Сьогодні, 15 лютого Християни східного обряду відзначають одне із 12 найголовніших церковних свят року — Стрітення Господнє.

Назва Стрітення у старослов’янській мові означає “зустріч” або ж “радість”. І отримало воно таку назву через те, що у цей день новонароджений Ісус Христос зустрівся з праведником Симонеоном і пророчицею Анною. Саме вони впізнали у малюкові нового Месію.

Сталось це, коли на сороковий день після народження Ісуса, діва Марія принесла його в Єрусалимський храм на посвяту. Старець Симонеон, якому було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя, одразу ж заявив, що цей малюк — син Божий. Пророчиця Анна підтвердила, що бачить перед собою майбутнього спасителя людського роду.

Історія святкування ж цього дня сягає III і IV століть — саме тоді згадки про Стрітення вперше зустрічаються у творах християнських святих. А офіційно у всій Візантійській імперії цей день було визнано святом у 542 році за правління імператора Юстиніана.

Стрітення символізує не тільки зустріч Старого і Нового Завітів та явлення немовляти Ісуса світові. У народному побуті цей день здавна вважався зустріччю зими із весною.

Опубліковано в Свята та обряди

Два роки тому 23-річний Едуард Крутько із села Козубівка Хорольського району, відкрив у хаті своїх дідуся й бабусі, яких уже немає на цьому світі, етнографічний музей «Древо», про існування якого тепер знає чимало людей не лише в Україні, а й за кордоном.

Опубліковано в Музеї

Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яку знають, люблять і яку з нетерпінням чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях і релігійних переконаннях.

Незважаючи на те, що Новий рік - одне з небагатьох свят, що об`єднує все людство, за всіх часів у різних народів існували й існують свої традиції зустрічі Нового року та своя святкова атрибутика. 

В  Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази. Трішки детальніше про перипетії новорічних святкувань українців читайте далі.

Опубліковано в Цікаво

Орландо Паган – американець з родини пуерториканців, який досліджує традиції різних регіонів України, історію козацтва, Української повстанської армії – усе це, аби якнайглибше розповісти про Україну через її танці.

Опубліковано в Світ

3 червня центр південноіталійського міста Казерта перетворився на українське молодіжне містечко. Щороку, в цей день до Казерти з’їжджається українська молодь не тільки з південного регіону, а й з північної та центральної Італії.

Опубліковано в Українці в світі
Неділя, 08 квітня 2018 05:27

"Великий Каменяр" про писанки

У творчості "Великого Каменяра" Івана Франка є відповіді ледве не на всі питання. Пропонуємо Вашій увазі допис великого українського письменника про писанки.

Опубліковано в Видатні українці

У ніч з 31 жовтня на 1 листопада молодь в Україні вже багато років відзначає іноземне свято хелловін. Але мало хто знає, що в українців раніше був свій хелловін. Існував він за часів вірування у рідних богів і звався Велесова ніч (в честь одного з язичницьких божеств). Святкувалась Велесова ніч так само з 31 жовтня на 1 листопада, коли душі усіх померлих спускались на землю.

Опубліковано в Свята та обряди

Молоді мами часто чують різні поради від старших жінок щодо виховання й плекання дітей. Деякі з них здаються ну зовсім абсурдними. Ми звикли, що певне твердження повинне мати аргументоване раціональне пояснення. Натомість для цих жінок, як і для наших пращурів, головним аргументом є багатовікова традиція. Які ж були цікавинки у процесі виховання дітей нашими пращурами?

Опубліковано в Освіта

 

 

Справжня Україна - вона в обличчях людей, у їх думках, мріях та блиску очей.

Старовинні фотографії показують, як жили, одягались та відзначали важливі події у різних куточках нашої Батьківщини. Як жили полішуки, гуцули, лемки, бойки.

Дивовижні портретні та репортажні сцени дозволяють проникнутись атмосферою тих часів.

Бідні та заможні українці, у містах та селах, про що вони думали, про що мріяли, яким було їхнє життя.

Старі фотографії володіють якоюсь заворожуючою силою, переносять у далекі часи, змушують задуматись згадати своє своє коріння, а відповідно - краще зрозуміти себе.

 

 

Весільна група в зимовому одязі. Поділля. Початок ХХ століття. 

Молоде подружжя.1916 рік. Місто Бобровиця на Чернігівщині. 

Українська жінка. Фото невідомого автора, 1890-ті


 1913 р. Заліщики. родина Королів

Покуття Наддністрянка. Фото Й. Щербецького. 1930-і

Весільна пара з Покуття. с. Корнич. 1920 р. Світлина зі збірки І. Гончара, Музей Івана Гончара, м. Київ

На Полтавщині. Фото невідомого автора, 1890-ті.

Гуцули. 20-30-і рр. ХХ ст.

Городенківський район, село Тишківці

Дивом збережена шлюбна знимка з 1917 р.

Хор " Вірли". Відомий у кінці 80-х та на початку 90-х виконанням (відродженням) тоді заборонених: гімну України " ще не вмерла Україна", гаївок, колядок,вертепів, патріотичних українських пісень і багатьох обрядів. Керівник хору Марія Процевят.

Фото 1954 року від Марії Корчевської

Опубліковано в Скарбниця спогадів

З 28.4. – 1.5.2017 пластова станиця Лондон під керівництвом коменданта Дениса Угрина організувала пластунам, їх батькам і гостям (разом майже 80 осіб) традіційне Свято весни на Українській оселі Франкополе, Бельгія. Це таборувння було уможливлено із суттєвою підтримкою бельгійських пластунів і Управи Української оселі Франкополе, за що їм велика подяка.

На табір прибули учасники та інструктори з Великої Британії, Бельгії, Нідерландів, Словаччини, США, Німеччини, України і Австрії. Оскільки Свято Весни 2017 було присвячене екологічій тематиці, учасники були поділені на гуртки під назвами Торнадо, Землетрус, Вогонь, Цунамі.

Після церeмонії відкриття учасники розійшлися на гутірки (впоряд, перша медична допомога, самозарадність, виживання в природі, екологія, піонірка і природознавство). Після обіду, продовжили ротацію гутірок, поспівали, а також провели відбиванку і «Весeлі старти».

Велику несподіванку подарував усім Владика Борис Ґудзяк, сам пластун, який прибув під вечір до табору. Підчас закриття дня Владика звернувся з коротким словом до усіх про свій досвіт свого пластування нагадуючи, що він саме через у Пласті пережиту духовність знайшов для себе дорогу до священицтва. Він висловив свою радість з того, що вперше мав нагоду побути на пластовому таборі у своїй власній епархії. Владика також долучився до ватри й співів, i замовив пісню «Гуцулко Ксеню». Владика Борис надихнув усіх цінувати кожну мить і вірити в себе. З такими думками усі полягали спати. При вечірній ватрі гуртки представляли свої назви і дуже весело провели час.

фото 1

Неділя розпочалася молебнем до Пречистої Діви Марії, який відправили Владика Борис і о. Олег Ковтун з Відня. Підчас цієї відправи настав для станиці Лондон довго очікуваний момент урочистої посвяти станичної хоругви. Звертаючись до пластунів та гостей табору Владика закликав кожного пам’ятати, що “кожен покликаний до життя вічного, у цьому є сенс свята Воскресіння”.

Подальший день був наповнений художним заняттям для новацтвa та молодшого юнацтвa - Подруга Надія Сеничак відкрила їм світ Марії Приймаченко, і кожен постарався відтворити «Лагідного лева».

 

Тим часом старше юнацтво прослухало «Інтенсивний курс виховницької діядьності», а паралельно для присутніх батьків було проведено вишкіл «До пластової підготовки».

І вже настав час підбивати підсумки – учасники взяли участь у тереновій грі з перевіркою набутих знань, одночасно вправлялися у командній праці на мистецькій ділянці вивчаючи пісню Ювілейної Міжкраєвої Пластової Зустрічі (ЮМПЗ) 2017 «Серед лісу», а також мали змогу спробувати себе на скалолазіннi.

Повечерявши, пішли перевдягатись в однострої до закриття Свята Весни.

Першунами серед новацтва стали Христя Кадищук і Віталій Москаленко, серед юнацтва – Максим Богданович та Софія Смондуляк. Серед проводу першункою стала Оксана Сеничак. Вітаємо усіх першунів та бажаємо наснаги до нових завершень.

Підчас пращальної ватри було трошки сумно, адже за ці два короткі дні всі встигли добре подружитись. Проте відкрито сумувати не прийшлось, бо старші юначки станиці Лондон провели ватру на мажорних акордах. Дякуємо Софії Смондуляк, Насті Угрин і Ларисі Ґонт за її чудове планування і переведення. Ця ватра стала особливою для трьох новаків з Антверпену – Назарій Закревський, Віталій Москаленко, Денис Андрушко, які склали новацьку обіцянку! Вітаємо новаків та їхнього виховника Юліяна Матичака, та бажаємо успіхів у подальшій праці. Також на ватрі були переведені з новацтва в юнацтво - Адріяну Карасевич та Максима Богдановича, тож станиця Лондон поповнює лави юнацтва. Ватра завершилася теплою іскрою, яка була не просто потиском руки, а точно чимось більшим, що об’єднало усіх навколо однієї пластової ідеї.

imgonline com ua Resize 5KZMZK90WRgK7x77

Учасники поверталися додому з морем вражінь, в захваті, хорошому настрої і з гарними спогадами: хтось вражений словами Владики, a хтось тим, що мав змогу випробуватися на справжній скелі; знов комусь закарбувалися ватри, а ще комусь, що кожен день був наповнений новими вражіннями. Зокрема старшому юнацтві з Великої Британії такий «анти-Брексіт» пригадав ґлобальний напрямок Пласту, якого в інших скаутських організаціях не знайти, і раділи, що на Святі були не тільки лондонські пластуни, з якими вони могли познайомитися! Як пише одна учасниця: “Коли ти їдеш на Свято Весни то очікуєш знайомство з новими людьми, так сталось і цього разу, і хоча СВ тривало тільки декілька днів, назавжди запам'ятаються як гутірки так і вишколи, та ватри і розмови, це все спогади. Дуже дякую усім хто провів разом зі мною ці дні, я познайомилась з багатьма чудовими людьми, та ще й з різних країн, дуже радію цьому; Буду згадувати це Свято Весни (СВ) ще не один тиждень! А люблю я табори і СВ за те, що вони дуже зближують людей, і з вами було важко прощатись, адже відчуття, що ми знаємо один одного не декілька днів, а багато й багато років!

Організатори Свята Весни щиро вдячні Управі Української оселі у Франкополе за теплий прийом та гостинність і дякують всім-всім, хто був присутній на Святі Весни - учасникам, батькам з пташенятами, гостям, інструкторам та всім, кого не згадали поіменно – адже хтось поміг на кухні, хтось на складних ділянках програми. Успіх цьогорічного Свята Весни – це спільний успіх. До нових зустрічей та завершень! СКОБ!

Окрема подяка проводу табору належить інструкторам ст.пл. Юліяну Матичаку, СМ; пл.сен. Лесi Смондуляк; ст.пл. Ярославу Єлісеєву (ВБ); ст.пл. Ігору Наконечнoму (СМ); ст.пл. вірл. Анi Олексин, Бунт; ст.пл. Мартi Мовчан та ст.пл. скоб-гребець, та Данилові Максимчуку. Також, за переведення співу окремо дякуємо другові Андрієві Сеничаку, за скалолазіння пл.сен. Оксані Літинській та пл.сен. Ромою Зубенко Гр, за вишкіл для батьків.

Статтю виготовила Станиця Лондон

Опубліковано в Українці в світі
Сторінка 1 із 2