Львівщина. Техногенна загроза.

Четвер, 17 травня 2018 12:05 Автор  Богдан Залізняк
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Нещодавно на засіданні виконкому Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України було заслухано доповідь директора Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, члена-кореспондента НАН України В.Ю. Максимчука «Техногенно-геоекологічна ситуація на території Стебницького калійного родовища».

Після її обговорення науковці ЗНЦ НАНУ і МОНУ вирішили звернутись до Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради з клопотанням про включення робіт з консервації рудника № 2 та моніторингу карстопровальної небезпеки у межах шахтового поля Стебницького родовища калійної солі до плану заходів з реалізації у 2018-2019 рр. стратегії розвитку Львівської області на період до 2020 року.

Для того, щоб пересічний громадянин зрозумів, про що йдеться, ми попросили до розмови Валентина Максимчука, директора тієї установи, яка зобов’язана відстежувати екологічні процеси, що відбуваються в західному регіоні України.

  • Член-кореспондент НАН України Валентин Максимчук:

    «Маємо провести у ширшому обсязі такі дослідження…»

  • Валентине Юхимовичу! Прошу ввести наших читачів у курс справи – поведінку рудника № 2.

  • Екологічні процеси завжди є небезпечними для навколишнього середовища, для життєдіяльності населення того регіону, де вони відбуваються. А особливо – ті, що трапляються на шахтних полях калійних рудників. То ж вони характерні, ті екопроцеси, і для Стебницького калійного родовища, на якому від 1922 року ведеться виробництво калійних солей шахтним способом ( рудник № 1). А від 1965 року тут активно функціонує рудник № 2, про який ми й говорили на засіданні виконкому Ради ЗНЦ НАН України і МОН України.

  • І що ж там відбувається вже протягом певного часу?

  • Актуальність досліджень цих еконебезпечних процесів на території Стебницького родовища калійних солей загострилась у звязку з розвитком провальних явищ на території шахтного поля рудника № 2. 30 вересня 2017 року тут утворилось провалля діаметром близько 300 м і глибиною до 40 м. Були зруйновані опори ліній електропередач. Під загрозою опинились і водовід, і автодорога Східниця-Пісочне, на якій виявлено просідання асфальтового покриття, зафіксовано виникнення тріщин.

  • А чому це сталось?

  • Якщо вести мову ширше, то скажу так: активізацію еконебезпечних геологічних процесів, що спостерігаються в районі рудника № 2 за останні 20 років…

  • …Ого!

  • …Так, так… фахівці пов’язують з невиконанням повною мірою комплексу технічних заходів, пов’язаних з припиненням видобутку солей та фактичної консервації рудника № 2. Це призвело до проникнення ґрунтових вод у шахтні виробки, розчинення солей та руйнування опорних ціликів, що підтримують стелю. І, як результат – утворення депресійної лійки, просідання земної поверхні, активізація карстопровальних процесів та утворення провалів земної поверхні, підвищення сейсмічної активності.

  • Слухайте, то це ж – цілий «букет»!

  • Та власне. Тому наприкінці 2017 року, на замовлення департаменту екології Львівської ОДА були розпочаті геологічні і геодезичні роботи з дослідження карстопровальних процесів на шахтних полях рудника № 2. І передусім – дороги Східниця-Пісочне, на якій спостерігалось просідання асфальтового покриття та утворення тріщин.

  • А що з дорогою Трускавець-Стебник?

  • Для діагностики стану геологічного середовища та оцінки небезпеки утворення карстових провалів на ділянці цієї дороги, себто Трускавець- Стебник, Карпатське відділення Інституту геофізики виконало електророзвідувальні роботи методом становлення електромагнітного поля у ближній зоні (ЗСБ).

  • Довелось застосовувати якусь спеціальну апаратуру?

  • Так, використовували апаратурно-методичний комплекс «Стадія», який розроблений у КВ ІГФ – я думаю, ви зрозуміли, що це абревіатура нашої інституції.

  • Зрозумів.

  • До речі, ця апаратура була створена для розв’язання саме інженерно-геологічних задач. За результатами робіт досліджено стан геологічного середовища на ділянці дороги Східниця-Пісочне в діапазоні глибин – від 4 до 400 м. Було також виявлено аномальні за електропровідністю зони – ділянки, охоплені карстоутворюючими процесами на глибині 10-50 м, які можуть привести до утворення провалля.

  • Що конкретно показали дослідження?

  • Виконані в незначних обсягах геофізичні дослідження показали, що на території шахтних полів рудника № 2 відбуваються активні карсто­про­вальні процеси, що є небезпечними для життєдіяльності населення.

  • То що робити?

  • Маємо провести у широкому обсязі такі дослідження – з тим, щоб передусім охопити ділянки з об’єктами інфраструктури, поблизу населених пунктів. При цьому особливу увагу потрібно приділяти дамбі хвостосховища, у якій рівень розсолів наближається до критичного.

Отже, аналіз наявних геофізичних даних, отриманих результатів геофізичних досліджень дозволяють зробити висновок про реальну небезпеку активізації карстопровальних процесів на території Стебницького родовища калійних солей. Необхідно також розробити програму дій, з відповідним фінансовим забезпе­ченням, стосовно діагностики стану геологічного середовища, моніторингу та прогнозування розвитку еконебезпечних геологічних процесів у регіоні.

  • Дякую, пане Валентине, за розмову. Будемо сподіватися, що владні структури Львівщини допоможуть Вам, Вашій інституції, в цій ситуації.

Спілкувався

Богдан Залізняк,

керівник прес-центру

наукової журналістики ЗНЦ

НАН України і МОН України,

член НСПУ і НСЖУ,

кандидат філологічних наук,

м. Львів

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається