Фільм "Спадок нації". Покази в Бельгії

Середа, 07 вересня 2016 08:32 Автор  МАРІЧКА ГАЛАБУРДА - ЧИГРИН
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Після успішних показів фільму в кількох містах Німеччини та Чехії, автори фільму приїхали до Бельгії.

БРУСЕЛЬ: 1.9.2016

Перший показ в Бельгії відбувся в середу 1.9.2016 р в Брюсселі в приміщенні Посольства України у Бельгії.

Пресова Служба Посольства подає:. "Фільм, який створили режисери Леся Воронюк і Олександр Ткачук, розповідає про етнографічні особливості національної української сорочки та пов’язані з нею традиції, а також про людські історії, де йдеться про те, що вишиванка – це символ і оберіг багатьох поколінь українців.

Особливе місце у стрічці приділено ролі вишиванки, як символу нескореності і боротьби українців за свободу і незалежність, включаючи протистояння російській агресії сьогодні".

14249264 10207675468784775 1521446777 n

"Сучасна тенденція вишиванки є такою, що майстрині, які працюють ручною вишивкою, намагаються зберігати автентичність. Фабрики, які працюють масово – спрощують орнаменти", - розповіла Леся Воронюк.

А Олександр Ткачук відзначив, що "феномен і унікальність вишиванки полягає в унікальності української жінки, кожна з яких намагається вишити свою сорочку якнайкраще."

Леся і Олександр стали одними із ініціяторів «Всесвітнього дня вишиванки».

14218480 10207675481225086 1926616365 n

ЛЬЄЖ 2.9.2016


В Льєжі, документальний фільм "Спадок Нації" висвітлили в п'ятницю 2.9.2016 в Українському Кудьтурному Центрі ім.св.Софії.
Гостей вітала голова Обєднання Українок Бельгії - відділ в Льєжі Галина Билина-Шаповал.

До початку фільму в дружній розмові Леся й Олександер розповідали, що, “це перший повнометражний документальний фільм про вишиванку. Вони їздили по всіх реґіонах України. До створення фільму долучилося понад 20 людей по всьому світі – оператори, журналісти, громадські активісти".

Фільм має англійські, німецькі та французькі субтитри.

Спонзором фільму є Чернівецька міська рада та меценати.

Фільм складається з двох частин. Перша – етнографічна, в якій автори показали неймовірне різноманіття вишивки кожного регіону.
 14269553 10207675485025181 1613585045 n   14249165 10207675485145184 1998980940 n

А друга – історії людей, життя яких змінила вишита сорочка.

Крім України, є історії з п’яти країн світу – це Канада, Італія, Німеччина, Росія та Об’єднані Арабські Емірати”, – розповів Олександр Ткачук.

І хоч я знала дещо про зміст фільму, була глибоко вражена побаченим. Прекрасні краєвиди України, зокрема в зимі в Карпатах, кадри з фронту, похорон приятеля, Оленки Дідик, знайомої Наді й Олі. Вона свого часу разом з ними бувала в Краєзнавчому Музеї в Шлірзее (Німеччина) й писала з моїми сестрами писанки.

Кадри з передової, з фронту на Донбасі, де під сучасну пору йде війна.

Знайомі обличчя з Едмонтону, Косова...

Серед розповідей, які увійшли до фільму, є історія про українську родину, 7 поколінь якої живуть в Канаді і досі володіють українською мовою та зберігають вишиті сорочки, як сімейну цінність і сімейний раритет. 

Є історія про те, що коли люди виїжджали із зони АТО, перетинали блокпости, брали зі собою вишиванку. Вони знали, якщо знайдуть вишиті сорочки, їх можуть заарештувати, але все одно вони це робили. Так вони показують, що українці не здаються, найцінніше і найдорожче не залишають на окупованій землі.
А ще є кадри про вишиванки з Донбасу і про сучасних жінок, які вишивають сорочки чоловікам та синам, які воюють на сході країни.

У фільмі кілька десяток борщівських сорочок, які відомі неймовірною красивою технікою. Щоб розкрити тему цієї вишивки автори фільму віднайшли історію воїнів УПА.

У фільмі є історія про Ольгу Ільків, зв’язкову головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Її відправили у заслання на 11 років. Там вона таємно вишивала, голку робила з рибної кістки.

14269327 10207675481705098 1292672252 n

Коли з окупованого Луганська виїжджали члени товариства “Просвіта”, то брали зі собою вишиті сорочки. Одягали вишиванки на себе, під светр. Коли ми запитували їх, навіщо так було ризикувати життям, відповідали: “Це те, з чим не могли розлучитися. І це — свідчення нашої позиції”.

14256815 10207675497425491 655838433 n

Багато матеріялу є за кордоном. Можна створити ще один фільм.
Завдяки колегам з діяспори, оповідають режисери фільму, дізнались про чотирьох сестер з родини Галабурдів, нині мешкають у Бельгії, Німеччині та Австралії. Їхніх батьків німці вивезли на примусові роботи до Німеччини. Їхній мамі тоді було лише 12 років. Як вона зберегла традицію вишивання у такому віці і передала донькам – загадка. Ми, Галабурди, досі вишиваємо…

14281323 10207687727851244 1156350790 n

Не тільки цей фрагмент, але й інші, були для мене настільки зворушливим, бо показали і знимки з діяльності нашої мами і подруг з Об'єднання Українок Бельгії. Оповідала про те моя сестра Надя, разом з Олею вони показували ними вишиті сорочки, блюзки, - що сліз ніяк неможна було стримати...Витирали сльози і присутні в залі мами подруги з Об'єднання Українок Бельгії.

І дальше в фільмі кадри, які оповідають про Голодомор на Буковині в 1947 році. Дві бабусі із Кельменецького району розповіли, що у той час в Івано-Франківську вишиті сорочки можна було виміняти на їжу.

У цьому фільмі немає відомих артистів та політиків, лише історії тих українців, для яких вишита сорочка стала скарбом. Девіз фільму — “Вишити, щоб вижити”.

Фільм "Спадок нації" вийшов на весні цього 2016 року, а вже не стало двох героїв фільму - охоронця Романа Шухевича Любомира Полюги та свідка Голодомору 1947 року Єфросинії Паламарчук - сказали режисери фільму.

Фільм “Спадок нації” триває 86 хвилин.
На виробництво кінострічки пішло 9 місяців. Знімали її по Україні. Розділили її на етнографічні регіони і намагалися в кожному з них показати найяскравіші вишиванки цього регіону. І їм це вдалося зробити.
А показували дуже багато вишиванок. Скільки їх немогли режисери сказати...Багато. Самі перлини. Одна краща другої.

Подяку гостям склала я - подарувавши Лесі й Олександрові сувеніри з Австралії. Зокрема вони були в захваті від медведиків коала.
Після фільму ще була нагода поспілкуватися з режисерами.

СУБОТА 3.9.2016


Голова Обєднання Українок Бельгії Наталя Осташ подає:


"3 вересня фільм "Спадок нації" завітав разом із своїми авторами до містечка Дур (Елюж), неподалік Франції. Темою вишиванки зацікавилися Ані Рак та Ролан Тібо, власники невеликого кінозалу "La roulotte théâtrale". Покійний батько Ані був українцем, і хоч він не мав змоги сам виховуваатти її, якимось дивовижним чином передав дочці любов до України. Всі члени сім’ї мають вишиванки і за кожної нагоди одягають їх, так було і на показі в суботу 3.9.2016.

На перегляді українці були в меншості, публіка в основному складалася з бельгійців, тому французькі субтитри стали в нагоді багатьом глядачам.
Автори фільму Леся і Олександр дуже раділи тому, що в України є стільки друзів. Вечір продовжився спілкуванням навколо українського фуршету і всі, хто вперше скуштував голубців та млинців з сиром, закохалися не тільки в нашу культуру, але й в українську кухню".

14218255 10207687741891595 1631356632 n

НЕДІЛЯ 4.9.2016

В Антверпені був висвітлений фільм в прекрасній залі кінокомплексу Cinema Zuid.

Відкрила показ фільму Надя Сеничак, голова ОУБ.

Ті кадри, які ми бачили на екрані неможна порівняти з показом в четвер вечером в Льєжі, хоч там був доволі великий екран.
В цій пишній Антверпській кінозалі - вишивки, взори, краєвиди були на стільки яскраві, що просто немає слів описати ті чуда, які пропливали перед нашими очима. Здавалося, що можна було до їх доторкнутися...

Дуже, дуже подобалося присутнім, що ми бачили на великому екрані...

Леся Воронюк подякувала всім, що прийшли подивитися на фільм. Представила «учасників другої частини фільму», присутніх на залі нашого батька, мої сестри Оля, Одарка з приятелем Дирком. І вони були зворушені появою знимок мами з татом, нас сестер.

І тут ми подарували на згадку побуту в Бельгії, ОУБ, яке було організатором всіх показів в Бельгії - подарунки.

14054655 10207559905535766 23538463 n

Надя Сеничак, голова ОУБ Антверпену подарувала свої вироби магнети з українськими взорами, які продавалися і дохід пішов на допомогу військовикам АТО.

14285612 10207687749171777 1318901000 o

Подарувала я горнятка на каву з написами міст Бельгії. Лесі футболку з тризубом. А Олександрові, подарувала шалик футбольного клюбу Genk, нашого міста, де ще недавно було жваве життя нашого суспільства.

Після спільної зустрічі в бельгійські пиварні, ми прощалися з дорогими гостями, тепер вже друзями, які в понеділок 6.9.2016 поїхали до Парижу.

Цікаво, що пішли в рух телефони і ті, хто небачив фільм, від почутих вражінь присутніх, були й пані з голяндського міста Eindhoven, - просять про повторення фільму в Бельгії.

Розглядаються такі можливості.

Бажаємо Лесі Воронюк й Олександрові Ткачукові багато творчих успіхів в майбутньому.

14256737 10207675475464942 536266355 n

 

"

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається