Євгеній Захарчук: «Українські та болгарські вчені найактивніше працюютьу наукоємних галузях»

П'ятниця, 16 березня 2018 12:24 Автор  Богдан Залізняк
Оцініть матеріал!
(4 голосів)

1 березня цього року в Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці (директор Іван Сварник) відбувся Науково-практичний круглий стіл з міжнародною участю – «Україна та Болгарія: споріднені слов'янським походженням і спільною історією, взаємини та перспективи» у рамках відзначення 140-річчя звільнення Болгарії від османського ярма.

У його роботі взяли активну участь: Тарас Гринчишин, начальник відділу релігій та національностей департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА; Ігор Шпик, директор Інституту славістики Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат історичних наук; Мар’яна Біль, старший науковий співробітник, ДУ "Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України" (Львів), кандидат державного управління; Ольга Албул, доцент кафедри слов’янської філології імені професора Іларіона Свєнціцького Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат філологічних наук; Наталія Швагуляк, підприємець, заступник керівника ГО «Західноукраїнське болгарське національно-культурне товариство ім. Сави Шеретова» (Львів), Галина Онацька, поетеса, член ГО «Західноукраїнське болгарське національно-культурне товариство ім. Сави Шеретова» (Краматорськ).

На початку заходу були оприлюднені привітальні промови голови Західного наукового центру НАН України і МОН України академіка Зіновія Назарчука та заступника мера міста Бургас (Болгарія) з питань культури та освіти Йорданки Бенової-Ананієвої.

Модератором заходу, а також – одним з доповідачів, був помічник голови Західного наукового центру НАН України і МОН України з питань міжнародного співробітництва (Львів) Євгеній Захарчук. З ним і розмовляємо про найвагоміші аспекти українсько-болгарської дружби.

Пане Євгенію! Як виникла ідея проведення цього Круглого столу?

Спочатку – про історію. Болгарія наприкінці XIV століття була завойована Османською імперією. То ж період від 1396 року і аж до 1878-го в болгарській історії відомий як період османського ярма.

Як і Україна. Тільки – під іншим ярмом.

  • Власне. Історія української землі також неодноразово переживала, і нині – також, подібний період захоплення території зовнішнім агресором. Це і є, серед низки інших, «точкою дотику» українського та болгарського народів.

Новітня історія стосунків між Україною та Республікою Болгарія розпочинається проголошенням незалежності Української держави (1991) як втіленням багатовікової мрії українців до свободи, а також - наступним визнанням України як повноправного суб’єкта міжнародних відносин. Уже на четвертий день після проведення Всеукраїнського референдуму щодо незалежності, 5 грудня 1991 року Болгарія однією з перших країн визнає незалежну Україну, а 13 грудня,того ж року, міністри закордонних справ підписують Протокол про встановлення дипломатичних відносин.

Болгари, серед інших національних меншин, становлять певну частку населення України…

  • Звичайно. Етнічні болгари – п’ята за чисельністю національна меншина в Україні та одна з найбільших болгарських етнічних меншин у світі.

  • І скільки ж болгарських співвітчизників у нас нині?

  • За переписом населення у 2001 році, в Україні проживає понад 204 тисячі болгар. Українська сторона створила умови для збереження національної ідентичності та вільного розвитку культури болгар.

Україна і Болгарія - одні з ключових партнерів в регіоні Чорного моря та Південно-Східної Європи. Зазначене продиктовано як вигідним геополітичним розташуванням країн, болгарським членством в ЄС, близькістю інтересів двох країн у Чорноморському й Придунайському регіонах, що відкриває широкі можливості для розвитку співробітництва в галузі економіки, енергетики, туризму тощо, так і практичним досвідом успішної практичної співпраці. Не менш важливими є такі чинники, як спорідненість українського і болгарського народів слов'янським походженням, етнічною, мовною і релігійною близькістю, а також взаємна симпатія і приязнь, які походять від спільності історичної долі, багатовікових дружніх зв'язків у духовному, культурному, економічному і громадсько-політичному житті, а також, як ми вже говорили про це, проживанням в Україні найбільшого контингенту болгарської діаспори.

На пам'ять, себто на згадку, приходять імена братів Кирила і Мефодія…

  • … слов’янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових книг слов'янською мовою. Мова, яку ввели Кирило і Мефодій в письменство, стала літературною мовою в деяких слов’янських народів. Церковнослов’янська мова стає також літературною мовою в Україні. І на тому становищі втримується довгі віки, аж до появи «Енеїди» Івана Котляревського.

Кирило і Мефодій, по суті, у шляхетний спосіб провадили розмову про паритет Східної церкви та Західної, про повагу до людини як носія іншої віри, про гідність народів.

Це, мабуть, була перша розмова про слов’ян та Європу?

