На що чекати українцям від страхової медицини?

Середа, 26 листопада 2014 06:22 Автор  Оксана Козак
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Уже наступного року українців чекає чергова реформа – влада планує впровадити систему обов’язкового медстрахування. Свої наміри нардепи закріпили в коаліційній угоді. “Сегодня” дізналася подробиці нововведення і “підводні камені” поліса від держави.

 

Як розповіли нам депутати, проект реформи почнуть готувати вже після Нового року. “Старт реформі ми хочемо дати вже в 2015 році”, – сказав нам нардеп від БПП Павло Розенко. Він пояснює, що вартість поліса обов’язкового медстрахування включать в єдиний соцвнесок, який сплачують роботодавці з зарплати кожного українця, і запевняє, що більше нам платити не доведеться. Зараз мінімальний розмір соцвнеску – 422 грн в місяць (32-35% від окладу), і він страхує від безробіття, нещасного випадку і профзахворювання, втрати працездатності, а також покриває витрати на народження і похорони, включаючи пенсійне страхування. Влада пояснює необхідність реформи тим, що це дозволить вивести зарплатний ринок з тіні. Таким чином, безпосередньо до лікарень буде доходити більше коштів (у тому числі – з благодійних фондів), а це поліпшить якість обслуговування в держлікарнях.

Вартість мінімального медичного полісу, за словами наших джерел у МОЗ, стартуватиме від 300 грн на рік: за ці гроші вам викличуть і повністю оплатять невідкладну допомогу, нададуть першу допомогу в держклініці. Хто і якою мірою оплатить поліс (працівник чи роботодавець), ще не вирішили. Отримати поліс при бажанні зможе і безробітний.

СІМ ПРОЕКТІВ. У МОЗ запевняють: при впровадженні реформи використовують закордонний досвід. “У нас будуть абсолютно нові напрацювання: є вже сім законопроектів. Але потрібно спочатку хоча б один прийняти в першому читанні, а далі протягом півроку ми будемо його відпрацьовувати, – сказав “Сьогодні” в.о. міністра охорони здоров’я Василь Лазоришинець. – Спочатку, на мій погляд, повинні бути застраховані соціально незахищені верстви населення. І роботодавці повинні обов’язково страхувати своїх співробітників. Ще розглядається варіант, коли держава забезпечить медикам тільки зарплату, а страхова медицина – лікування, медикаменти та премії лікарям. До страхової медицини ми повинні прийти до 1 січня 2016”. В результаті лікар, за логікою влади, отримуватиме премію і зможе не брати “допомогу” від пацієнтів.

ПІДВОДНІ КАМЕНІ”. Основна проблема реформи, побоюються експерти, – корупція. Реальні гроші з появою страховки не з’являться, “неформальні” відносини між лікарем і пацієнтом – залишаться. “Сьогодні до лікарень доходить в кращому разі 10% благодійних коштів, які пацієнти платять в каси. Якщо цього позбутися, з’явиться шанс отримати нові приміщення, нормальне обладнання та хоч якісь ліки”, – вважає керівник програми “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження” Олена Кучерук. З нею згоден і глава Української Федерації сприяння охороні здоров’я Володимир Загородній: “Розподіляються на обов’язкову медстраховку ресурси повинні потрапити в порядні руки, а то впровадять все це – і гроші зникнуть. Навіть у тих країнах, де давно діє обов’язкова медстраховка, не завжди частину витрачиних грошей можуть пояснити. І так соцвнесок з громадян беремо пристойний. Могли б чесно сказати: ще 3-5% окладу піде на охорону здоров’я”.

Медики і експерти нарікають на терміни, в які це все може заробити. “Головний бар’єр – 49-та стаття Конституції, яка декларує безкоштовне лікування населенню. Також людям потрібно роз’яснити, навіщо потрібна страхова медицина, адже вже сьогодні ми платимо за здоров’я тричі (податки, “добровільні внески” і лікарю особисто. – Авт.). Якщо формалізувати цю оплату, медицина стане дешевше і якісніше”, – говорить Кучерук. “Підводні камені” медстраховки, за словами лікарів, очевидні: наприклад, закладена в сам поліс сума на “зубника” може бути обмежена в 1000 грн. Але при укладенні договору ці моменти обумовлюються. До нововведення українці ставляться насторожено. “Буде страхова медицина, чи ні – не важливо, але якщо не підняти зарплату лікарям, народ продовжить їх “підгодовувати”, – каже киянка Антоніна Савоніна.

Світовий досвід страховок

За кордоном система медстрахування населення різниться від країни до країни. У Німеччині, наприклад, державна медстраховка представлена лікарняною касою і належить усім, чий дохід вище 400 євро (7,6 тис. грн). Внесок – 14,3% від зарплати на місяць (близько 798 грн). Застраховані 85% німців, інші 15% користуються приватною страховкою. Стандартні поліси включають, як правило, безкоштовні відвідування лікарів (крім першого відвідування в квартал – за нього потрібно заплатити 10 євро, або 190 гривень), два безкоштовних обстеження у стоматолога на рік, оплата виписаних лікарем ліків, лікування в лікарні (з доплатою 10 євро в день, але не довше 28 днів на рік).

У Франції єдиний порядок медстрахування охоплює 80% населення. Француз платить за лікування близько 8% доходу (близько 3000 грн). Державна система страхування тут покриває витрати на стаціонарне та амбулаторне лікування, а також відшкодовує витрати на ліки, особливо ті, що відпускаються за рецептами. При цьому майже не оплачуються стоматологічне і офтальмологічне лікування, профілактика.

За матеріалами Сьогодні

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається