Оголошено лауреатів премії за оборону українського слова

Четвер, 09 лютого 2017 17:10 Автор  Ніна Петриківська
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Цього року премія імені Дмитра Нитченка вручатиметься вже 17-й раз, і нині вона актуальна, як ніколи.

Невипадково її отримають професори та публіцисти Іван Ющук із Київського міжнародного університету та Лариса Масенко з Києво-Могилянської академії – справжні патріоти, які віддають багато сил захисту українського друкованого слова і популяризації рідної мови.

Ця відзнака присуджується до дня народження письменника (21 лютого) за пропаганду українського слова. Засновники премії – Ліга українських меценатів та родина Дмитра Нитченка (Австралія).

На фото: Лариса Масенко

Понині серед її лауреатів ті, хто справді активно пропагують українську книгу та захищають друковане слово: рецензенти, журналісти, видавці, бібліотекарі, працівники книготоргівлі, артисти й меценати з усієї України.

Серед лауреатів премії попередніх років – поет-шістдесятник Микола Сом, Ірина Фаріон, Павло Гриценко, Володимир Панченко, Любов Голота, Григорій Гусейнов, Теодозія Зарівна та інші.

Нагадаємо, що Дмитро Нитченко (літературний псевдонім Дмитра Ніценка) – відомий подвижник українського слова: письменник, журналіст, критик, літературознавець, педагог, меценат. Упродовж десятиліть він, мешкаючи в Австралії, писав книжки і рецензував твори письменників з української діаспори, популяризував, видавав і розповсюджував їх, щоб на виручені гроші друкувати нові.

На фото: Іван Ющук

Приємно, що серед лауреатів є відомий мовознавець Іван Ющук. Деякий час тому автору цих рядків випала нагода узяти інтерв’ю у професора Ющука. Ось що сказав тоді Іван Пилипович про мову:

– Не досить назвати мову державною, треба, щоб вона і справді була такою, як це в країнах Європи. В перші роки Незалежності, в державних адміністраціях були представники Просвіти, які стежили за дотриманням україномовства. Чому б цю традицію не відновити?- Повинні бути створені всі умови, які б сприяли утвердженню української мови як державної.

Чиновник, якщо він хоче бути державним чиновником, має володіти й користуватися державною мовою, інакше йому не місце в державній установі. Не повинно також бути шкіл, у яких усе навчання ведеться тільки іноземною, тобто російською. На моє переконання, треба щоб запрацював єдиний мовний режим у школах. Навіть за радянських часів так було: якщо школа є україномовною – усі мають говорити українською. Я вже тривалий час б’юся над цим питанням – писав навіть міністру освіти.

Не може ж панувати оця вседозволеність – «что хочу, то и делаю». На жаль, міністерство не реагує… У багатьох вузах, скажімо, у Київському політехнічному університеті низку предметів викладають російською. Бо викладачам так зручно, бо у них є конспекти тридцятирічної давнини. І вони по них читають про… найновіші досягнення науки. А інші кажуть, що, мовляв, «очень тяжело переходить на украинский язык.

Світлана КОВАЛЬОВА

Фото Олексія ІВАНОВА

Джерело

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається