Наших земляків у Франції гуртує Україна, - активісти Автомайдану

Вівторок, 19 серпня 2014 06:01 Автор  Оксана Козак
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Українська діаспора за кордоном нараховує близько 20 мільйонів осіб. Як показали нещодавні події в нашій країні,  більшість з людей, що з певних причин переїхали жити та працювати за кордон, продовжують ідентифікувати себе з Україною, вважаючи її своєю Батьківщиною. Україна для них не просто земля, де народилися вони і їхні пращури, це той фундамент, на якому ґрунтується діяльність будь-якої діаспори. І Франція в даному випадку не є виключенням.

 

Українська діаспора у Франції  об’єднує близько 35 тис осіб. Це люди різні за походженням, родом занять та соціальним статусом. До недавнього часу вони спілкувалася переважно через соціальні мережі або в доволі замкненому колі родичів та знайомих. За іронією долі, наш приїзд у Францію став приводом для живого спілкування колишніх віртуальних друзів. Перша зустріч була організована  суто у французькому стилі на пікніку  в живописному  парку Бют-Шомон. Цікаве та  невимушене спілкування залишило приємні враження, започаткувало нові знайомства та надихнуло на нові спільні проекти. Окреме велике «дякую» хочу сказати Ігорю Решетняку, який взяв на себе основний тягар організаційної роботи та ще й надав притулок 5 автомайданівцям у  своїй доволі невеличкій для такої кількості людей квартирі.

Ми відчули підтримку, побачили готовність співпрацювати задля спільної справи -- зміцнення позицій України у світі.   За Батьківщиною сумують, за неї переживають, її підтримують і словом і ділом.  Для нас,  простих активістів, було дуже важливо відчути підтримку українців за кордоном та дізнатися про позицію жителів Франції. 

На жаль, багато хто з французів не усвідомлює реальної ситуації, маючи спотворене уявлення про події в Україні через вплив проросійськи мас-медіа. Дехто взагалі займає відсторонену позицію, зосереджуючись на особистих справах. 

Діаспора розгорнула практичну роботу, пов’язану з гуманітарною допомогою військовим і біженцям,  покращенням позитивного  іміджу України та українців в Європі Крапля за краплею, крок за кроком, через спілкування з колегами по роботі, із сусідами, знайомими, через пости в соціальних мережах ми всі намагаємося достукатися до свідомості та сердець  пересічних мешканців європейських країн, пояснити їм суть проблеми та донести до них дуже простий месседж: «Те що відбувається в Україні – цілеспрямована військова агресія Росії проти України. В Європі  іде війна. Війна, що торкнеться кожного, якщо не вжити запобіжних заходів. Зараз політика Росії ставить під загрозу стабільність та добробут Європи в цілому. Це тільки здається, що війна десь там далеко  і до вас, європейців, ніякого стосунку не має. Але давайте не будемо тішити себе химерними мріями та ілюзіями. Ми всі живемо щільно, на одному континенті і залежимо одне від одного. Знищений  літак, що забрав життя 298 осіб, 80 з яких -- діти, мав би стати останнім попереджувальним дзвіночком. Не треба забувати уроки історії, зокрема, те. в яку трагедію обернулася байдужість європейців до політики Німеччини 1938 року. Настрої були дуже схожі: це далеко і відбувається не з нами, навіщо нам перейматися зайвими клопотами.

Люди, не обмежуйте свою уяву про світ днем сьогоднішнім, прогнозуйте, дійте, підтримайте Україну, скажіть рішуче «ні!» третій світовій війні».

Українців в Європі доволі великий відсоток. Окрім представників діаспори, є ще й багато заробітчан. Наші чоловіки та жінки ремонтують європейські оселі, доглядають за літніми людьми, виховують дітей. Тому не дивно, що вночі, гуляючи з українським прапором по Парижу, ми почули: «Слава Україні!». і як ви гадаєте, хто б це був? Ну, звичайно, наші хлопці заробітчани. Наступного дня майже всі прийшли на нашу акцію у вишиванках. Наскільки ж треба бути українцем по духу, щоб, відправляючись на заробітки у Францію, покласти до валізи необхідних речей частину національного костюму. 

Після акції до нас підходили українські жінки зі своїми чоловіками – французами, обіймали нас, дякували, залишали контакти, обіцяли підтримку, запрошували приїжджати ще.  Спілкуючись з ними, ми відчували, що наш проект, наші акції -- це не марнотратство часу та коштів.

Ми відчули, наскільки важливе для наших українців, що живуть  за кордоном, живе спілкування з земляками, тими,  хто пройшов Майдан, хто продовжує докладати усіх зусиль для відновлення і перебудови українського суспільства на новий демократичний лад. Ми ніколи й гадки не мали, що та волонтерська допомога , яку ми  надаємо за покликом душі, може розглядатись, як  прояв геройства. Під час зустрічей ми обговорювали не тільки ситуацію в країні, але й можливості подальшої співпраці. Було проговорено плани на майбутню співпрацю у культурному  напрямку та подальшу взаємодію між громадськими організаціями Франції та України.

Сподіваємося, що більшість задумів будуть втілені у життя.

Крилова-Грек

Юлія Михайлівна 

Журналіст. Викладач. Активіст «Автомайдану-Київ»

blogs.ukrinform

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається