Українське суспільство починає усвідомлювати, яку роль відіграла Україна в становленні Європи, а також і європейські впливи на процеси у вітчизняному суспільстві. Зараз маємо можливість розповідати про видатних українців, маємо знати та пам’ятати їхні здобутки і воздати їм за їхню з честю виконану місію.

Кожна українська місцина, населений пункт пишаються своїми уродженцями, котрі служили своїй землі й стали джерелом натхнення для містян і всього люду. Одні з низки гідних синів Золочева (Львівська область) – брати Василь, Юрій та Олександр Панейко. Державотворча, наукова і суспільна спадщина братів Панейко для українського соціуму є дуже значною, проте недостатньо вивченим надбанням.

Опубліковано в Видатні українці

Ретро відео Києва 1960-х років. На любительських кадрах знято відому в той час на весь Радянський Союз "Виставку Передових Досягнень" на ВДНГ.

Опубліковано в Цікаво

День пам'яті пророка Іллі припадає на 2 серпня. Він вважається покровителем дощів і блискавок, а також воїнів.

Опубліковано в Свята та обряди

Українська жінка завжди займала особливе місце у родині. Жага волі та свободи, самостійності, відповідальність за життя близьких, притаманні українській жінці, дозволяли забезпечувати родину допоки чоловік козакував десь, захищаючи Батьківщину у походах, а інколи і ставати самій на захист родини зі зброєю в руках. Таким проявом жіночої "вольниці" був звичай "понеділкування".

Звичай «понеділкування» вперше зафіксований істориками наприкінці 19 століття у Полтавській губернії. Першочерговою особливістю цього звичаю є те, що він стосувався тільки заміжніх жінок і проводився щопонеділка. “Понеділок” не прирівнювався до будь-яких свят або до посту, а відбувався самостійно, тобто щопонеділка.

Другою особливістю звичаю є його обов’язкова усна фіксація під час сватання, що вказує на юридичну сторону та неодмінне дотримання. І третя – це те, що право на «понеділкування» належало до особливої статті передшлюбного договору. Під час «запивання могорича», батьки нареченої повідомляли сватам про придане і обов’язково обговорювали її право на «понеділкування».

Що означає «понеділкувати»? А це означало, що жінка вивільнялася щопонеділка від домашніх робіт і занять. За усталеним звичаєм ніхто, у тому числі, і чоловік не мав права змусити дружину робити домашню роботу. Хоча жінка могла за власним бажанням відмовитися від «понеділкування» в якийсь із понеділків. Сучасною мовою це як вихідний день для жінки. Вдумайтеся, щопонеділка – вихідний, чотири рази на місяць!

Опубліковано в Цікаво

У «Долині смерті» ­– на місці масових захоронень жертв спецзагону НКВС – поблизу села Пащиха на Рівненщині відкрили пам’ятний знак. Ініціатором вшанування пам’яті людей, яких закатували «перевертні Сафата», стали місцеві жителі. Дослідники збирали свідчення родичів убитих та очевидців. Спецзагін НКВС Сафата Панасюка під виглядом УПА діяв на Волині у 1944-1946 роках.

«У цій «Долині смерті» спочивають вічним сном українські патріоти та їхні родини, закатовані бойовиками спецзагону НКВД з листопада 44-го по грудень 1946 року» – пам’ятний знак із таким надписом і зображенням калини й свічі постав у далекій від автошляхів місцині.

Криниці на Волинській височині сягають ста метрів глибини. Скільки замордованих людей отримали вічний спочинок не на цвинтарі, а в цьому зрубі, достеменно знали хіба що їхні кати, боївку яких очолював завербований енкаведистами Сафат Панасюк. Однак відомо, що лише з Пащихи тут покояться останки 35 убитих селян. У 60-х роках минулого століття замість криниці тут виріс пагорб, а в роки Незалежності постав хрест. Відтоді щороку в літню пору тут відбуваються панахиди за невинно вбитими земляками.

Опубліковано в Історія

Костел Найсвятішого Серця Ісуса у Чернівцях «муляв» очі НКВДистам. А останнього священика Владислава Куморовича вивезли до Сибіру

Опубліковано в Віра

26 червня цього року в Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулась презентація книжки «Ремель. Урок історії» (упорядник Роман Горак). Це книга зокрема про страшну трагедію. яка сталась у волинському селі Ремель, в якому 17 березня 1943 року під керівництвом есесівців польська шуцманшафт-поліція розстріляла мешканців цього села і спалила його дотла. Про це на презентації говорили упорядник книжки спогадів – письменник Роман Горак та ініціатор її видання – народний артист України Святослав Максимчук, розмову з яким, шановні читачі, і пропонуємо вашій увазі.

Опубліковано в Література

«… До збруї! До збруї стрільці!

І рідну країну спасайте!

Повстаньте як вірні козацькі сини,

Героями в хату вертайте!..»

Василь Вишиваний (1895-1948), «До Збруї»

Опубліковано в Видатні українці

Історія Українського вільного університету (УВУ) – першого вищого навчального закладу українців, які опинилися в еміграції, вирізняється своєю неповторною ексклюзивністю. Вже за декілька років УВУ святкуватиме свій столітній ювілей як в Україні, так і поза її межами. Ознайомитися із документами архівного та довідково-інформаційного фондів, що розповідають про основні напрями діяльності УВУ, познайомитися із відомими викладачами і випускниками цього закладу можна в Центральному державному архіві зарубіжної україніки (ЦДАЗУ). Хронологічно документи охоплюють період від 1921 р. до початку ХХІ ст., коли фактично відновилися перервані на десятиліття звязки з Україною.

Опубліковано в Історія

У мережі з'явилася рідкісна кінохроніка, яка зафіксувала Житомир в перші дні війни. Кінокадри зняті в червні-липні 1941 року - до захоплення нацистами Житомира.

Опубліковано в Цікаво
Сторінка 5 із 12