"Якщо я, полька, змогла вивчити українську, то і українцю це має бути легко"

Вівторок, 17 квітня 2018 08:21 Автор  Стожари
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
Б'янка Залевська Б'янка Залевська Фото - Радіо Свобода

Що змушує іноземців вчити українську мову? Як вони її сприймають? Неймовірна історія польки Б'янки Залевської, яка розмовляє українською.

Я приїхала до України у 2010 році у рамках підготовки до «Євро-2012». На той момент я трішки знала російську мову і дуже гарно англійську, але директор турніру УЄФА в Україні Маркіян Лубківський тоді сказав мені: «Якщо ти хочеш працювати в Україні, у тебе є три місяці, щоб вивчити українську мову». І я почала це робити: наприклад, змушувала моїх українських друзів спілкуватися зі мною виключно українською. Три місяці я кожного дня вчилася. Звісно, що їх було замало, щоб вийти на якийсь суперкласний рівень у спілкуванні, але свою співбесіду я все ж таки пройшла саме українською, - розповідають "Стожари" з посиланням на "Радіо Свобода". 

Потім я потрапила в не менш українськомовний колектив – на телеканал «Еспрессо». Коли мене вперше посадили у прямий ефір, я дуже боялася, боялася, що буду смішною, але мене переконали це зробити, і я не шкодую. Особливо цікаво, коли я запрошую на ефіри українських політиків, які мені кажуть, що будуть спілкуватися російською, бо, мовляв, не знають української. І вже виходячи з ефіру багато з них мені говорить, що «Ви мене засоромили і змусили замислитися над тим, щоб я більше спілкувався українською мовою».

Найважчим для мене було зрозуміти різницю між буквами «г», «​ґ» і «х», коли їх треба використовувати. Також є слова, які дуже схожі з польськими, але означають щось абсолютно інше. Мені довелося докласти чимало зусиль, щоб навчитися розмежовувати їх. Я знаю, що навіть зараз припускаюся помилок, але я завжди прошу усіх моїх друзів і знайомих тут, щоб вони мене виправляли.

Була кумедна ситуація під час Майдану. Я тоді робила сюжети для польського телебачення і жила кілька днів поспіль в Українському домі. Якось я увімкнула в коридорі фен, щоб висушити волосся, але щось почало відбуватися на Грушевського і я його залишила, а коли повернулася не змогла знайти і запитала у якогось чоловіка: «А ви бачили мій фен?» На що він мені відповів: «Дівчино, я не займаюся наркотиками». Коли я розповіла про це своїм україномовним друзям, ми всі разом дуже сміялися.

Українська мова для мене найкраща в світі. Вона неймовірно мелодійна і набагато красивіша від російської і навіть польської, яка є твердішою за звучанням. І мені дуже приємно від того, що зараз я знаю її, можу нею спілкуватися.

Насправді я дуже здивована, що чимало українців не хочуть спілкуватися українською мовою.

Якщо я, полька, змогла вивчити українську мову, то корінному українцю це має бути легко.

Є багато країн, у яких немає рідних мов, а у вас, українців, є ваша мова і вона дуже гарна. То чому ви користуєтеся мовою агресора?

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається