Підсумки тижня (19-25.11.2014) - IAС

Вівторок, 02 грудня 2014 07:30 Автор  Стожари
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Підсумки тижня (19-25.11.2014) від команди Інформаційно-аналітичного центру факультету міжнародних відносин Львівського Національного Університету ім. І. Франка (Україна).

 

У цих «Підсумках тижня» проілюстровані висновки щодо ситуації на сході України та в Криму, в економіці України, а також аналіз міжнародних та українських заяв тижня, тенденцій міжнародної підтримки України.
Протягом цього тижня ситуація в зоні АТО залишається складною та напруженою. Бойовики ЛНР та ДНР продовжують ігнорувати раніше встановлений «мир» на Донбасі за допомогою постійних обстрілів сил АТО (більше 400 за аналізований період та 3412 за час «перемир’я») та провокативних дій (обстріли спостерігачів ОБСЄ 19 листопада з метою дискредитації української армії). За час неоголошеної війни на сході: 1) 4317 людей вбито, поранено – 9921; 2) кількість внутрішньо переміщених осіб, за даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, зросла до 467  тис. людей (з них 123 тис. - діти); 3) ЮНІСЕФ заявило, що більше 60% дітей, які перебувають в окупаційній зоні, отримали психологічну травму.
ДНР та ЛНР ігнорують безпеку цивільного населення та продовжують тактику використання «живого щита». Вони все менше вдаються до відкритих атак і продовжують обстріли з важкої зброї (до прикладу, обстріл 20 цивільних об’єктів у м. Дебальцеве). Основна концентрація обстрілів відбувається в районі Маріуполя, Дебальцеве та Донецького аеропорту (з метою витіснення українських військ з цих ключових транспортних та оборонних пунктів).
Зважаючи на постійні обстріли своєї території, Україна вказує на необхідність продовження міжнародного тиску на РФ, засудження її агресивної політики та до введення нових санкцій проти Москви (для забезпечення миру в Європі та дотримання міжнародного права). Такі заяви набувають більшої актуальності через те, що посилюється роль російського фактора в конфлікті, що підтверджується наступними фактами: 1) відновлення обстрілу української території зі сторони РФ; 2) створення керівництвом спецслужб РФ терористичної загрози в Харкові; 3)  перекидання з території Росії важкої техніки та особового складу (про нарощення російських військ на сході України та кордоні повідомив Е. Столтенберг) поруч з анонсуванням восьмого незаконного з точки зору міжнародних норм «гуманітарного конвою»; 4) формування з російських військових на Донбасі ударних груп з метою використання зимою тактики «малих груп». Колишній лідер бойовиків І. Гіркін в інтерв'ю «Завтра» визнав участь російських військових на Донбасі. За даними прес-центру АТО,на сході задіяно від 15 до 25 тис. бойовиків і від 5 до 10 тис. професійних російських військових.
Усе це ускладнюється й додатковими проблемами на окупованій території : 1) тривають масові вбивства, незаконні арешти, тисячі людей вважаються зниклими безвісти, тортури, позасудові страти, примус до праці, сексуальне рабство, порушення майнових прав, захоплення банків; 2) у ДНР оголошено про введення Інституту військово-польових судів з правом винесення смертного вироку; 3) тривають зіткнення різних угрупувань, які ДНР та ЛНР неспроможні контролювати; 4) фіксується посилення організованого протестного руху місцевих жителів (збільшується кількість мітингів проти дій так званої «нової влади» через різке зниження рівня життя, голод (тривають голодні бунти), який створюється бойовиками штучно; дедалі частіше ці протестні організації висувають ультиматуми окупаційній владі); 5) у Донецькій області без житла, води, газу та електроенергії залишаються 172 тис. жителі.
П. Порошенко конструктивно заявляє, що на території окупованих областей повинні бути проведені місцеві вибори відповідно до українського законодавства. «Мінські домовленості – це і політичний діалог», що створить «можливість перейти до вирішення економічних питань шляхом створення вільної економічної зони та відродження Донбасу». При цьому шанси на мирне врегулювання ситуації продовжують залишатися низькими через те, що: 1) ДНР, визнана в Україні терористичною організацією, виступила з вимогою скликати екстрене засідання РБ ООН для розгляду питання про миротворчий контингент на сході за участі Росії з метою зупинити гуманітарну катастрофу та соціальний геноцид, який ДНР і ЛНР самі ж створили; 2) існують суперечливі позиції європейських та світових лідерів щодо перспектив вирішення українського питання: а) ФРН, Польща, Великобританія, Литва, Естонія не мають сумнівів у необхідності продовження політичного та економічного тиску на РФ; б) Угорщина, Чехія, Сербія заявили про помилковість політики «ізоляції» Росії. Відзначається стабільно неприйнятною риторикою президент Чехії М. Земан, який у своїй заяві виступив за «буферний статус» і за так звану «фінляндизацію» України; 3) спостерігається істотне посилення напруги у відносинах між НАТО та РФ (заява Й. Столтенберг про зрив Росією «Мінських угод»).
В Україні громадськими активістами розпочато проект моніторингу порушень прав людини в Криму. З 24 лютого зафіксовані порушення громадянських і політичних прав (103), прав корінних народів і національних меншин (70), культурних і релігійних  (65) та соціально-економічних прав(139). Зокрема, варто відзначити такі порушення як примус до прийняття громадянства,  заборона функціонування українських шкіл, утиски опозиційно налаштованих ЗМІ, підпали мечетей, судові переслідування, обшуки, викрадення, вбивства та незаконні арешти (затримано більше 100 людей), які можна кваліфікувати як злочини проти людяності та вияв квазітоталітаризму.
Не новими для Криму є економічні проблеми та неспроможність до самозабезпечення (нестача водних, енергетичних ресурсів, продовольства, а також телекомунікаційні проблеми). Росія продовжує намагання створити угрупування військ у Криму та використовує півострів для збору розвідувальних даних про Донбас.
Внаслідок взаємодії зовнішніх та внутрішніх факторів продовжується падіння української економіки. Промислове виробництво впало на 16%, бюджетний дефіцит складає 63 мільярди гривень, очікується інфляція на рівні до 25% (внаслідок зменшення обсягів експорту й зниження курсу національної валюти) та зменшення обсягів ВВП на 8%. При цьому падіння економіки Донбасу в зоні АТО становитиме не менш як 25%. Україна й надалі змушена закуповувати в держави-агресора (Росії) природний газ, вугілля та ядерне паливо. Світовий банк очікує незначне покращення економічної ситуації в Україні та пропонує уряду почати реалізацію плану економічних реформ. При цьому варто відзначити енергетичну допомогу (від ЄС, а також окремо від Угорщини, Литви та Словаччини в газовому питанні) та міжнародну підтримку Україні в різних сферах (особливо у військовій та економічній) від окремих держав (Норвегія, Литва, США, Болгарія, Польща, Швеція, Естонія) та міжнародних інститутів (ООН, ЄС, ОБСЄ, НАТО, МВФ, ЄБРР, ЮНІСЕФ, Світовий банк та Європейський інвестиційний банк).
Однією з обговорюваних тем тижня стали перспективи членства України в НАТО. Президент України П. Порошенко та прем'єр-міністр А. Яценюк у своїх заявах підкреслили незмінність та цілеспрямованість євроатлантичного курсу України, а також про те, що рішення щодо вступу України в НАТО буде вирішуватись на всенародному референдумі. Викликають тривогу неоднозначні заяви світових лідерів стосовно перспектив вступу України до НАТО. Ф.-В. Штайнмаєр, Л. Фабіус та М. Земан не бачать Україну членом НАТО, а здивування викликає позиція США, яку озвучила В. Нуланд, про важкість реалізації євроатлантичної перспективи України. Й. Столтенберг зауважив, що Україна буде членом НАТО, якщо виконає критерії та отримає підтримку такого рішення від українського народу.
Реакцією на триваючу консолідацію міжнародої спільноти проти агресії Росії стало те, що Україна вчергове стала жертвою провокативних дій, спрямованих Москвою на дискредитацію Києва перед міжнародним  співтовариством. На позачерговій сесії Генеральної Асамблеї ООН за представлений Росією проект проти героїзації нацизму проголосували 115 з 193 держав-членів ООН. Україна разом зі США та Канадою стала однією із тих країн, що голосували проти резолюції. Ще 55 делегацій, зокрема країни ЄС, утрималися. Очевидно, що таку позицію української сторони Москва поспішила виставити в негативному світлі. Пояснюючи позицію України, український дипломат А. Цимбалюк підкреслив, що Київ звісно засуджує прояви нацизму, неонацизму та інших тоталітарних ідеологій. Однак, Україна не може підтримати резолюцію до тих пір, поки «сталінізм і неосталінізм не будуть засуджені в тій же мірі, що й нацизм», від яких Україна в історії постраждала в рівній мірі.
Україна й надалі існує в умовах військової, економічної, політичної та інформаційної агресії Росії. Ця агресія знаходить вияв в анексії Криму та окупації Донецької та Луганської областей, що поруч з жахливим внутрішнім становищем на цих територіях спричиняє негативний вплив на внутрішньо- й зовнішньоекономічну та політичну ситуацію для України. 
При підготовці аналітичних висновків використовувались матеріали з ресурсів: офіційні сайти державних органів України (сайти Президента, РНБО, МЗС, уряду), «Українська правда», «Інформаційний спротив», «УНІАН», «ТСН», «Кореспондент», «Новини Криму», «Український тиждень», «Лівий берег», «Дзеркало тижня»,  «Фокус», «Ліга.Новини» та інші.

Information Analysis Center of Ivan Franko National University of Lviv, Ukraine.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається