Вшанування пам"яті жертв Голодомору українською громадою Нідерландів

Понеділок, 01 грудня 2014 06:54 Автор  Віра Луценко
Оцініть матеріал!
(2 голосів)

22 листопада 2014 року українська громада Нідерландів зібралась на одній із центральних площ міста Гааги, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору.

Українці та їхні голландські друзі з’їхалися до Гааги з усіх куточків країни. Всього на площі зібралося більше ста чоловік. До акції також приєднався посол України в Нідерландах Олександр Горін та аташез питань культури Наталія Клімкіна.

10151874 563699970443354 546930326868420514 n

Поминальна акція присвячена Голодомору проходила в Нідерландах вперше. Ініціаторами акції були Олександр і Оксана Снідалови, що вже мали досвід організації подібних заходів у Польщі. В порівнянні з Польщею, в Нідерландах дуже мало відомо про події 1932-1933 року. Метою акції було привернути увагу голландського суспільства до Голодомору та донести до свідомості європейців, що трагедія українського народу є не тільки частиною історії України, але й всієї Європи.

З імпровізованої сцени члени громади ділились своїми сімейними спогадами про Голодомор, говорили про те, яке значення має пам’ять про Голодомор у свідомості народу, і про те, що для них означає Голодомор сьогодні. Кожен мав змогу підійти до мікрофону і поділитись своїм болем ідумками.

Також учасники виступили з промовою голландською мовою, в якій виклали найважливіші факти про Голодомор. Особливо зворушливо голландською звучали дитячі спогади Оксани Шостак про страшні події 33-го року, які зачитував десятирічний Тарас. Також волонтери роздавалиперехожим інформаційні листівки про Голодомор.

Найважливішою частиною акції вшанування жертв Голодомору була підготовка петиції до парламенту Нідерландів щодо визнання Голодоморуактом геноциду українського народу.

Петиція посилається на резолюцію Парламентської асамблеї ОБСЄ від 2008 року, яка наполегливо закликає країни прийняти закони щодо визнання Голодомору. Всього за тиждень петицію підписали 228 чоловік. Олександр Горін прийняв звернення, щоб офіційно подав його на розгляд до парламенту Нідерландів.

В сучасних політичних умовах ініціатори петиції оцінюють шанси на підтримку парламенту як низькі.

Джон Стінен, радник міністерства закордонних справ Нідерландів та одиніз засновників нідерландської фундації «Тарас Шевченко», згоден з цією думкою. Він докладно вивчив питання визнання Голодомору як геноциду. Жоден з документів таких організацій як Організація Об’єднаних Націй, ЮНЕСКО, ОБСЄ, Рада Європи і Парламент Європи, у яких визнається трагедія Голодомору, не містить слова «геноцид».

Три чверті країн, що прийняли відповідні резолюції, говорять про Голодомор як злочин проти людства або про людську трагедію, але не як геноцид.

Країни, що визнали Голодомор геноцидом, а це Австралія, Канада, Польща, мають сильне українське лобі, яке існує завдяки чисельній українській діаспорі, що проживає в цих країнах.

Джон Стінен також зазначає, що для схвалення петиції є багато перешкод, в тому числі і політичних. Наприклад, у 2013 році міністр закордонних справ Бельгії зазначив, що слід з обережністю ставитись до кваліфікації як геноцид злочинів проти людства, що були скоєні до 1948 року, через можливі правові наслідки. Міністр вважає, що події, що мали місце до прийняття відповідної конвенції ООН, знаходяться в правовому полі і не є справою виконавчої влади.

Виходячи з міркувань політичної здійснимості, Стінен порадив укладачам петиції упустити слово «геноцид» з тексту. На його думку, це завдасть вірного тону для дискусії, зробить тему Голодомору більш прийнятною для обговорення в суспільстві, характер якого можна описати як прагматичний, і збільшить шанси на те, що на зустрічі з міністром закордонних справ петиція буде розглянута на порядку денному і не загубиться у резолюціях з приміткою «взято до уваги».

Якщо підхід Джона можна назвати стратегічним, то більшість українців виходять із ідеалістичних міркувань.

Для українців визнання Голодомору геноцидом означатиме визнання однієї з найбільших національних трагедій і віддання пошани мільйонам невинних жертв. Визнання Голодомору допоможе європейцям зрозуміти багато сторінок української історії, таких як національно-визвольний рух, український спротив у роки Другої світової війни і, якщо повернутись до сучасності, мотиви Революції гідності та істинні причини війни на Донеччині та Луганщині – регіонів, що найбільше постраждали під час Голодомору. Українці Нідерландів сподіваються, що це буде сприяти взаєморозумінню та зближенню Східної та Західної Європи.

Попри всі труднощі та інерцію голландського суспільства, українська діаспора налаштована позитивно. Перший крок до визнання Голодомору вНідерландах уже зроблено. Тепер перед громадою стоїть завдання поширювати інформації про Голодомор серед широкого кола людей, привертати увагу медіа та суспільних організацій до теми масового знищення селян радянською владою і добитись визнання Голодомору на державному рівні. Потрібно пам'ятати, що і в Україні це був не легкий процес, який зайняв п'ятнадцять років з дня проголошення Незалежності ізазнав опору як з боку суспільства, так і з боку влади. На сьогодні важко сказати, як далі будуть розвиватись події. Але українці готові робити все, що від них залежить.

Щира подяка Джону Стінену за інформаційні матеріали для цієї статті, допомогу в складанні петиції та підтримку, яку він надає українській громаді Нідерландів.

автор: Альона Муравська

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається