Санкції включають заморожування активів і обмеження поїздок

Опубліковано в Світ

12 червня, постійні представники країн ЄС погодили рішення про продовження кримських санкцій проти Росії на рік.

Опубліковано в Світ
Понеділок, 03 вересня 2018 05:17

«Україна» в Голограмі Європи

24 серпня 2018 року, в День Незалежності України, ми, разом з членами Посольства України у Словенії, символічно зібралися разом, з метою показати  наше останнє досягнення – Стела «Україна» в комплексі Голограми Європи[1], що знаходиться в м. Любляна на розі вулиць Дунайска і Тівольска.

Опубліковано в Українці в світі

Сьогодні рівно рік, як громадяни України з біометричними паспортами отримали право на безвізові поїздки до країн Європейського Союзу, окрім Великої Британії та Ірландії, а також до Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії, які входять до Шенгенської зони, але не є членами ЄС.

Опубліковано в Колонка подій

Зміни стосуються "міжнародних" водійських прав

Як повідомив начальник головного сервісного центру МВС Владислав Криклій. З початком 2018 року "міжнародні" водійські права перестануть діяти на території ЄС. Україна повинна до листопада 2017 року завершити процес впровадження європейських директив, що стосуються водійських документів.

Криклій пояснив, що водіям доведеться заново проходити медогляд, щоб отримати документи нового зразка. Тести на знання правил дорожнього руху здавати не потрібно буде. Виросте і вартість нових водійських прав і в них з'явиться чіп. Ціна на нинішні становить 201 гривню.

"Ми також пропонуємо встановити в посвідченнях мікрочіпи. Наші сервісні центри вже забезпечені всім необхідним обладнанням, це убезпечить людей від підробок", - розповів про нововведення Криклій.

Термін дії прав обмежать 15-ма роками. Для водіїв вантажівок він скоротиться до 5 років. Посилять правила проходження медогляду для водіїв автобусів і вантажівок. Аналогічні суворі норми діятимуть й для тих, хто керує автомобілем у віці від 50 років. Для них передбачено медогляд кожні три або п'ять років.

 

 

Опубліковано в Колонка подій

Пізно ввечері 12 липня в Києві зустрілися три президенти: Петро Порошенко, голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер та голова Європейської ради Дональд Туск. Гості з Брюсселя повідомили українському колезі неприємну новину, яку в Києві, щоправда, і без того знали. Про це йдеться в статті Сергія Сидоренко на сайті "Європейської правди".

Автор зазначає, що 19-й саміт Україна-ЄС, вдруге в історії наших відносин, завершиться без схвалення підсумкової заяви чи спільної декларації.

А за правилами європейської дипломатії, відсутність спільної заяви є демонстрацією глибокої кризи у відносинах:

мовляв, лідери зустрілися, але домовитися ні про що не змогли. Через це підсумковий документ вдавалося погодити щоразу – навіть в "кризових"  2004 та  2011 роках.

Та нині – все інакше. Україна, як це часто з нами буває, зламала традиції європейської політики.

Дружня криза

Ми не дарма згадали про два "важких" роки, коли Україна та ЄС ставилися один до одного з глибокою недовірою, ледь не вороже.

Влітку 2004 року Євросоюз відповів тодішньому президентові Кучмі твердим "ні" на пропозиції поговорити про формат подальших відносин з Україною. Тоді наближалися вибори і було очевидно, що Київ спробує їх фальсифікувати на користь кандидата Віктора Януковича, тож було точно не до дружби. Саміт у грудні 2011 року проходив у ще гірших обставинах – Янукович зрештою став президентом та розгорнув політичні переслідування опозиції.

Але навіть тоді Київ та Брюссель змогли домовитися про те, щоби опублікувати коротку, але спільну заяву.

2017 рік – зовсім інший.

Нині не йдеться про "нову холодну війну" між Києвом та Брюсселем – навпаки, співпраця є дуже активною.  "Європейська правда" бачила проект заяви, підготовлений до саміту – настільки детального документу, розписаного на 7 сторінках дрібним шрифтом, на самітах Україна-ЄС ще не мали.

Та все довелося перекреслити через одну, але вкрай важливу проблему.

За наполяганням країн-членів (вірніше, однієї країни, яку згодом підтримали інші), Європейський союз поставив під сумнів сам факт того, що Україна прагне до інтеграції з ЄС.

"Європейський союз визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір, у тому числі її зобов’язання розбудовувати розвинуту й сталу демократію та ринкову економіку". Це – цитата з преамбули Угоди про асоціацію, тобто з документу, який є обов’язковим для України, для ЄС і для всіх держав-членів Європейського союзу.

Київ наполягав, щоби в спільній заяві було посилання на цю фразу. ЄС виявився категорично проти (і байдуже, що йдеться про цитату з угоди, а не про якусь нову норму). Фінальні перемовини з Євросоюзом лише погіршили ситуацію:

Нідерланди почали вимагати додати в текст нові обмеження європейської мрії України.

Гаагу підтримали ще кілька держав, і зрештою перемовини просто розірвали. А Рада ЄС на рівні послів вирішила, що проект, підготовлений до саміту, має піти у смітник.

Саме тому президентам Юнкеру, Туску та Порошенку в середу ввечері довелося терміново домовлятися, як врятувати саміт від провалу.

Загадкові Нідерланди

"Європейська правда" наразі не знає деталей зустрічі президентів, що відбулася у вузькому колі в середу ввечері.

Але очевидним є те, що вони за всього бажання не можуть змінити рішення країн-членів, які вирішили, що саміт має завершитися без підсумкової декларації – навіть знаючи про те, яку кризу це здатне створити у відносинах України та ЄС.  Та варто розібратися в причинах конфлікту та зрозуміти, як сторони прийшли до цієї кризи.

А для цього варто згадати нещодавню історію.

Ми всі пам’ятаємо провальний для Києва та Брюсселя референдум у Нідерландах. Так, зараз добре відомо не лише те, що він був організований популістами, а й те, що агітація проти України велася за підтримки Російської Федерації (див. розслідування "Як фальшиві українці вплинули на референдум у Нідерландах"), але юридичні наслідки це не змінює. Торік під загрозою зриву опинилася не лише Угода про асоціацію, але й правомочність Євросоюзу як така – адже Брюссель не міг допустити, щоби 0,6% населення ЄС скасували вже підписану та проголосовану парламентами міжнародну угоду.

Тому минулого року ЄС робив все, щоби залагодити нідерландську кризу.

Ви, можливо, помітили, що на початку статті згадано: нинішній саміт став другим, де Україна та ЄС не узгодили підсумкову спільну заяву. Вперше це сталося торік.

У листопаді 2016 року, коли проходив минулий саміт, нідерландська криза перебувала на своєму піку, через це Україна та ЄС погодилися, що краще не робити спільну заяву, щоби не зашкодити перемовинам прем'єра Рютте з його депутатами. "Тоді ніхто не знав, що писати в заяві, і її не стали фіналізувати", - пригадують дипломати.

Але в грудні рішення все ж було знайдене.

Саміт ЄС схвалив цікавий документ, щоби допомогти нідерландському прем’єру – він мав представити схвалене рішення своїм виборцям та депутатам як власну перемогу. Попри те, що воно абсолютно нічого не змінює в Угоді про асоціацію та не обмежує Україну у співпраці та зближенні з ЄС, фрази в цьому документі звучать не дуже приємно для Києва.

Наприклад, про те, що "Угода про асоціацію... не надає статусу кандидата на вступ до Євросоюзу, а також не створює зобов'язання про присвоєння такого статусу Україні в майбутньому".

Це рішення зіграло свою роль і, здавалося, пішло в історію. Рютте переконав виборців в тому, що "референдум про Україну" був актом чистого популізму. Зрештою, він виграв вибори, а парламент Нідерландів переконливою більшістю повторно ратифікував угоду з Україною.

 Можете уявити подив України, коли Нідерланди почали знову наполягати, щоби  до спільної заяви додали тези грудневого документу!!!

Цю інформацію "Європейській правді" підтвердили джерела як в Києві, так і в Брюсселі.

При чому Гаага не лишилася наодинці. Її підтримали Німеччина та Франція.

Нецінна довіра

У найближчі години стане відомо, який вихід з кризи знайшли президенти Порошенко, Туск та Юнкер, і чи знайдено його взагалі. Гірший варіант насправді також є реальним.

Але можна констатувати сумний факт: питання не лише в саміті, який мав стати доволі успішним (і це справді так!), а виявився – ледь не провальним.

Головна проблема в тому, що завдяки нашим друзям з Нідерландів довіра між Україною та ЄС виявилася суттєво підірвана. І неясно, як її будуть лагодити.

Звісно ж, Євросоюз тепер буде переконувати, що питання в українцях, які чіпляються до деталей.

Але ЄС колись має зрозуміти:

Європейський вибір – це НАШ ВИБІР

Київ має право самостійно визначатися, де лежить наше мабутнє, і ми вже визначилися. До того ж, всі країни ЄС без винятку із цим вибором погодилися.

Так, рішення про те, чи може Україна одного дня стати членом ЄС, будуть ухвалювати не в Києві, а в Євросоюзі, якщо воно взагалі колись буде на порядку денному. Але нині про членство і близько не йдеться! Каменем спотикання виявилася навіть не європейська перспектива, а європейські прагнення України.

Лишається сподіватися, що нинішня ситуація показала нашим європейським друзям: є речі, які неприпустимо ставити  під питання.

Джерело: Європейська правда

Опубліковано в Власна думка

30 червня посли країн-членів Євросоюзу схвалили проект директиви Євросоюзу про створення автоматичної системи реєстрації в'їзду-виїзду громадян третіх країн у Шенгенську зону. Цю домовленість затвердили представники Європарламенту і країн-членів ЄС, інформує прес-служба ради ЄС.

Планується, що система допоможе скоротити затримки на кордоні і поліпшити якість прикордонних перевірок, забезпечить ідентифікацію тих, хто перевищив дозволений час перебування в ЄС, зміцнить внутрішню безпеку і боротьбу з тероризмом, відкривши правоохоронним органам доступ до журналів історій подорожей.

Ця система буде застосовуватися до громадян третіх країн: як тих, яким потрібна віза для в'їзду, так і тим, кому дозволено знаходитися в ЄС 90 днів з 180-денного періоду без візи. Вона буде реєструвати в'їзд, виїзд, відмову у в'їзді, а також буде зберігати інформацію про людину, її проїзні документи, біометричні дані (чотири відбитки пальця та фото особи).

Центральна база даних буде зберігати їх протягом 5 років для тих, хто перевищував дозволений час перебування, і 3 – для всіх інших мандрівників. Найближчими днями проект доопрацюють на технічному рівні. Потім на загальне твердження його представлять послам ЄС для схвалення від імені Ради ЄС. Після цього майбутні правила будуть передані в Європейський парламент для голосування в першому читанні, а потім до Ради Європи для затвердження.

 

 

Опубліковано в Світ

У перший день безвізу, станом на 9 ранку, кордон з Євросоюзом перетнули понад 600 громадян України за новими біометричними паспортами.

Про це в коментарі "Українській правді" повідомив директор Департаменту консульської служби МЗС України Сергій Погорельцев.

За його словами, на ділянці кордону з Польщею 539 осіб в'їхали в рамках безвізового режиму. Повернуто 1 громадянина України в пункті пропуску "Шегині", оскільки він має заборону на в'їзд до ЄС.

До Румунії без віз в'їхала 151 особа. Одній людині відмовлено у в'їзді, оскільки вона мала не біометричний паспорт, а звичайний, в якому не було візи.

Крім того, до Будапешту (Угорщина) прибуло 136 громадян України, з них 35 без віз із новими біометричними паспортами. Відмов у в'їзді немає.

Громадяни України, пасажири рейсу Київ-Прага (Чехія) безперешкодно пройшли прикордонний контроль. З них четверо без віз.

До Риму (Італія) прибули два рейси зі Львова та Києва, в яких були 45 громадян України без віз із біометричними паспортами. Відмов немає.

Погорельцев зазначив, що консули працюють в цілодобовому режимі в усіх наземних пунктах пропуску та в аеропортах країн ЄС.

Ситуація щодо перетину кордону громадянами України перебуває на особливому контролі МЗС та Департаменту консульської служби.

Опубліковано в Колонка подій

Сьогодні, 17 травня 2017 року, в Європейському парламенті відбудеться церемонія підписання угоди про введення безвізового режиму для України за участю голови ЄП Антоніо Таяні і президента України Петра Порошенка.

Про це йдеться в повідомленні представництва Євросоюзу в Україні у Facebook.

"Запрошуємо вас подивитися 17 травня урочисту пряму трансляцію підписання рішення про безвізовий режим для України. На церемонії будуть присутні голова Європейського парламенту Антоніо Таяні і президент України Петро Порошенко", - йдеться в повідомленні.

Згідно з програмою каналу ЄС Europe by Satellite, початок церемонії підписання запланований на 15.40 за Києвом.

Після підписання рішення про безвіз має бути оприлюднене в Офіційному журналі ЄС. Через 20 днів безвізовий режим набуде чинності.

Опубліковано в Світ

Рада Європейського союзу затвердила перехід на безкоштовний роумінг для європейських користувачів на території всіх країн, що входять до ЄС. Відповідну постанову схвалили представники 28 країн Європейського Союзу. 

«З 15 червня користувачі з мобільними телефонами, які подорожують в інші країни ЄС, зможуть дзвонити, відправляти текстові повідомлення або здійснювати пошук в мережі без сплати будь-яких додаткових витрат», – йдеться в повідомленні.

Тобто, з цього моменту за мобільні телефонні розмови, пересилання СМС-повідомлень і доступ до інтернету всередині країн ЄС не буде стягуватися додатковий тариф. А ціна за європейський роумінг не буде перевищувати вартості послуг домашнього оператора мобільного зв'язку.

Дія закону буде поширюватися на жителів ЄС, які їздять в інші країни Євросоюзу в ділові або приватні поїздки. 

Зауважимо, що офіційний Брюссель почав боротьбу за скасування роумінгу на початку 2014 року. Проведене Євробарометром дослідження показало, що 47% користувачів не використовують мобільний інтернет під час поїздок, тільки 1 з 10 використовує електронну пошту в звичайному режимі і більше чверті просто відключають свої мобільні телефони.

Після вступу закону в силу з 15 червня його дія пошириться також на Ісландію, Ліхтенштейн і Норвегію. 

«Коли європейці поїдуть в літню відпустку, вони зможуть насолодитися свободою мобільного зв'язку та інтернетом за кордоном, як у себе вдома. ЄС полегшує наше життя дуже практичними способами», – сказав міністр із конкурентоспроможності, цифрової, морської та сервісної економіки головуючої в ЄС Мальти Еммануель Маллен.

Нагадаємо, що Європейський парламент на засіданні в Страсбурзі 6 квітня підтримав надання Україні безвізового режиму з ЄС.

У свою чергу, Комітет постійних представників Європейського союзу розгляне питання надання Україні безвізового режиму в середу, 26 квітня.

Очікується, що нові правила українців набудуть чинності вже на початку літа 2017 року.

Опубліковано в Світ
Сторінка 1 із 2