Полеглим захисникам

П'ятниця, 11 липня 2014 13:31 Автор  Стожари
Оцініть матеріал!
(6 голосів)

 

Вибач мамо, я більш не вернуся додому,

Ти не плач, чого варта срібляна сльоза?

Таж тепер вороги не перейдуть кордону,

Хоч і тіло моє зберігає труна.

 

Не сльозися рідненька, зосталась одна…

Я поїхав не вмерти, а дати життя,

Аби наша держава – Україна ясна,

Змогла жити та знов лаштувати буття.

 

Повертав я і мову свою солов’їну,

Повертав шелест кленів в ранковім гаю,

Повертав ту зажуру, знесилу Вкраїну,

Хай же люди згадають про єдність свою.

 

Хай піднімуться разом, поможуть хто чим,

Хай зберуться на захист себе і життя,

Нехай ворог поверне додому ні з чим ,

І моя нехай смерть не впаде в забуття.

 

Та матусю, журитись не треба, не плач,

Повернусь я пташиною знову до тебе,

Я с тобою, тепер наче твій наглядач,

Я вернусь, стану янголом твоїм у небі.

 

Яра Щербак

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається