О,Києве! Тереза Рошковська

Вівторок, 22 листопада 2016 21:03 Автор 
Оцініть матеріал!
(3 голосів)

"- Oj Boże, przecież ja się urodziłam w Kijowie. Cóż to za miasto. Carski sad, wołodinskaja górka, to wszystko jedno cudo. I potem przykry powrót w latach pięćdziesiątych w czasie tournee Teatru Polskiego. Mnóstwo przykrych przeżyć. Mimo, że próbowano wszystko dla nas zorganizować w spo­sób specjalny. Owoce na przykład sprowadzano samolotami. Proszę pana, żeby Kijów nie miał owoców... Zosia Małynicz też się urodziła w Kijo­wie. Ona sobie wtedy pochlipała, ja sobie pochli­pałam i takie rozmazane spacerowałyśmy ulicami. Zna pan Kijów? Obok Sofijewskiego soboru jest pomnik Bohdana Chmielnickiego, a wokół niego takie cokoliki połączone łańcuchami. Idziemy z Zosią i kogóż widzimy - Bronisława Dąbrowskie­go. Siedzi na tym cokoliku i chlipie. On też był kijowianin." (Тереза Рошковська)

- О, Боже, та я ж народилась у Києві. Яке це місто! Царський сад, Володимирська гірка, це все одне диво. А згодом прикре повернення в п'ятдесяті роки під час гастролей Театру Польського. Багато неприємних переживань. Попри те, що були намагання влаштувати все для нас якнайкраще. Фрукти, до прикладу, завозили літаками. Перепрошую, пане, та щоб Київ не мав фруктів... Зося Малинич також народилась у Києві. Вона тоді собі схлипнула, я сама схлипнула - і такі заплакані ми ходили вулицями. Чи знаєте ви Київ? Біля Софіївського собору є пам'ятник Богдану Хмельницькому, а навколо нього плити, пов'язані ланцюгами. Ми йдемо з Зосею і кого бачимо - Броніслава Домбровського. Він сидить на плиті та схлипує. Він також був киянином."

Відома у Польщі художниця, сценограф світового рівня, дизайнер Тереза, польською Тереса, Рошковська походить з Києва  (23 листопада 1904 року в Києві - 25 жовтня 1992 року, Варшава).

01ba8e71a1.jpg

Батько Терези, Адам Рошковський, був інженером, дизайнером, випускником Київського університету та Київського політехнічного інституту.
Мати Терези, Дороті Лайшке (Leiszke), походила зі Швейцарії. Сім'я була заможною та прагнула дати дітям (Терезі та її братові Олесю) чудову освіту. 
Понад усе Тереза любила відвідувати оперний театр:
- Ach Kijów, Kijów. Byłam gówniara, było przy­jemnie. Chodziło się też do teatru. Mama prowa­dzała mnie i brata Olesia do opery, bo uważała, że na słowo byliśmy za mali. I stąd chyba we mnie ta muzyka, z dzieciństwa, z tego co tydzień chodze­nia. Mama, Frojlajn, z którą zawsze mówiło się po niemiecku i my dwoje zasiadaliśmy wspólnie w lo­ży. I wtedy widziałam Niżyńskiego w Popołudniu fauna. Szczeniara byłam, ale zapamiętałam na całe życie. A w ogóle to się strasznie nudziliśmy, nie wiedzieliśmy co z sobą robić, łaziliśmy pod krzes­łami, wariowaliśmy. Mama zawsze była bardzo elegancka, tak jej zresztą zostało do końca życia. Pewnego razu ze zwyczajowej podróży do Wiednia po nowe suknie przywiozła mi ubranie. To była piękna, sznurowana, koralowa sukienka, z bąbel­kami, pamiętam je dobrze. I za pierwszą nadarza­jącą się okazją ubrała mnie w tę sukienkę i poszliś­my do teatru. W loży obok siedziało jakieś rozba­wione towarzystwo i nagle słyszę: smotri, kakaja niekrasiwaja diewoczka, no kak krasiwo odieta. Dobre, co? Potem, jak już troszeczkę podrosłam sama zaczęłam latać do teatru dramatycznego. Właściwie tylko z jednego powodu. Jak każda pensjonarka musiałam się zakochać, oczywiście w aktorze. Był taki piękny pan Swietłanow czy Swietłowicz, już nie pamiętam. 
(" О, Києве, Києве. Я була дитиною, це було приємно. Ми ходили до театру. Мама вела мене і мого брата Олеся до опери, бо вважала, що ми були занадто малі, щоб зрозуміти слово. Думаю, що звідти в мені та музика, з дитинства, з цього щотижневого ходіння. Мама, Фройлайн, з якою завжди ми розмовляли німецькою мовою, і ми удвох всідались разом у спільній ложі. Тоді я бачила Ніжинського в "Пополудневому відпочинку фавна". Цуценятком була, але  запам'ятала на все життя. А взагалі нам було страшенно нудно, ми не знали, чим себе зайняти, лазили під стільцями, дуріли. Мама завжди була дуже елегантною, втім, такою залишилась до кінця життя. Після звичайної поїздки до Відня за новою сукнею вона привезла мені одяг. Це була гарна, зі шнурочками, коралового кольору сукня, з бомбонами, пам'ятаю її добре. І як випала перша можливість, одягнула мене в цю сукню - і ми пішли до театру. Поруч у ложі сиділа якась весела компанія, раптом чую: "Сматрі, какая нєкрасівая дєвачка, но как красіво адєта". Добре, так? Тоді, як підросла трохи, сама почала бігати  до драмтеатру. Насправді, то було лише з однієї  причини. Як кожна школярка повинна була закохатися, звичайно, в актора. Був такий гарний чоловік - Свєтланов чи Свєтлович, вже не пам'ятаю." Зі спогадів Терези Рошковської).

Першим Терезиним вчителем малювання став Владислав Михайлович Галімський, знаний тоді у Києві український та польський художник.

roszkowska-kawiarnia-1.jpg

 "Rodzinne miasto tkwiło w niej głęboko aż do śmierci. We wczesnych młodzieńczych szkicach, w małych, amatorskich jeszcze obrazkach przewija się kijowski wątek. Początkowo, będzie to architektura z miejskim sztafażem („Kreszczatik nocą”), w późniejszych pracach ukraińska baśniowość zdominuje niektóre z obrazów („Bajka”, „Cerkiewka”), aby ustąpić w końcu miejsca ukochanemu Kazimierzowi i nadwiślańskiej przyrodzie. Ukraiński rzeźbiarz modelujący głowę Teresy-pensjonarki utrwalił czysty owal twarzy, lekko wystające kości policzkowe, nos, tylko troszeczkę zadarty na końcu i warkocz, „obowiązujący chwost" jak mówiła Teresa, opadający na plecy. Już wtedy zdradzała wszechstronne zdolności artystyczne, wahając się między malarstwem i muzyką." (Єва Макомаска, керівник Театрального музею) http://web.archive.org/web/20070823225809/http://www.teatrwielki.pl/ludzie.php?action=search&full=1&id=467#

"Рідне місто жило у ній глибоко аж до самої смерті. У перших юнацьких нарисах, в малих, ще аматорських картинах відчувається київська тема. Спочатку це буде архітектура з міським стафажем ("Хрещатик уночі "), в пізніших роботах український міт домінуватиме у деяких картинах ( "Казка", " Церковця"), щоб дати дорогу, врешті решт, улюбленому Казімежу та природі над Віслою. Український скульптор, виліплюючи голову Тереси, ще учениці, створив чистий овал обличчя, злегка опуклі вилиці, ніс, трохи загнутий на кінчику вгору, та косу, "ефектний пензлик", як казала Тереза, що спадав на спину. Вже тоді вловлювались різнобічні художні здібності та коливання між живописом і музикою."

51383f8f0085e118adc32ec3afc66734.jpg

Революція в Росії та постреволюційні події в Україні змінювали життя кожної людини, сім'я Терези вирішує емігрувати - і вже у 1922 році опиняється у Варшаві. Тут Тереза закінчує Школу витончених мистецтв (клас Тадеуша Прушковського) та консерваторію по класу фортепіано. 

Teresa_Roszkowska.jpg

Під час одного з пленерів знімається у фільмі "Szczęśliwy wisielec, czyli Kalifornia w Polsce".

 roszkowska_t.jpg

З 1930 року Тереза організовує персональні виставки, виставляє свої роботи в Парижі (1930), Генуї (1931), Брюсселі (1935), Бостоні, знову в Парижі в 1937 році, а також по містах Польщі.
 
У 1934-1936 роках вивчає сценографію в польському Національному інституті театрального мистецтва. Як художник-постановник працює з багатьма відомими режисерами.
 
 З 1938 року починає працювати у кіновиробництві. 

Під час окупації співпрацює з мистецьким підпіллям, організовує у своїй квартирі театральні зустрічі.

По війні продовжує малювати, створювати декорації, костюми.
Зокрема, розробляє костюми до фільму за твором Ю. Словацького "Мазепа" (1975 рік).
 
 7ee2d010755470cc8460b19e84.jpege4e8836c1c064fe2383decbc48.jpeg
Після 1978 року присвячує себе виключно живопису. 
 roszkowska49.jpg
Отримувала багато польських та закордонних відзнак за свої мистецькі роботи та громадську діяльність
 
Жодного разу Тереза не була одруженою, у приватній розмові зізналась, що за життя зустрічала лише двох чоловіків, за яких могла б вийти заміж, хоча пропозиції руки й серця їй робили, проте вона не готова була їх прийняти.
 
У 1992 році Терезу Рошковську знайшли вбитою у власному будинку, винуватці трагедії так і не були  встановлені. 
 
 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається