Підсумки тижня (26.11-02.12.2014) - ІАС

Понеділок, 08 грудня 2014 06:42 Автор  Стожари
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

У цих «Підсумках тижня» проілюстровані висновки щодо ситуації на сході України та вКриму,  в  економіці  України,  а  також  аналіз  міжнародних  та  українських  заяв  тижня,тенденцій міжнародної підтримки України.

 

Протягом  цього  тижня ситуація  в  зоні  АТО  залишається  складною  та  напруженою(збільшення інтенсивності  обстрілів  при одночасному зменшенні  їх кількості).  Мають місцепровокативні  дії  бойовиків (використання  західних  журналістів  у  якості  «живого  щита»,обстріл спостерігачів ОБСЄ 27 листопада). П. Порошенко зазначив, що на сьогоднішній день всіміжнародні місії, включно з місією ОБСЄ, офіційно підтверджують, що порушниками мирнихдомовленостей є терористи (що переходять на тактику «малих вогневих груп»), які обстрілюютьтакож  і  мирні  квартали  (до  прикладу,  обстріл  лікарні  та  школи  у  с.  Азотному  та  обстрілмагазину в м. Станиця Луганська 27 листопада).  Україна черговий раз закликала міжнародніорганізації бути об"єктивними у своїх оцінках і посилатися на конкретні докази (заява  Human Rights Watch про використання українською стороною касетних бомб).

Ескалації конфлікту й далі сприяє Росія: 1) на території України перебуває близько 6тис. російських військових (за даними Міністерства оборони України); 2) триває постачання зтериторії  Росії  важкої  зброї  та  техніки;  3)  тривають  провокативні  дії  російської  авіації(порушення  26  листопада  кордону  України  2  літаками);  4)  входження  в  Україну  восьмогонезаконного «гуманітарного конвою» РФ (у складі якого, за даними ОБСЄ, було 18 паливнихцистерн). При цьому до Держдуми РФ внесений законопроект про надання добровольцям з РФ,які воюють на сході України, статусу учасників бойових дій та отримання державних пільг.

Аналіз офіційних заяв свідчить про те, що зберігається висока ймовірність переростанняукраїнсько-російського конфлікту в нову фазу  «холодної війни» між Росією та Заходом (Й.Столтенберг,  Т.  Ягланд,  Ф.-В.  Штайнмаєр,  Д.  Льют).  Т.  Ягланд припустив можливість  новоїхолодної  війни  в  Європі,  зауваживши,  що  такий  сценарій  є  реальним,  однак,  його  можнауникнути, врегулювавши конфлікт в Україні. В свою чергу, Ф.-В. Штайнмаєр припустив, щошвидше за все конфлікт з РФ може затягнутися на довгі роки, а то й десятиліття. При цьому Й.Столтенберг  підкреслює,  що  не  бачить  потреби  для  військової  підтримки  Києва.  Російськавлада продовжує вважати, що криза в Україні є наслідком «антиконституційного перевороту,спровокованого, профінансованого і підтриманого США та їх союзниками».

На  цьому  фоні  все  важчою  стає  ситуація  на  окупованих  територіях  Донбасу:  1)російські найманці, які нещодавно прибули, відмовляються воювати та займаються грабункомнаселення; 2)  через відмову брати участь у бойових діях спостерігається збільшення випадківвнутрішніх конфліктів між бандформуваннями та «ЛНР» і «ДНР» (перестрілки в м. Антрацит);3)  загострюється  гуманітарна  ситуація (посилюється  проблема  з  водо-,  газо-,електропостачанням,  опаленням,  продовольством,  функціонуванням промислового сектора тавідсутністю грошей у населення, що призводить до швидкого зростання протестних настроїв народу;  4) згідно зі  звітом ООН,кількість осіб,  переміщених з території  Донбасу, вже майжесягає 1 млн.осіб (490 тис.  осіб є внутрішньопереміщенними,  ще 546 тис.  – виїхали за межіУкраїни). Більше 600 українців залишаються в полоні бойовиків.

Шанси на мирне врегулювання ситуації залишаються низькими через відсутність впідконтрольних Росією бойовиків волі до: 1) узгодження меж самопроголошених «республік»;2)  виконання  Мінських  угод  і  дотримання  режиму  припинення  вогню. Президент  Українизаявляє, що порушення бойовиками домовленостей у Мінську призвело до численних жертв, ітерористи,  які  обстрілюють мирні  квартали та спостерігачів  ОБСЄ,  не  дозволяють мирномужиттю повернутися на Донбас. Зі своєї  ж сторони Україна: 1) виконала всі свої зобов’язання,передбачені Мінським протоколом; 2) постачає газ і електроенергію,  вартість якої вже склаламайже 700 млн. доларів; 3) направляє гуманітарну допомогу – їжу й медикаменти.  При цьому 2грудня  бойовики «ЛНР» та українські військові домовилися про припинення вогню  з 5грудня й про відвід важкої техніки з 6 грудня (доповідь ОБСЄ). Того ж дня було домовлено проперемир'я в донецькому аеропорту, яке за 3 години було зірвано атаками бойовиків.

У своїй промові  в  парламенті  П.  Порошенко зазначив,  що  основними викликами йзагрозами, які стоять перед Україною є: 1) постійна військова загроза з боку Росії; 2) кризаєвропейської  та  навіть  глобальної  системи безпеки.  Президент  підкреслив,  що  агресія  Росіїмобілізувала  демократичний  світ  на  підтримку  України.  Він  впевнений,  що  Україні  требавідмовлятися від  позаблокового статусу  та здійснювати реформи, щоб через 5 років податизаявку на членство в Європейському союзі. Європа ж схвально поставилась до стратегічнихпланів щодо реформ та майбутніх перспектив вступу до ЄС (заява Й. Гана). Водночас Й. Ган, нажаль,  відмовився підтверджувати можливість офіційного надання Україні  членства в  ЄС, дочого публічно закликав його попередник на цій посаді Ш. Фюле. Важливою подією в контекстіукраїно-європейських  відносин  стала  промова  Д.  Туска,  у  якій  він  заявив,  що  Росія  не  єстратегічним партнером ЄС, а радше є стратегічною проблемою.

Протягом тижня спостерігалися наступні тенденції щодо ситуації в Криму: а) подальшамілітаризація  півострова  (перекидання  та  формування  нових  авіаційних  дивізій  та  військкосмічно-повітряної оборони); б) ускладнення економічної ситуації (зростання цін на 38%, бракресурсів,  криза  агропромислового  комплексу  та  туристичної  галузі,  припинення  діяльностіукраїнських банків та втрата заощаджень населення); в) погіршення ситуації  з дотриманнямправ  людини  (бездіяльність  міліції,  порушення  прав  мусульман,  тиск  на  ЗМІ,  вимушенепереселення кримськотатарського населення у зв’язку з призовом їх до служби в армії РФ). Нацьому  тижні  мало  місце спростування  КНР  фактів  російських  ЗМІ  щодо  визнання  Китаєманексії  Криму. Україна незадоволена  ефективністю реакції ОБСЄ на виклики і загрози, щовиникли внаслідок російської окупації Криму і сподівається на реформування організації.

Поточна  фінансово-економічна  ситуація  в  Україні характеризується  кризовимиявищами.  Російська  агресія  призводить  до  неймовірних  бюджетних  витрат  на  утриманняЗбройних сил України, зростання боргів перед бюджетом від юридичних осіб,  падіння ВВП, скорочення імпорту, призупинення потоку приватних інвестицій, нестача вугілля, електроенергіїта  інших  ресурсів.  Політика  НБУ  цього  тижня  призвела  до  зміцнення  курсу  національноївалюти. Регулятор стверджує, що банки зобов'язані призупинити всі види фінансових операційу населених пунктах, що не контролюються українською владою. Наразі уряд переглядає своюполітику  щодо  Донецької  та  Луганської  областей,  включаючи можливість  створення  вільноїекономічної зони в регіоні. Крім того важливим питанням міжнародного значення є падіння цінна нафту й рішення ОПЕК не скорочувати її  видобуток (як в контексті впливу на економікуРосії, так і щодо перспектив зниження цін на енергоносії для України). 

Аналіз міжнародної підтримки України свідчить про те, що українське питання надалізалишається  одним  з  найголовніших  у  міжнародній  спільноті.  У  загальному  зберігаєтьсяпозитивна  динаміка  в  найрізноманітніших  сферах.  Головним  вектором  отримання  допомогизалишаються держави Заходу (військова та технічна допомога Канади та США; активізація дійШвеції щодо збільшення обсягів гуманітарної допомоги до 26 млн. євро; 500 тис. євро допомогивимушеним переселенцям в  Україні  від  МЗС Німеччини),  а  також Японія  та  Ізраїль.  Вартовідзначити традиційну допомогу з боку Словаччини (в енергетичній сфері), Литви (виступи уЄС щодо надання військової підтримки), Польщі та держав Балтії (залучення альтернативнихпрограм ЄС щодо протидії російській пропаганді), а також схвальні плани Чехії (плани урядипро  надання  більше  100  тис.  євро  на  оснащення  моніторингової  місії  ОБСЄ).  Також  вартовідзначити  підтримку  дружнього  турецького  народу  (протести  проти  візиту  Путіна).  Середміжнародних  організацій  значну  підтримку  для  вирішення  українського  питання  забезпечуєнасамперед  ЄС (55 млн євро на вирішення питання децентралізації  до 2018 р.;  розширеннясанкційного  списку),  НАТО  (створення  трастових  фондів),  а  також  фінансовою  допомогоюСвітового банку, ЄБРР та Європейського Інвестиційного Банку.

Дії  Росії,  а  також  підконтрольних  їй  «ДНР»  та  «ЛНР»,  продовжують  демонструватисуцільну зневагу до Мінських домовленостей, України як незалежної суверенної  держави таміжнародного співтовариства в цілому. Реакцією на таке нехтування міжнародним правом тасистемою міжнародного миру й безпеки може бути лише відповідь агресору у формі посиленнярежиму міжнародних санкцій та його міжнародної ізоляції.

При підготовці аналітичних висновків використовувались матеріали з ресурсів: офіційнісайти державних органів України (сайти Президента, РНБО, МЗС, Уряду), "Українська правда"; "Інформаційний  спротив"; "УНІАН", "ТСН", "Кореспондент"; "Новини  Криму"; "Український тиждень"; "Лівий берег"; "Дзеркало тижня";  "Фокус"; "Ліга. Новини"; та інші.

Information Analysis Center of Ivan Franko National University of Lviv, Ukraine.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається