Ян Ксаверій Каневський

Неділя, 08 травня 2016 17:07 Автор 
Оцініть матеріал!
(4 голосів)

Історія України дуже болюча. І чим більше читаєш про вихідців з України, розкиданих по світах, тим більше болить, бо часто у біографіях навіть і згадки нема, що виховувались вони на українській землі, найчастіше, в українських селах, де лунали стародавні пісні та блискали перед очима вишиванки.

Ян Ксаверій Каневський, що належав до гербу НаленчNałęcz (пол. Jan Ksawery Kaniewski, Іван-Ксаверій Ксаверійович Каневський, Канівський, Канєвський, Коневський в Російській імперії, в Італії підписувався Саверіо Франческо, Francesco Saverio Kaniewski; 10 травня 1805 року (хоча деякі видання надають інші дати: 10.09.1805 року, зустрічається також 1803 рік та 1809,

Красилів Подільської губернії (тепер Хмельницька область) - 13 червня 1867 року, Варшава) - відомий свого часу художник-портретист, академік живопису, у якого замовив свій портрет сам Папа римський Григорій XVI, був уродженцем України.

display_image.jpg

Початкову художню освіту здобув під час навчання у Волинському ліцеї м. Кременця у художника-портретиста Йозефа (Юзефа) Францишка Пічмана (1758, Трієст — 1834, Кременець). Був студентом Віленського університету, згодом його пенсіонером. З 1827 по 1833 р.р. відвідував класи Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, в якій головним його наставником був академік польського походження Олександр Осипович Орловський, який все своє дитинство провів у Седльці, заселеному на той час українцями (через півстоліття, у 1861 - 1872 роках, у Седльці викладатиме відомий український письменник Іван Нечуй-Левицький).

Oskar_Tyškievič._Оскар_Тышкевіч_1854.jpg

(Оскар Тишкевич. 

Тишкевичі гербу Леліва (біл.Тышкевічы; пол.Tyszkiewicz) — руський боярський та шляхетський рід у Великому князівстві Литовському таРечі Посполитій. Походить з Русі, від боярина Каленика Мишковича. Останній на початку 15 століття отримав від волинського князя Свидригайла землі на Київщині. Прізвище походить від боярського сина Тимофія (Тишки), засновника роду.)

У 1828 році Ян отримав 2-у та у 1829 році 1-у Срібні медалі за свої малюнки, а також 2-у золоту за картину «Олександр Великий та його лікар Філіп», яка була виставлена на Академічній виставці у 1830 році разом з кількома портретами, виконаними Каневським: графа Вітгенштейна, князів Шихматова, Соколова, панів  Бучинських (пана і пані) та копією "Води і землі" Рубенса.

1265116376_pascevitsh.jpg

(Паске́вич Іва́н Фе́дорович (*8 (19) травня 1782, Полтава — пом. 20 січня (1 лютого) 1856, Варшава) — російський військовий діяч українського походження, генерал-фельдмаршал (з 1829-го), граф Єреванський (від 1828-го), намісник Царства Польського («найясніший князь Варшавський») (від 1831-го)).

У 1833 році Ян написав кілька акварельних портретів, у тому числі портрет Нестора Васильовича Кукольника, на вечорах якого часто бував Тарас Шевченко, називаючи його одним з улюблених свого часу письменником (8 (20) вересня 1809, Санкт-Петербург, Російська імперія — 8 (20) грудня 1868, Таганрог, Російська імперія, помер при загадкових обставинах, над його останками та останками його дружини була вчинена наруга). Нестор Кукольник, будучи російським письменником, мав українське русинське походження, був також драматургом, поетом, літературним критиком, композитором, видавцем, громадським діячем, що народився в сім'ї вченого і педагога В.Г.Кукольника, українця з Закарпаття, запрошеного в Росію з Австро-Угорщини. За віросповіданням родина Кукольників належала до уніатів (греко-католиків). До речі, існує думка, що Кукольник мав пряме відношення до викупу Тараса Шевченка. Крім того, Нестор Кукольник підтримував українського поета з Донщини, реформатора українського правопису Олександра Олексійовича Корсуна (*8 червня 1818, с. Богданівська Антипівка — †25 жовтня 1891), який відомий передовсім як видавець альманаху «Сніп» і біограф М. Костомарова.

 Після закінчення академії зі званням «вільний художник», завдяки урядовій стипендії, Ян Канівський отримав можливість продовжити освіту і вдосконалювати свою майстерність у Римі, куди прибув у листопаді 1833 року, відвідавши до цього Дрезден, Відень, Болонью і Флоренцію. У Римі Канівський завоював славу відомого портретиста. За написаний ним портрет папи Григорія XVI був нагороджений папським лицарським орденом та обраний членом dell'Accademia dei Virtuosi al Pantheon. 

Варто згадати, що у цей час у Римі була велика діаспора творчих людей з Російської імперії, які не раз зустрічались один з одним та спілкувались. Зокрема, тут перебували приблизно в той самий час Микола Гоголь та живописець Григорій Лапченко. Також за кошти полтавського поміщика П.Капніста в Італії мешкав у 1836 році кріпак у минулому І.С.Шаповаленко.

Gaetano_Moroni.JPG

(Гаетано Мороні, італійський письменник)

У 1842 художник повернувся до Санкт-Петербурга, де жив і трудився до 1846 р. У 1845 році за «Портрет фельдмаршала Івана Паскевича» був удостоєний звання академіка. У 1846 році Канівський остаточно оселився у Варшаві та очолив після смерті Олександра Кокуляра кафедру рисунка та живопису  Школи витончених мистецтв. У наступні роки (1858-1864) Канівський був директором цієї Школи. У 1860 році Канівський став одним з організаторів варшавського Товариства заохочення мистецтв і все своє життя належав до числа його керівників. Після придушення польського повстання 1863 р. влада закрила Школу витончених мистецтв.

У 1865 році Ян здійснив подорож за кордон для ознайомлення з роботою вищих художніх закладів у Європі. З цього ж року аж до своєї смерті художник керував Класом малюнка, який постав на основі закритої Школи витончених мистецтв.

Ян Ксаверій Канівський був автором численних портретів членів царської сім'ї Російської імперії (зокрема, імператора Миколи I) та представників вищого світу Царства Польського, серед яких:  Крашевський, Корженевський, Потоцький.  

Створив також ряд картин на історичні та релігійні теми,  мініатюри з видами Кременця. Мав репутацію лояльного до влади поляка. Був єдиним професором у Школі витончених мистецтв, підписував екзаменаційні протоколи російською мовою, будучи підзвітною особою російських урядовців. Навчав багатьох польських художників, серед яких і Томаш Оскар Сосновський (пол. Tomasz Oskar Sosnowski; * 12 жовтня 1810, Новомалин Острозького району Рівненської області — † 27 січня 1886, Рим) — польський скульптор, представник академізму, почесний доктор 24 художніх академій світу, а також Адольф Козарський, що залишив по собі чимало історично вагомих рисунків.

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається