У Харкові відкрили пам’ятну дошку провідному діячу української діаспори США

Четвер, 19 жовтня 2017 11:20 Автор  Стожари
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
У Харкові відкрили пам’ятну дошку провідному діячу української діаспори США Петру Григоровичу Григоренку У Харкові відкрили пам’ятну дошку провідному діячу української діаспори США Петру Григоровичу Григоренку

18 жовтня, у Харкові відкрили меморіальну дошку відомому правозахисникові, одному з членів-засновників Української Гельсінкської групи, генералу Петру Григоренку.

Про це повідомляє портал української діаспори "Стожари" з посиланням на прес-службу Харківської міськради.

Меморіальна дошка відомому правозахиснику була відкрита в честь 110-річчя від дня його народження. Пам’ятна табличка встановлена ​​на фасаді будівлі гуртожитку «Гігант». У цій будівлі він жив, коли був студентом Харківського технологічного інституту (нині – Національний технічний університет «ХПІ»).

У церемонії відкриття меморіальної дошки взяли участь директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров, представники Обласного комітету «Дробицький Яр», ветерани, громадськість міста.

Також на церемонію відкриття приїхав з США молодший син Петра Григоренка – Андрій Григоренко. Сьогодні він поділився спогадами про батька.

«Я з 11 до 16 років займався з друзями підривною антирадянською діяльністю, і в цей період у мене було відчуження з батьками, в тому числі з батьком. Але коли він в 1961 році виступив на партійній конференції, у мене ставлення до нього змінилося, і ми стали друзями. Теплі й дружні відносини у нас були з ним до кінця його життя», – зазначив Андрій Григоренко.

За словами сина, сім’я завжди підтримувала діяльність Петра Григоренка, за що також була покарана режимом.

«Нам всім дали «по шапці». Я теж був заарештований, та ми всі були заарештовані. Потім нас відпустили, кого раніше, когось пізніше. Коли батька визнали божевільним, нас теж назвали потрапили під вплив душевнохворого і покарали за адміністративної частини. Мене виключили з інституту і комсомолу, я не міг влаштуватися на роботу. Доводилося працювати вантажником, прибиральником і навіть сторожем в морзі», – розповів Андрій Григоренко.

Євген Захаров зазначив, що мав спільних друзів з Петром Григоренком, але особисто з ним познайомитися так і не встиг.

«Він ніколи не забував, що він українець. Саме з його ініціативи була створена Українська Гельсінкська група. Він дуже багато зробив для українського громадського руху. Коли його позбавили громадянства, він став в Америці одним з лідерів української діаспори і продовжував там роботу Української Гельсінкської групи. Можна сказати, що в 70-80-і роки він був найвідомішим українцем в світі», – зазначив Євген Захаров.

Всі присутні вшанували пам’ять Петра Григоренка хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальної дошки.

Довідка. 

Петро Григорович Григоренко Петро Григорович Григоренко - відомий громадський діяч і правозахисник. Народився 16 жовтня 1907 року у селянській родині у селі Борисівка Бердянського повіту Таврійської губернії (нині Приморський район, Запорізька обл.). У 1931 році закінчив Харківський технологічний інститут (нині - НТУ «ХПІ») і був переведений на навчання у Ленінград, а потім до Москви. Пройшов Другу світову війну, отримав звання полковника. З 1945 по 1961 рік працював у Військовій академії ім. М.В. Фрунзе, де йому було присвоєно звання генерала-майора. Був ініціатором створення в академії кафедри військової кібернетики, яку очолив у 1959 році.

На одній з партійних конференцій в Москві в 1961 році Петро Григоренко піддав критиці політичний режим М. Хрущова, за що отримав сувору догану партії, був звільнений з академії і переведений на Далекий Схід. Згодом був творцем «Спілки боротьби за відродження ленінізму», двічі був заарештований. Військова колегія Верховного суду СРСР визнала генерала душевно хворим і позбавила військових звань.

Провівши шість років в спеціальні психіатричні лікарні СРСР, він не відмовився від своєї діяльності і в 1976 році став членом Московської Гельсінкської групи, одним з членів-засновників Української Гельсінкської групи. Петро Григоренко, селянський син, українець, що став російським генералом і вченим, захищав права росіян, українців, кримських татар, євреїв, німців, всіх малих народів, пригноблених імперією. Його виступи на захист євреїв, месхів, вірмен, німців Поволжя, чеченців та багатьох інших, його боротьба за право корінних жителів Криму жити на рідній землі зробили його не тільки героєм волелюбного кримськотатарського народу, а й символом боротьби за справжню рівноправність народів.

У 1977 році Петро Григоренко тяжко захворів і відправився в США на лікування. Після цього був позбавлений громадянства СРСР. Перебуваючи в США, Петро Григоренко домігся огляду свого психічного стану, і кращі психіатри США не виявили у Петра Григоровича яких би то не було слідів психічної хвороби. У 1986 році помер в Америці від обширного інсульту. Похований на українському цвинтарі в Нью-Йорку.

У 1997 році указом Президента України Петро Григоренко був посмертно нагороджений орденом «За мужність» 1-го ступеня. У 1999 році в центрі Сімферополя був відкритий пам'ятник генералу Петру Григоренку, а сквер біля постаменту був названий на його честь. У 2007 році в Україні була випущена пам'ятна монета із зображенням Петра Григоренка, а в Києві і Харкові проспекти названі його ім'ям.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається