У Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору" презентували виставку світлин та розповідей свідків тих страшних подій.

Опубліковано в Музеї

“Інформаційна війна московського царя Петра І проти гетьмана України Івана Мазепи: мова документів та експонатів Музею історії Полтавської битви”. Таку назву має науковий історикопросвітницький проект, який стартував у Музеї історії Полтавської битви. “Це лише один із перших заходів, присвячений інформаційній війні. Далі буде”, — запевняють у дирекції музею. Презентацію проекту відвідали журналісти, історикинауковці облцентру, працівники відділу культури і туризму міськвиконкому, активісти товариства “Просвіта”, ГО “ВелоПолтава” та Українського козацтва. 

Опубліковано в Музеї

Якщо ви збираєтесь у січні відвідати столицю України, ця інформація буде вам корисною. У січні музеї Києва влаштовують дні відкритих дверей та запрошують киян та гостей столиці долучитися до мистецтва та ознайомитися з експозиціями.

Опубліковано в Музеї

Якщо ви, шановний читачу, вже не тільки відвідали «Софіївку», але й погуляли по Умані, відкрили для себе чудовий парк в Корсуні-Шевченківському, вшанували Кобзаря як на його батьківщині, в Моринцях, так і на Чернечій горі в Каневі, завітали в «гості» до Богдана Хмельницького в Чигирин, та пройшлися по місцях гайдамаків і повстанців Холодного Яру, вас можна і потрібно привітати. І все ж таки...

Для тих, хто, як ви, наполегливо і завзято досліджує саме серце правобережної Наддніпрянщини – Черкаську область, підкажемо: ця земля здатна дивувати знову і знову. Таємничі відбитки на камінні, гігантські городища, занедбані містечка атомних станцій - все це «інша» Черкащина.

Локація 1. Коржовий Кут: ми всі залишаємо сліди на... граніті

З точки зору історії та геології такі артефакти, як от в цьому селі, просто не мають права на існування: ну не може людина залишити сліди на розплавленому гранітному валуні! Не було людей в ті мільйонами років відокремлені від нас часи. А якби вони й були, то температура плавлення гранітної породи сягає багатьох тисяч градусів, і стати туди босою ногою просто неможливо. Проте, відбитки подібного роду знаходять по всьому світу. Чоловічі, жіночі, дитячі, і навіть собачі. Гігантські, що підтверджувало міфи про расу титанів, і цілком звичайні, як у сучасної людини. Сліди Будди і Богородиці, «чортові відмітини» та місця зцілень - чим тільки їх не вважали протягом століть...

В Україні такого роду пам'яток всього дві - «стопа Богородиці» в Почаєві та сліди біля маленького села Коржовий Кут, неподалік від Умані.

Вид плити з таємничими слідами

Вид плити з таємничими слідами

Лежить посеред поля гранітна плита. Вірніше сказати, гранітна плита лежить під усім полем, а в цьому місці виходить на поверхню. Приблизно 5 мільйонів років тому на ній кимось, та якимось чином, були залишені відбитки. Два жіночих, хоча і великого розміру - приблизно 43, і один дитячий. Навіть якщо припустити, що наші дуже давні предки жили в ті часи, то форма стоп у них була інша. А тут - відбиток ступні цілком собі нашої сучасниці. Трохи покручений часом і ерозією. Все-таки мільйони років минуло...

Ті самі сліди…

Ті самі сліди…

Поки вчені ламають голови над очевидним артефактом, місцеві жителі використовують сліди як місце поклоніння і лікування. Вони задоволені - до каменю приходить все більше народу, і багато хто залишається в селі на ночівлю для декількох сеансів «слідотерапіі». Мешканці навіть побудували до каменю сходи, а поруч спорудили капличку.

Каплиця біля каменю з таємничними слідами.

Каплиця біля каменю з таємничними слідами.

Та й самі по собі місця навколо приголомшливо красиві. Однією тільки естетикою можна підняти собі імунітет і тонус, споглядаючи тутешні краєвиди. А якщо ще пити і вмиватися водою з джерела, що б'є біля гранітної плити зі слідами, то поліпшення самопочуття гарантовано!

Так що запрошуємо самостійно перевірити цілющу силу таємничих слідів.

Локація 2. Легедзине: древній мегаполіс та сільська кіностудія

Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура» розташований в Тальнівському районі, між селами Легедзине і Тальянки. На території площею 450 га три-чотири тисячі років до нашої ери жили 15 тисяч людей. У гігантському прото-місті було близько 3 тисяч помешкань, розташованих правильними концентричними колами, оточеними валом.

Реконструкція трипільського житла в Легедзиному.

Реконструкція трипільського житла в Легедзиному. 

В цілому до складу заповідника входять 10 городищ. Центральний музей в Легедзиному - свого роду інтерактивний: відвідувачі можуть побачити відтворені в натуральну величину трипільські житла, інструменти і посуд тих більш ніж давніх років.

У заповіднику з 2008 року проходить фестиваль «Трипільська толока», учасники якого можуть взяти участь в конструюванні будівель наших предків.

Музей показує культури не тільки трипільців, а й народів, які жили тут після них - сарматів і готів. Зокрема, тут був розкопаний готський некрополь кінця III - початку IV ст. н.е. Як встановили археологи, готи, що залишили свої пам'ятники, були досить заможні, вели торгівлю з Римом, займалися гончарною справою та мали залізні знаряддя праці.

На фестивалі «Трипільска толока».

На фестивалі «Трипільска толока».

Окрім того, у Легедзиному діє єдина в Україні сільська народна кіностудія «Мальва». Її режисером виступає Владислав Чабанюк, директор Трипільського заповідника. Причому знімають тут не якусь «документалку» про життя селян, а цілком собі художні фільми («Казка про чорного козака», «Писана торба», «Подарунок»), але - з тими ж селянами в головних ролях.

В. Чабанюк презентує один з фільмів кіностудії.

В. Чабанюк презентує один з фільмів кіностудії.

Саме з діяльністю цієї кіностудії, багато в чому, пов'язаний приїзд у село 2009 року американської режисерки та художниці єврейського походження Наомі Умань, яка створила «Мальві» піар на голлівудському рівні. Наомі уславилась, та уславила Легедзине, циклом коротких кінонарисів під загальною назвою «Українська машина часу».

Локація 3. Орбіта: привид комунізму під Чигирином

В Україні міста-примари є не тільки в Чорнобильській зоні. У самому центрі «Богданових земель», в Чигиринському районі, ховається в лісі колись надсекретне будівництво - гідроелектростанція (ГРЕС), яку потім перепрофілювали в АЕС, а з кінця 1980-х і зовсім закинули. Цей об’єкт - рекордсмен радянського довгобуду (який плавно перетворився в недобудову): його споруджували з 1970 по 1986 рік, але чомусь дуже й дуже мляво. З огляду на вміння і можливості керівництва СРСР напружувати всі сили і засоби заради будівництва таких об'єктів, дивна доля АЕС під Чигирином наводить на думки, що проект хтось свідомо «гальмував» на самому «верху».

Місто-привид з космічною назвою.

Місто-привид з космічною назвою.

Будівництво вже більше 30 років як мертве. Існуюче селище під романтичною назвою Орбіта є фактично поселенням для технічного персоналу. Нині воно налічує заледве 150 чоловік. Колишній магазин, руїни котелень, дві закинуті багатоповерхівки та два будинки поменше, в яких до цих пір живуть люди. Повноцінним містом це навіть не назвати. Проте, місце цілком підходить для стилю «лайт-сталкінг»: радіації немає, тому ходити можна, де хочеш.

Руїни Чигиринської ГЕС-АЕС

Руїни Чигиринської ГЕС-АЕС

До речі, у квартирах мешканців, які залишились, деякий час назад знову з'явився газ, а ось воду вони вже 40 років набирають зі свердловини - це питання радянські будівельники так і не вирішили. Нині житлоплощу тут, до речі, можна купити за кілька тисяч гривень.

Неподалік від селища знаходяться руїни власне АЕС-ГРЕС. Доступ до них вільний, хоча багато розкрадено, особливо в останні роки. Величезна труба одного з останніх будівництв Союзу все так же самотньо стирчить у небо. Тиша, ліс і привид комунізму, що назавжди оселився в цьому дивному місці...

Локація 4. Вереміївка: хутір Тараса Бульби

Досить вражаючий скансен (музей під відкритим небом) з'явився в 2006 році на лівобережній Черкащині, в с. Вереміївка (колишньому сотенному містечку часів Хмельницького), завдяки старанням історика, мистецтвознавця й художника Володимира Недяка. Він отримав премію за книгу «Україна - козацька держава», і ці кошти стали початковим капіталом на організацію етнопарку. Музей Недяк побудував як «Хутір полковника Тараса Бульби». Хутір знаходиться за півкілометра від самого села.

Вітряки в скансені «Хутір Тараса Бульби».

Вітряки в скансені «Хутір Тараса Бульби».

Тут встановлені чотири діючі вітряки (споруди 1896-1914 років), привезені з кількох районів області, облаштовані стайні, кошари, хлів для волів, колодязь, комори, льох. Загалом, все, що належить заможному представнику вищої козацької верхівки, практично гетьману.

Вражає кількістю і насиченістю зібрана Недяком етнографічна колекція: більше 2 тис. зразків старовинного одягу, тисячі предметів побуту, зразків дерев'яної сакральної скульптури, ікон, меблів, зброї, стародруків тощо.

Скіфські баби з колекції музею.

Скіфські баби з колекції музею.

Але головна «фішка» музею - тварини. На спеціально засіяній кормовими травами ділянці степу пасуться вівці, кози, корови, коні, воли і навіть буйвол. Безліч птахів - від курей і качок до куріпок і фазанів. Особливо радісно тут дітям, адже з тваринами можна пограти, а на конях - і покататися.

Один з мешканців звіринця на хуторі

Один з мешканців звіринця на хуторі

Локація 5. Шампанія: найбільший приватний військовий музей в Україні

На дорозі між двома головними «шевченківськими» селами України - Моринцями і Шевченкове - знаходиться невеличкий хутір з несподіваним «французьким» ім'ям - Шампанія. Походження назви так і залишається невідомим, зате сам хутір в останні роки став однією з найпомітніших точок на карті військового туризму - тут знаходиться найбільший в країні приватний музей такого роду.

В «афганській» частині експозиції

В «афганській» частині експозиції

Колишній військовий-афганець, підприємець, волонтер і фанатик своєї справи Олег Бойко зібрав на хуторі справді унікальні експонати. Рідкісні зразки зброї, чудово збережена форма різних армій і епох, колекція німецьких пропагандистських плакатів часів Другої Світової та шевронів російських «іхтамнєтов» з нинішньої донбаської війни, не кажучи вже про особливо повну «афганську» колекцію - все це багатство можна оглянути в трьох залах музею.

Шеврони російських вояків, захоплені в Донбасі

Шеврони російських вояків, захоплених в Донбасі

На подвір'ї - військова техніка, на якій бажаючі можуть покататися. Звичайно ж, не безкоштовно. Але зате в музеї всі експонати - робочі! Як то кажуть, взяв - і можна відразу в бій. Правда, стріляти доведеться холостими.

На подвір’ї музею

На подвір’ї музею

Без екскурсії тут робити нічого. Інакше як дізнатися історію трофейних британських офіцерських годинників XIX століття, і зрозуміти, що тодішня світова імперія «обламала зуби» на згубній землі Афганістану так само, як це зробила червона імперія століттям пізніше? Або як дізнатися докладніше про долю двох валіз - німецького офіцера і українського «солдата-переможця», виставлених в одному залі? А історії ці дуже показові…

Чемодан з трофейними речами та фотокартками німецького офіцера-сапера.

Чемодан з трофейними речами та фотокартками німецького офіцера-сапера.

Є тут і воскова фігура Тараса Шевченка в натуральну величину, яка зображує його в казахському степу в період заслання. Фігура називається, до слова, «Перший воїн-інтернаціоналіст».

Воскова фігура Шевченка

Воскова фігура Шевченка

На даний час в музеї зібрано майже 30 тисяч експонатів усіх епох – від трипільської культури до сучасності, 80% з яких - справжні раритети. З 2011 року, коли музей відкрився, його відвідали туристи з 130 країн.

Наразі музей налічує 4 основні зали:

Україна у складі СРСР;

Афганістан (одяг, озброєння, карта Афганістану, на якій ставлять свої підписи воїни – афганці);

Друга світова війна (про перебування німецьких військ на території України). Унікальним експонатом є валіза німецького  офіцера, з якої і розпочалося створення музею;

Українські бойові традиції ( наявні пістолети, карабіни, автомати, окремі експонати зі сходу нашої держави - зони АТО.), висвітлено події Революції Гідності.

На подвір’ї музею представлена військова техніка періоду з  Другої світової війни по сьогодення.

Олег Бойко каже: "Я хочу тут уже зробить на 12 га, щоб було експозиції в натуральну величину Київської Русі, козацької січі, збудувати ГУЛАГ, щоб могли поспати, поїсти баланду в баракові".

Планують також побудувати афганське село, так званий кишлак, радянські та німецькі окопи часів Другої світова війна. 

Реалізувати задум, каже Олег Бойко, нині неможливо. Адже у братів бракує грошей. Єдина надія – на благодійників.

Разом з тим, від самого початку російської агресії, брати Бойки - засновники цього унікального музею військової техніки, власними силами допомагають українським бійцям, які воюють в АТО. Допомагали військовим технікою та амуніцією. Їхніми зусиллями врятовано не одне солдатське життя!

Шампань, брати Бойки

Одна з бойових машин, яка була передана братами на передову..

Сподіваємося, що ваше знайомство з Черкщеною - серцем українського Правобережжя - стане за допомогою цієї інформації ще більш повним і яскравим. Всі пам'ятки цього регіону неможливо описати навіть в декількох статтях. Потрібно просто відчути, пропустити через себе красу та енергію цього краю - і тоді кожна подорож стане для вас одкровенням і відкриттям.

Опубліковано в Туризм
Субота, 08 липня 2017 11:24

Чернівецький художній музей

Одним з кращих музейних закладів Буковини на сьогодні є Чернівецький художній музей. Відвідавши його, ви зможете детально ознайомитися з художнім та народним мистецтвом краю, відкрити для себе нові імена та народні стилі.

Приємним плюсом до відвідин стане історична будівля з чудово збереженими інтер'єрами початку 20 ст., в якій знаходиться музей, – пам'ятка архітектури національного значення, виконана в стилі віденської сецесії.

Колекція художнього музею

Всього зібрання музею складає понад 12 тисяч експонатів. Більшість з них представляють мистецтво Буковини 17–20 століть. До постійно діючої експозиції художнього музею в Чернівцях входять такі зібрання:

Колекція буковинського іконопису 17– 20 століть. Це хатні образи, ікони з церков та монастирів, зразки народного іконопису, ікони, виконані на склі.

Художнє мистецтво Буковини 20 століття. Експонуються роботи Є. Ліпецького, О. Киселиці, П. Яковенка, О. Криворучка, О. Плаксія, В. Санжарова та інших.

Творчість українських митців 20 століття: М. Глущенка, А. Коцки, М. Дерегуса та інших.

Орнаментальне мистецтво Буковини, де представлені художні зразки традиційного буковинського мистецтва.

Роботи буковинської діаспори: Петра Могики, Миколи Бідняка та інших.

Колекція буковинських килимів – гордість музею. Подібна колекція також є в музеї килимарства у селі Нагоряни.

Зібрання писанок, що налічує понад 3000 експонатів, які в основному представлені буковинськими та гуцульськими зразками.

Загалом зібрання Чернівецького художнього музею вдало репрезентує народне та образотворче мистецтво Буковини останніх 300 років.

Історія художнього музею

Спочатку музей існував як відділ обласного краєзнавчого музею і вони разом ділили одне приміщення. Аж 1988 року музей був відкритий як самостійна одиниця. Спочатку він розміщувався в нефункціонуючому на той час Святодухівському соборі. Однак невдовзі його віддали громаді, а музей поступово перебрався у свою теперішню будівлю поряд із міською ратушею. Сама по собі будівля є чудовим витвором мистецтва, а мозаїка зверху на фасаді помітна всім довкола. Побудоване приміщення було в 1900–1901 роках для Ощадного банку.

Сьогодні колекція художнього музею поповнюється в основному за рахунок меценатів та місцевих колекціонерів. На базі музею проводяться численні виставки, культурні події міста, майстер-класи.

Опубліковано в Музеї
 
18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.
Міжнародний день музеїв з’явився в календарі в 1977 році, коли на черговому засіданні ICOM (International Council of Museums - Міжнародна рада музеїв) була прийнята пропозиція радянської організації про встановлення цього свята. І з 1978 року цей день відзначається щорічно більш ніж у 150 країнах.

І в Україні столичним храмам знань і мистецтва теж є чим здивувати киян та гостей столиці.

Найцікавіші заходи та де відзначити День музеїв в Києві.


Программа Київської фортеці

18 травня з 19:00 до 22:00 тут представлять інтерактивну екскурсію "Прогулянка з Бароном і баронесою фон Мюнхгаузен". Ви подивіться ексклюзивний фільм "Барон Мюнхгаузен в Київській фортеці", погуляєте по Київській фортеці з самим бароном, зробите фото на пам'ять в фотозоні "Той самий Мюнхгаузен". Крім цього, ви станете слухачем інтерактивної радіоекскурсіі по Косому капоніра і відвідайте камери політв'язнів, камеру смертників. Сторінка заходи в Facebook тут.

Коли: 18 мая з 19:00 до 22:00

Адреса: вулиця Госпітальна, 24а

Почім: 100 гривень


Програма Національного музею українського народного декоративного мистецтва

18 травня о 14:00 тут презентують фільм "Катерина Білокур", який був створений в рамках документально-художнього циклу пізнавальних програм "Ніч в музеї". О 19:00 покажуть перфоманс під назвою "Про що скриплять музейні скрині". Також перед гостями продефілюють моделі в авторських костюмах студентів спеціалізації "Художнє моделювання костюма" Державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука. Участь у заході бере група "Божедара". Сторінка заходи в Facebook тут.

Коли: 18 травня, з 14:00

Адреса: вулиця Лаврська, 9, корпус 2

Вхід вільний

День музеїв у Ханенків

Тут святкуватимуть цілих 10 днів: з 18 по 28 травня. У ці дні ви зможете подивитися рідкісні експонати, які роками перебували в фондах. 18 травня в музеї - день відкритих дверей і вхід буде безкоштовним. В інші дні для відвідувачів влаштують тематичні квести і авторські екскурсії. Детальна програма тут.

Коли: 18-28 травня

Адреса: вулиця Терещенківська, 15/17

У різні дні вхід за різною ціною

Літературно-меморіальний музей М.Булгакова

Працювати 18 травня музей буде до 23:00. Цього року тема свята: "Музеї і суперечлива історія: розповідаємо про замовкнути". І музею Булгакова є чим поділитися. Центром теми стане виставка, присвячена господареві будинку № 13 на Андріївському узвозі Василю Павловичу Листовничий (1876-1919). Сторінка заходи в Facebook тут.

Коли: 18 травня, початок о 19:30

Адреса: Андріївський узвіз, 13

Вхід вільний

Програма музею-квартири Павла Тичини

Тут музейний день будуть відзначати до самого ранку з 21:00 до 6:00. У програмі вечора джазова музика і композиції 20-х років. Дивувати будуть QuadArt Андрій Клименко, Андрій Коляда, Павло Лисий (Pavlo Lysyi), Юрій Собченко, Мирослава Мірошник, а також поети і актори. Сторінка з детальною програмою тут.

Коли: 21-22 травня, з 21:00 до 6:00

Адреса: вулиця Терещенківська, 5

Скільки: 200 гривень

Програма музею історії Києва

Тут свою ніч можна буде провести в скандинавському стилі. Ви дізнаєтеся все про культуру цих країн. На трьох поверхах музею відразу після урочистого відкриття заходу вас чекатимуть: дискусії, майстер-класи, лекції з історії та літератури, розповіді про подорожі, про стиль життя скандинавів, а також музика, кіно, конкурси з призами та багато інших цікавинок. Окремо буде працювати зона для дітей. Сторінка заходи тут.

Коли: 20 травня, з 18:00 до 2:00

Адреса: вулиця Хмельницького, 7

Почім: до 19 травня ціна 200 гривень, в день заходу - 250. 

Програма Національного музею України

"Ніч у музеї" почнеться о 22:30 з концерту колективу Romein перед головним входом в будівлю. Виступ доповнять світлові експерименти на фасаді НМІУ. Тема цьогорічної ночі в музеї - "Пам'ять". Гості музею будуть подорожувати в часі. Переходячи з одного періоду в інший, кожен учасник сам вирішить, він залишиться, наприклад, в палеоліті, або відправиться за часів Київської Русі. Щоб перейти з одного періоду в інший, необхідно дотримуватися правил гри і відповісти на всі питання. Нічна подорож по музею завершиться зустріччю світанку на Старокиївській горі з видом на Київ. Сторінка заходи тут.

Коли: 20 травня, з 22:30 до 5:30 ранку

Адреса: вулиця Володимирська, 2

Почім: 200 гривень

Опубліковано в Колонка подій

Донедавна про його існування ніхто не знав, тепер – це безцінна історична знахідка. Зі Слов'янська до Києва привезли унікальний меч часів скіфів. Його відреставрують кращі спеціалісти.

Мечу приблизно 2,5 тисячі років. Археологи хваляться, що екземпляр унікальний. Вони припускають, що у 5 столітті до нашої ери він належав кремезному скіфу, бо меч набагато більший за звичайну тогочасну зброю.

Він відрізняється від більшості мечів скіфського періоду, бо він дуже масивний. Воїн, який тримав його в руках був міцної статури. Я думаю, що це спеціально викуваний меч, — пояснив художник-реставратор Віктор Голуб.

Меч зберігається у Краєзнавчому музеї Слов'янська. В січні цього року до музею прийшов місцевий мешканець і просто подарував унікальну археологічну знахідку.

За словами істориків, швидше за все цей меч застосовували у боях за землю з покладами солі. З того періоду збереглися лише фрагменти артефактів, натомість скіфська знахідка – загалом у хорошому стані.

Відновлення меча триватиме щонайменше півроку і коштуватиме 2,5 тисячі доларів. Та це, на думку фахівців, мізер порівняно із культурною цінністю.

Після реставрації "оновлений" меч повернеться на свою батькивщину – у Слов'янський краєзнавчий музей.

 

 

Джерело: 24tv.ua

Опубліковано в Музеї

Писанка – абсолютно унікальний витвір. Вона вражає своєю витонченістю, довершеністю і багатством композиційних варіантів, орнаментальних елементів та мотивів. Напередодні Великодня Музей Івана Гончара представляє анімаційне відео та пропонує познайомитися ближче із писанками різних історико-географічних регіонів України. Основу ролика складають писанки, що відписані за взірцями із особистої колекції Івана Гончара, яку він формував протягом сер. 50-х – кін. 80-х років. Відтворювали писанки співробітниці музею – майстрині Лариса Головня та Надія Білоткач. Фондова колекція писанок, зібраних Іваном Гончаром, складає 392 одиниці, - інформує на своїй сторінці в facebook Музей Івана Гончара (Ivan Honchar Museum)

 

 

Фотограф: Asha Kora
Відео: Терещенко Іван, Новосельцева Юля
Музика: гурт The Doox

 

Опубліковано в Музеї

У львівському Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького ("Шевченківський гай") рятуватимуть старовинну церкву св. Архистратига Михаїла зі с. Тисовець (1863 року), допомагають у цьому монахи Свято-Іванівської лаври УГКЦ, повідомляє Гал-Інфо.

Так, 20 березня до Музею привезли 30 тис. штук колотого ґонту, який придбали монахи-студити.

 

Отець-настоятель Свято-Іванівської лаври Юстин Бойко повідомив, що ґонт виготовили гуцульські майстри за старовинними технологіями.

«Храм св. Архистратига Михаїла у Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького буде відновлений! Сердечне спасибі всім, хто організовував аукціон "Молитва до Митрополита!"» – зазначив отець Юстин.

Нині низка об’єктів музею перебуває в аварійному стані. Цьогоріч місто пообіцяло виділити на першочергові роботи для збереження експонатів 3 млн грн, проте цього не вистачить на повний комплекс робіт із усіма хатами-пам’ятками, що потребують допомоги.

На офіційному сайті Музею народної архітектури та побуту ім. К. Шептицького висловили подяку Монастирю Свято-Іванівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ і особисто настоятелю - о. Юстину за благодійну допомогу у вигляді 30000 шт. колотого ґонту для ремонту даху Михайлівської церкви з с.Тисовець Сколівського району Львівської області.

Довідка із сайту Музею.

Михайлівська церква з с.Тисовець Сколівського району Львівської області.

Споруда зведена в 1863 році. У плані складається з трьох наближених до квадратів зрубів. Останні перекриті трьома верхами, в яких застосований відомий прийом заломів; коли на вертикальний зруб ставили чотиригранну зрізану піраміду. Повторюючись кілька разів, із поступовим зменшенням ширини, заломи утворюють ритмічну уступчатість верха, надають його обрису м”якості, стрункості. Уся будівля охоплена нешироким дашком-опасанням, яке захищає від дощів нижні вінці зрубу. Перед входом до церкви опасання розширюється і, разом із різьбленими стовпчиками, що підтримують його, утворює мальовничу відкриту галерейку. RBS5371 2

Загальні розміри споруди: 16,5х4,5м.

Церква перевезена і відтворена на території в 1972 році. 

Опубліковано в Віра
Сторінка 2 із 2