Єврейські організації України виступили проти листа конгресменів США. Заява

Четвер, 10 травня 2018 07:45 Автор  Ольга Мельник
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
ВААД України ВААД України ВААД України

Асоціація єврейських громадських організацій та громад України спростовує твердження конгресменів США, що в Україні держава героїзує "нацистських колаборантів" та підтримує заперечення Голокосту.

Нагадаємо, що 23 квітня 56 конгресменів США підписали лист, к якому висловлено занепокоєння щодо антисемітизму і заперечення Голокосту у світі. Значна частина тексту присвячена Україні. У відповідь на це, Асоціація єврейських громадських організацій та громад України розповсюдила листа, у якому спростовує факти, викладені у листі конгресменів. Публікуємо повний текст заяви, оприлюдненої співголовою Асоціації єврейських громадських організацій та громад України (Ваада) Іосифом Зісельсом:

"Заява Президії Вааду України
у зв’язку з листом конгресменів США про ситуацію з антисемітизмом в Польщі та Україні

Нещодавно на персональному сайті члена Конгресу від Демократичної партії Ро Ханни був розміщений лист, датований 23 квітня. 56 конгресменів, що підписали звернення, висловлювали своє занепокоєння щодо антисемітизму і заперечення Голокосту. Відразу зазначимо, що Україні присвячена більша частина тексту.

Лист конгресменів спричинив широкий суспільний резонанс. Його цитували, обговорювали й коментували багато засобів масової інформації, як в Україні, так і за кордоном.
Почати варто з того, що в тексті листа міститься ціла низка невідповідних дійсності тверджень, або ж, як мінімум, некоректних формулювань.
В першому ж абзаці твердження про «підтримуване державою спотворення й заперечення Голокосту», що спостерігається в Україні, відвертим чином суперечить дійсності. Це звинувачення абсурдне. Нам не відомий жодний факт, коли б українська держава підтримувала заперечення Голокосту, в тому чи іншому вигляді. Маємо сумніви, що хто-небудь із конгресменів, що підписали лист, може назвати бодай один такий випадок.
На постсовецькому просторі в Україні найбільше зберігають пам’ять про жертв Голокосту, шляхом викладання, досліджень, меморіалізації. І держава все частіше підключається до цього процесу, а на рівні місцевої влади маємо дуже сильні приклади.

Побіжно згадавши введене в Польщі покарання за покладення відповідальності на Польщу як державу й поляків як народ за Голокост (яке теж, на нашу думку, цілком хибно інтерпретується в листі), конгресмени стверджують: «закони України від 2015 року йдуть навіть далі в глорифікації нацистських колаборантів і впроваджують карну відповідальність за заперечення їхнього героїзму». Це твердження також не відповідає дійсності. В законі України «Про правовий статус і вшанування пам’яті борців за незалежність України в XX столітті» взагалі немає нічого ані про будь-чий героїзм, ані про відповідальність за його заперечення. Власне, й інтерпретація цього закону як глорифікаційного може бути оскаржена. Закон, насправді, констатує очевидне – те, що учасники боротьби за українську незалежність боролись за українську незалежність. Ну і, звісно ж, у тексті закону в переліку з десятків організацій і груп нема українських колабораціоністських формувань – таких, як дивізія СС «Галичина» чи батальйон абверу «Нахтігаль». Вочевидь, автор листа реагував на репутацію закону у спотворених переказах, і не обтяжував себе читанням його тексту.
Політика історичної пам’яті в сучасній Україні проходить тепер непростий шлях становлення і поле для дискусій відкрито, закон УІНП щодо декомунізації в середовищі академічної історичної науки викликає достатньо критичних зауважень і це тільки підтверджує відкритість України, громадянського суспільства, освіти та науки. І не треба уявляти собі українське суспільство, як весь народ, який монолітно підтримує всі урядові рішення.

З подальшого тексту листа випливає, щоправда, що його автори вважають «нацистськими колаборантами» Українську повстанську армію, що, звісно ж, є дещо більш вільною, ніж це припускають не лише історики, але й політики, інтерпретацією реальності.
Твердження конгресменів про «підтримувану державою глорифікацію нацистів» є стосовно України такою ж дифамацією, як і твердження про «підтримуване державою заперечення Голокосту».

Автори листа, одначе, говорять про «підтримуване державою заперечення Голокосту» як про неспростовний факт, і переходять до наступної теми – твердженню про те, що воно «супроводжується іншими проявами антисемітизму». З посиланням на доповідь ізраїльського Міністерства у справах діаспори, конгресмени стверджують, що «відмивання українських «героїв» супроводжується зростанням антисемітських інцидентів по всій Україні». Справді, у доповіді, випущеній відомством на чолі з міністром Нафталі Беннетом, містилось твердження про дворазове збільшення кількості антисемітських інцедентів в Україні у 2017 р. порівняно з попереднім роком.

На жаль, конгресмени посилаються на недостовірні дані. Міністерство у справах діаспори Держави Ізраїль не проводило власного моніторингу, базувалися при підготовці доповіді на розрізнених повідомленнях медіа й соціальних мереж і його доповідь не може сприйматися як серйозне джерело достовірної інформації. Для отримання точної й повної інформації про прояви антисемітизму ми рекомендуємо звертатись до матеріалів моніторингу, який проводить Ваад України. Наш моніторинг не зафіксував подібної негативної динаміки. Достатньо сказати, що протягом 2017 року в Україні не було зафіксовано жодного антисемітського інциденту, пов’язаного з насильством. В цей ж час, в багатьох країнах Західної Європи та в США кількість нападів на ґрунті антисемітизму вимірюється десятками.
Результати моніторингу та аналізу антисемітських інцидентів в Україні, якими оперує Ваад України останні 15 років, лягають в основу відповідних звітів Держдепартаменту США та ОБСЄ.

Окрім заяв, що не відповідають дійсності, некоректних інтерпретацій і використання недостовірної інформації в листі, певний подив викликає сам факт його появи зараз. Головну частину в ньому займає обговорення законів, прийнятих у 2015 р., і їхніх наслідків. Варто сказати що ані значних змін у цій сфері, ані сплеску кількості антисемітських інцидентів в Україні останнім часом не спостерігається. Якщо відносно Польщі певна актуалізація пов’язана із прийняттям поправки до закону про Інститут національної пам’яті на початку лютого 2018 року (теж, загалом, вже досить давно, щоб виступати з реакцією тільки тепер).
Звісно, ми не можемо стверджувати достовірно, що саме змушує конгресмена Ро Ханна, який раніше не звертав особливої уваги на те, що відбувається у Східній Європі, приблизно з березня 2018 року, почати активно виступати з публічною підтримкою російської зовнішньої політики. Але доволі очевидно, що його звертання до проблем «українського антисемітизму» варто розуміти саме в цьому контексті.
Окрім того, можна згадати, що попередні рази, коли американські конгресмени писали якісь подібні листи, у 2009 і у 2013 роках, вони були ініційовані політтехнологами, що працювали на Кремль, про що можна стверджувати напевне. Хоча щодо останнього листа в нас немає (можливо, поки що немає) інформації про те, хто був причетний до написання тексту (навряд чи персонально Ро Ханна був на це здатен) і в які способи лобіювалось його підписання конгресменами, досить правдоподібним буде припущення, що його поява є частиною нової хвилі антиукраїнської пропаганди спекулювання на темі антисемітизму.

У зв’язку з усім висловленим, Ваад України вважає за необхідне заявити:

- лист, підписаний конгресменами, містить твердження й неправдиві звинувачення, що не відповідають дійсності;
- на противагу тому, що стверджується в листі, насправді в Україні немає підтримуваного державою заперечення Голокосту чи героїзації нацистів;

- в Україні не фіксується суттєвого зростання антисемітизму – ось уже майже два роки, як у країні взагалі не зафіксовано жодного інциденту, пов’язаного з антисемітським насиллям;

Ми розцінюємо цей лист як антиукраїнську дифамацію, яку вже використовують у пропагандистському секторі гібридної війни РФ проти України.

Ми закликаємо усіх зацікавлених у достовірній інформації про антисемітизм в Україні звертатися за нею до Вааду України.

Президія Вааду України
Київ, 9 травня 2018 року".

1 коментар

  • Коментувати Oksana Sama Четвер, 10 травня 2018 15:22 Автор Oksana Sama

    Last Updated: Thursday, 23 September 2004, 23:52 GMT 00:52 UK

    E-mail this to a friend Printable version
    Hitler's secret Indian army
    By Mike Thomson
    BBC News

    In the closing stages of World War II, as Allied and French resistance forces were driving Hitler's now demoralised forces from France, three senior German officers defected.
    Members of the Free India Legion
    Legionnaires were recruited from German POW camps
    The information they gave British intelligence was considered so sensitive that in 1945 it was locked away, not due to be released until the year 2021.

    Now, 17 years early, the BBC's Document programme has been given special access to this secret file.

    It reveals how thousands of Indian soldiers who had joined Britain in the fight against fascism swapped their oaths to the British king for others to Adolf Hitler - an astonishing tale of loyalty, despair and betrayal that threatened to rock British rule in India, known as the Raj.

    The story the German officers told their interrogators began in Berlin on 3 April 1941. This was the date that the left-wing Indian revolutionary leader, Subhas Chandra Bose, arrived in the German capital.

    Bose, who had been arrested 11 times by the British in India, had fled the Raj with one mission in mind. That was to seek Hitler's help in pushing the British out of India.


    He wanted 500 volunteers who would be trained in Germany and then parachuted into India. Everyone raised their hands. Thousands of us volunteered
    Lieutenant Barwant Singh
    Six months later, with the help of the German foreign ministry, he had set up what he called "The Free India Centre", from where he published leaflets, wrote speeches and organised broadcasts in support of his cause.

    By the end of 1941, Hitler's regime officially recognised his provisional "Free India Government" in exile, and even agreed to help Chandra Bose raise an army to fight for his cause. It was to be called "The Free India Legion"

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається