Як «Балтійські зорі» об’єднали тих, хто любить Україну

Четвер, 24 листопада 2016 09:26 Автор 
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Тернопільська журналістка побувала у Латвії на унікальному фестивалі та поділилися своїми враженнями. "Незабутні враження залишили середньовічні вулички серця Риги – Старого міста, з його неповторною архітектурою,  маленькими сувенірними крамнички та кав’ярнями. Величний Домський собор, де один з найкращих органів світу і де ми мали насолоду послухати концерт духовної музики".

33333333333333333Юрмала… Місто у Латвії, відоме не тільки «Новою хвилею». 30-кілометрова Ризька затока вабить туристів найбільше, звісно, влітку. Але запах моря і хвої, мокрих від дощу вузеньких вуличок, на яких туляться дерев’яні будинки і будиночки, які не можна ні зносити, ні перебудовувати, лише реставрувати… А ще рвучкий вітер з холодного Балтійського моря із змерзлими лавочками на пляжі і затишні крамнички, де вам пропонують найперше оригінальні вироби із знаменитого чорного чи зеленого бурштину… Усе це здається доброю казкою.

Як і поїздка в Естонію, де наша делегація побувала у Центрі української культури у Таллінні і де, особисто для мене, подарунком долі стала зустріч із його керівником Анатолієм Лютюком. Розповідь про це – тема окремої публікації, адже так просто любити Україну тут, вдома, часто на словах. І так непросто – любити її насправді, у чужій країні, збираючи щоразу допомогу на сотні тисяч євро для наших бійців у так званому АТО. І везучи цю допомогу особисто за більш, як тисячу кілометрів.

SAM_1129

SAM_1151

І подорож на круїзному лайнері з Риги до Стокгольма, де у рамках фестивалю також тривали «Дні української культури на Балтійському морі».

А тепер про сам  фестиваль. Засновником і невтомним його організатором є керівник Українського центру молоді та дітей Латвії пані Ольга Берга, активістка української діаспори у Латвії. Родом з Волині, пані Ольга після закінчення навчання потрапила за розподілом у Ригу. І ще на початку 90-х була членом різних патріотичних товариств, які підтримували незалежність України, незалежність Латвії.

SAM_1141

Цього разу учасників фестивалю гостинно прийняв Ризький культурний центр «Ільгуціемс», керівником якого є Ієва Берценя. Як зазначила пані Ольга, між їхніми організаціями склалася гарна співпраця у різних проектах на підтримку України. До речі, в «Ільгуціемсі» навчають різних народних ремесел. Тут і вишивка, і гончарство, і в’язання крючком, і плетіння з лози та соломки…

IMG_6694

Щодо самого Міжнародного фестивалю творчості української молоді «Балтійські зорі»,  то, як зазначає Ольга Берга, він є багатонаціональним.

– До нас приїжджали молоді таланти з Естонії, Литви, Польщі, Швеції, Словенії,Сербії, України. Ми об’єднуємо тих, хто любить Україну. Ставимо собі за мету популяризувати українську мову, культуру, традиції, а також залучати молодь до роботи в діаспорі.

SAM_1143

Цьогоріч фестиваль тривав кілька днів. Україну своєю творчістю презентували дитячо-юнацькі вокальні та хореографічні колективи з Дніпра, Одеси, Харкова. «Мамині слова, мамині пісні. Україна – це я. Україна – це ти!», – разом з артистами співав весь зал.

А відкрила заключне відділення концерту наша Уляна Перхалюк, бандуристка, викладач Теребовлянського училища культури, майстер народної творчості (вишивка). Тепло зустрічали глядачі відому тернопільську поетесу  Олександру Кару, яка вразила присутніх ще й своїм колоритним строєм. Нагороджували щирими оплесками письменника з Криму Віктора Стуса, поеток із Закарпаття та Івано-Франківщини Марію Грицан, Ірину Яськів…

SAM_1132

Особливе замилування серед відвідувачів фестивалю викликали роботи відомого краєзнавця, дослідниці історії Борщівської вишиванки, колекціонерки самобутніх старовинних сорочок Віри Матковської. Свої роботи представив Заслужений майстер народної творчості, художник-іконописець Володимир Шерстій. Зачаровували ексклюзивом і витонченістю вироби з вовни народної майстрині Тетяни Охрицької, які купують модниці не лише Тернопілля чи України, а й Європи та США. Роботи з бісеру, ручна вишивка сумок, туфельок та ще багато цікавого демонстрували учасникам фестивалю львівські майстрині Галина Матвіїв-Герега, Леся Сенів, Ірина Галущак…

SAM_1131

Найкращих чекали нагороди, дипломи та премії фестивалю. А на завершення – дводенна подорож на круїзному кораблі Рига-Стокгольм-Рига. І продовження фестивалю «Днів української культури на Балтійському морі». Знову трепетно й ніжно звучали струни бандури й пісні у виконанні Уляни Перхалюк. Чесно, це було дуже класно. Адже на кораблі тисячна різношерстна глядацька публіка. І наша бандура, і наші діти у вишиванках. І рідні мелодії українською…

SAM_1124

Свою розповідь про «Балтійські зорі» не завершую сьогоднішньою публікацією. Адже на фестивалі зустріла також дві неймовірні жінки Марію Карпусь, родом з Житомирщини, і пані Аню з Іванівки Теребовлянського району. Обидві – десятиліття прожили в Ризі. Й обидві, коли в Україну прийшла війна, зі своєї невеликої пенсії виділяють кошти на закупівлю різних потрібних речей для наших бійців. Збирають пожертви і серед знайомих, друзів. Історії цих жінок вразили мене до глибини душі. Але це – тема іншої розмови.

Свята закінчуються швидко. Та після них залишається особливий післясмак. Щирості людських стосунків, частинки України у далекій Латвії, неповторного шарму Балтійського моря, запаху маленьких кав’ярень у Старому місті Риги, таємничих шпилів давніх дзвіниць…

Зіна Кушнірук, "Наш День"

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається