Вечір жіночої поезії в Ізраїлі

Понеділок, 02 листопада 2015 09:55 Автор 
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Ірина Агапітова і Лариса Борисенко – вечір жіночої поезії!

Що таке жіноча поезія?

Героїні вечора, який відбувся 29 жовтня в Українському культурному центрі, вважають, що це дуже умовне поняття. Узагальнюючи можна сказати, що жіноча поезія є жіночою, тому що її пишуть жінки… А щодо змісту, форми, глибини, тем тощо – поетеси не менш обдаровані за своїх колег-чоловіків. Хіба, більш емоційні, більш чуттєві... Але так само і патріотичні, і філософські, і іронічні, і серйозні, і злободенні.

Ті, хто був на вечорі Лариси Борисенко та Ірини Агапітової, безумовно були вражені – вражені словами, поетичними рядками, які лунали у виконанні поетес. Без будь-яких додаткових ефектів, навіть з певними технічними перешкодами, поезія звучала… і влучала в душу. Бо народжувалися вірші в чуйних жіночих душах, з любові – любові до України, до рідних, до природи, до мови…

Обв’язко почитайте вірші Лариси Борисенко та Ірини Агапітової! І ви переконаєтесь, що поезія цих ізраїльських авторок є не просто ані жіночою-ані чоловічою, ані українською-ані ізраїльською – це універсальна поезія на близькі для кожної людини теми. Тому вона є такою зрозумілою і зворушливою.

Лариса Борисенко -  ДУША    НАРОДУ

В тобі таїться незбагненна сила,

В тобі злилися чари надземні.

Ти так багато у собі вмістила-

Квітучі ниви й луки росяні.

 

Тремтливий  шепіт  спілого колосся,

Травневу зливу,шелест диких трав.

В тобі журба і радість – все сплелося.

За це і шану  твій народ тобі віддав.

 

Ти щедрістю поетів наділяєш.

Наповнюєш наснаги джерелом.

Ти надихаєш їх і окриляєш,

Віддаючи співучість і тепло.

 

Така рясна,барвиста,кольорова

В кобзарських думах,у поемах та віршах

Ти завше квітни,українська мова.

Народу свого  праведна душа.

 

 Лариса Борисенко - Чорнобривці

 

На середземноморських берегах,

Де кольорів яскраве розмаїття,

Під сонцем щедрим й на семи вітрах

Земля буяє  пишним різноцвіттям.

 

Серед яскравої барвистості троянд,

Розкішних мов в едемськім гаї,

Посіяла на  цій землі рука чиясь

Цвіт чорнобривців із чужого краю.

 

Рясного помаранчу оксамит

Та ледь відчутний  незабутній запах.

І защеміло щось в душі на мить

Й думки злетілись,як пташки крилаті.

 

І полетіли в світанковий край,

В далекії простори українські,

Де пісня лине на увесь розмай

Про чорнобривці й ласку материнську.

 

І на святій землі нехай же знов і знов

Весна буяє чорнобривців цвітом.

Й нагадує про мамину любов,

Про найдорожчі руки в цілім світі.

 

 

 Лариса Борисенко - ЩОБ    ЛАВИНУ   СПИНИТЬ

 

Увесь світ захопила лавина

І несе невідомо куди.

У  потоці згубилась людина

І повік вже її не знайти.

 

А лавина руйнує і крушить

Що трапляється їй на шляху.

І життя людські вершить і рушить

І змітає в безодню глуху.

 

Перед Богом  усі завинили.

Вже біди дзвін навколо  дзвенить.

Де ж знайти рятувальну ту силу

Щоб смертельну лавину спинить?

 

 

Ірина Агапітова- УКРАЇНІ

 

Чи ти ненечка нам, чи мачуха?

Чи болить тобi наш бiль?

Понасмiчено, занапащено,

Тiльки скрегiт та зойки,

Та старцi звiдусiль.

Розодягненi на взiрець,

А в душi – як не мрець, то старець,

I душi не рятуєм своєї

Дiти, Ненько, вдягають духовнi лiвреї.

У гонитвi за благополуччям

Ми отримуємо бездушшя.

Зглянься ж, рiдна ти Земле,

На дiток своiх,

Вiдведи вiд нас смертний

Порожньості грiх!

 

 

 Iрина Агапiтова  - УКРАЇНI

 

 Я далеко вiд тебе, Вітчизно моя!

Тільки серце пташиною вірною лине

До Дніпра, до ланів, де тополі стоять,

I до тебе, жадана моя Україно!

 

На Купала, колись, близь могили Сiрка

Ми цiлющii трави з доцюней збирали,

Там боярка i глід, похилившись злегка,

На здоров я та втіху плоди дарували.

 

У житті Батьківщина завжди є одна.

Може стати близькою ще інша країна.

Гострий біль твій i гнів в моїм серцi луна –

Годі кулям палити в моїй Україні!

 

Хто назавжди пішов – не повернеться знов,

I від того серця у людей кам’яніють.

 

Ірина Агапітова

Вишивану сорочку раптово вiдчую

На собi, як вiтання вiд предкiв-свiдкiв.

Плахту, фартух, корсетку, чоботи взую,

Дукачiв i коралiв на груди, намiтку.

Гордо стану, впливу у танок – дивiться:

Пава-панi до вас прийшла, молодиця!

13.11.94р.

 

Ірина Агапітова - МАЙБУТНЄ

 

Всi бачим, нiби зло перемагає.

Добро слабе, бо пазурiв немає.

Але у зла фiктивнi перемоги.

Добро -  стратегiя душi мого народу.

13.11.94 р.       

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається