедії не визнав. Результатами розслідувань залишились незадоволеними постраждалі в трагедії, адже винуватці не були покарані належним чином, неналежною була й компенсація, крім того, не дочекались громадяни й вибачень від держави.

Скнилівська трагедія, яка стала фатальним поєднанням прикрого випадку з фактором людської безвідповідальності та недбалості, назавжди залишиться чорною датою в сучасній історії України.

Щороку 27 липня потерпілими та родичами загиблих у тій страшній авіакатастрофі проводяться меморіальні заходи: люди з квітами і лампадками збираються на місці падіння літака на Скнилівському військовому аеродромі, а потім на Голосківському цвинтарі, аби вшанувати всіх, хто загинув.

Опубліковано в Цей день в історії

В рамках програми 2017 року на честь 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між Австралією і Україною, а також відзначення 70-річчя поселення українців в Австралії 21 червня в Музеї української діаспори відбулося відкриття виставкового проекту «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана».

Вперше в Україні експонуються понад 60 творів живопису та графіки шести українсько-австралійських художників з колекцій київського Музею української діаспори та Бережанського краєзнавчого музею. Cеред них представники третьої хвилі еміграції – Володимир Савчак, Тимофій Мессак, Петро Кравченко, Степан Хвиля, Леонід Денисенко та сучасна австралійська художниця українського походження Світлана Солдатова.

П’ятеро з представлених митців належать до покоління, доля якого була пошматована Другою світовою війною, геополітичними потрясіннями в Європі та радянським тоталітарним режимом.

Художники потрапили до Австралії по закінченню війни в 1948-1949 роках, тікаючи якомога далі від неминучої розправи. З собою на Зелений континент митці привезли українську культуру, познайомивши місцеве населення Австралії з традиціями та мистецтвом своєї Батьківщини.

Далеко від рідної землі українські австралійці плекали національну ідею в своїй творчості, зберігали та відтворювали архетипні для української культури сюжети, мріяли про створення незалежної держави. Поміж інших робіт на виставці представлене полотно Володимира Савчака «Мійіконостас», створене в 1983 році та підписане автором: «Тут спочивають ті, які життя віддали в боротьбі за волю України».

В проекті представлені роботи різних періодів творчості митців - від ранніх творів 1940-их років, створених в повоєнній Європі, до пізніх, написаних на зламі ХХ-ХХІ століть.

На виставці також представлені картини, в яких митці відобразили незвичайну культуру й унікальну природу Австралії: залиті сонцем місцеві пейзажі, екзотичні поселення аборигенів, портрети корінних жителів Зеленого континенту. Серед них – «Останній абориген» Степана Хвилі, що вдивляється в червоне безмежжя всесвіту.

Особливу атмосферу проекту створюють унікальні архівні відео: сюжети з відкриттів ретроспективних виставок художників та інтерв’ю, відзняті у їхніх помешканнях в Австралії. З екранів лунають голоси митців, створюючи ілюзію їхньої присутності у стінах музею.

Триватиме виставка «Художники-Амбасадори. Українська Австраліана» до 24 вересня 2017 року.

Проект здійснено за підтримки Посольства Австралії в Україні та за участі Бережанського краєзнавчого музею. Інформаційний партнер – журнал «Антиквар».

 

 

Музей української діаспори

м. Київ, вул. Московська, 40-б.

Тел.: (044) 280 6418.

E-mail: museum.diaspora@gmail.com.

Facebook: https://www.facebook.com/MuseumUkrainianDiaspora/ .

Опубліковано в Цікаво
Згідно законодавства стосовно декомунізації, у столиці України налічується ще 28 об'єктів, серед яких 10 пам'ятників та 18 пам'ятних знаків, які підлягають демонтажу згідно із законом про декомунізацію. Усіх їх збираються демонтувати у найближчий час.

Про це розповів директор Українського Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. 

"За підрахунками Інституту, за станом на 15 червня 2017 року Києві не демонтованими залишаються 10 пам'ятників і 18 пам'ятних знаків", - сказав В'ятрович.

Зокрема, скульптура автора роману "Як гартувалася сталь" Миколи Островського, радянського військового діяча Михайла Кирпоноса, кінна статуя Щорсу і скульптурна композиція екіпажу бронепоїзда "Таращанець".

Серед пам'ятних знаків демонтажу підлягають барельєф "Більшовикам 1918 року" в Печерському районі (завод "Арсенал"), барельєф Леніну на станції метро "Театральна", а також пам'ятна дошка міністру оборони СРСР Андрію Гречко.

  • Наприкінці зими у Києві лишалося 29 пам'ятників та пам'ятних знаків із радянськими символами, які підлягають демонтажу відповідно до закону про декомунізацію.
  • Влітку 2016 року перший заступник голови КМДА Геннадій Пліс заявив, що пам'ятник Миколі Щорсу у столиці наразі не можуть демонтувати, адже він є об'єктом культурної спадщини.
Опубліковано в Україна

Російський вчений-фізик Валентин Гаденов, який живе у Швеції, побував у Києві на лекціях та поділився на сторінці у Facebook враженнями від України.

Валентин Гаденов побачив в Україні величезний потенціал.

Гаденов розповів співвітчизникам, що Київ чисте місто з вихованими та освіченими людьми, де й не пахне "фашизмом", про який говорять у Росії. Вчений спілкувався виключно російською та не відчув жодного косого погляду.

"Росіяни, відкрийте очі на реальність і задумайтеся, Україна йде у майбутнє! Мені здається, Європа це зрозуміла. Таких титанічних розмірів людський потенціал упускати не можна", - написав росіянин.

Гаденов висловив впевненість, що в України все вийде та побажав успіхів.

Опубліковано в Власна думка

У столичному Будинку вчителя, у рамках проекту “Інклюзія через мистецтво”, проходить персональна виставка 14-річного художника Володимира Бевза «Світ навколо мене».

 

Талановитий хлопчик розпочав свою мистецьку діяльність із 6 років. 

У своєму ще досить юному віці він уже встиг проілюструвати декілька дитячих книжок, зокрема видання київського освітнього фестивалю «Арсенал ідей». 

Хлопчик цікавиться портретним жанром, анімацією, китайською і японською міфологією.


Тож запрошуємо киян та гостей столиці, завітати до Будинку вчителя на персональну виставку талановитого юнака.

imgonline com ua Resize FqB6fqqmW2xR

imgonline com ua Resize YsIct7ONJLa62GG

 

1-2-562x800

21-562x800

9-539x800

Опубліковано в Відкрий Україну
Сторінка 7 із 9