  • Очевидно. У 1980 році наш сучасник Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи – тими, хто започаткував «простір» зустрічі культур і поваги однієї культури до іншої.

  • Пане Євгенію, де нині знаходимось – українська та болгарська сторони?

  • Співпрацюємо в рамках міжнародних та регіональних організацій. Зокрема, як чорноморські держави, Україна та Болгарія розвивають співпрацю в рамках ОЧЕС (Організація Чорноморського економічного співробітництва), яка вирізняється особливою результативністю під час головування в ній Болгарії. У регіональному контексті також здійснюється українсько-болгарський діалог в рамках реалізації Дунайської стратегії ЄС, а також - проектів Центральноєвропейської ініціативи, інших форматів.

  • Економічно ми співпрацюємо продуктивно?

  • Так. Основним індикатором розвитку торговельно-економічних відносин з 1991 року є стале нарощування обсягів взаємного товарообігу. Інший важливий показник українсько-болгарських торговельно-економічних стосунків - це рівень взаємних інвестицій, інтеграції інновацій. Нині в Україні діють понад 200 підприємств за участю болгарського капіталу та більш ніж 70 представництв болгарських компаній. В Болгарії зареєстровано орієнтовно більш ніж 80 представництв українських підприємств, фірм та компаній та ін. А ще - майже 100 спільних підприємств за участю українського капіталу.

  • А що маємо в науці спільного?

  • Ну, тут головним партнером Національної академії наук України з науково-технічного співробітництва в Республіці Болгарія є, звісно, Болгарська академія наук, яка тематично, структурно та за принципом фінансування близька до української Академії. Українські та болгарські вчені найбільш активно співпрацюють у галузі фізики і біофізики, проводять спільні дослідження, використовують лазерні і нанотехнології в біохімії, біології, науці про життя та інших галузях науки.

Особливо позитивною є взаємозв’язок в українсько-болгарських «космічних висотах». Не буду зупинятися на конкретних фактах, щоб не втомлювати читача.

Добре. А як поживає співпраця українського і болгарського соціумів?

Тут важливою є взаємна політична підтримка – особливо зважаючи на значну мілітаризацію Чорноморського регіону з боку російської сторони. У контексті головування Болгарії з 1.01.2018 року, першого в історії держави, в Раді Європейського Союзу, українська сторона очікує на сприяння болгарського партнера щодо поглиблення політичної асоціації та економічної інтеграції України з Євросоюзом, а також - зміцнення підтримки ЄС у відновленні територіальної цілісності нашої країни.

Потужний потенціал для подальшої взаємовигідної співпраці міститься у галузях використання сонячної та відновлювальної енергетики, енергозбереження, у сфері сучасних технологій і телекомунікацій.Перспективним є розвиток та удосконалення транспортної інфраструктури сторін, зокрема реалізація проекту реконструкції, що становить взаємний інтерес, автодороги Одеса – Болград – Рені.

Нещодавно доводилось про це чути з уст найвищих посадовців України.

Важливим аспектом розширення співпраці може стати Рамкова програма Європейського Союзу з досліджень та інновацій - «Горизонт 2020», ін. проектні програми.

… Повернусь до запитання, яке Ви задали на початку спілкування. Ідея Круглого столу була окреслена керівником громадської організації «Західноукраїнське болгарське національно-культурне товариство ім. Сави Шеретова» п. Людмилою Куликівською. Подібний захід, щоправда менш масштабний, академічна спільнота уже допомогла провести у травні 2016 року. У дослідників та експертів існує переконання щодо доцільності проводити аналогічні заходи систематично, що відповідатиме українським й болгарським інтересам.

Дякую, пане Євгенію, за розмову.

Замість післямови:

«Україна та Республіка Болгарія мають довготривалу історію двосторонніх стосунків. Саме Болгарія та Україна — дві православні країни з дуже різним історичним досвідом, різною історією державності, різними загрозами впродовж історії — опинилися нині на передньому краї поглиблення євроінтеграційних процесів…

Національна академія наук України має тривалий досвід і добрі традиції співпраці з науковцями Болгарії. Основним партнером НАН України з наукового співробітництва є Болгарська академія наук, яка тематично, структурно та за принципом фінансування близька до української Академії.

Бажаю Вам цікавих дискусій, конструктивних ідей задля всебічного поглиблення добросусідських взаємин спільнот України та Болгарії».

(Із звернення до учасників Науково-практичного круглого столу з міжнародною участю – «Україна та Болгарія: споріднені слов'янським походженням і спільною історією, взаємини та перспективи» голови Західного наукового центру НАН України і МОН України академіка Зіновія Назарчука).

Спілкувався

Богдан Залізняк,

керівник прес-центру наукової журналістики ЗНЦ НАН України і МОН України,

член НСПУ і НСЖУ,

м. Львів

Березень, 2018

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається