"Дивлюсь я на небо та й думку гадаю..."

Середа, 30 березня 2016 23:01 Автор 
Оцініть матеріал!
(5 голосів)
Здавна люди задивлялись у небо. І не лише задивлялись, а намагались туди піднятись. Хто як. Зокрема, і на повітряних кулях.
Кожного разу, коли читаю нове для себе ім'я відомої людини, яка піднялась у небо, родом з України, починаю думати, що відома пісня "Дивлюсь я на небо... " - не лише пісенний символ України, а духовний.
 
Збігнєв Бужинський, Zbigniew Józef Burzyński (31 березня 1902 року,  Жовква, неподалік Львова - 30 грудня 1971 року у Варшаві) - польський пілот і конструктор повітряних куль,  перший у Польщі спортсмен-повітроплавець, що здійснив 100 польотів  
на повітряних кулях та двічі виграв Кубок Гордона Беннетта, поставивши світовий рекорд.
 
                                                       preview_burzynski.jpg
Збігнєв походив з сім'ї Зофії Бужинської (до заміжжя - Гесс) та інженера лісового господарства Владислава Еразма Бужинського, який займався лісами Івано-Франківщини. Сім'я переважно жила на Львівщині, батько часто був далеко від дому.
 
(Після смерті матері Збігнєва, коли і син, і дочка були вже дорослими, Владислав Бужинський одружився вдруге; він продовжував  навчати інструкторів львівських скаутів природознавству; окрім статті про ведмедів у Карпатах в "Охороні природи" в 1931 році  написав книгу "З Карпат" (мисливські спогади), яка була видана у Варшаві в 1933 році, варто додати, що книжка ця була випущена з нагоди олімпійських змагань 1932 року).
 
Владислава Бужинського увічнив художник та фотограф Генрик МиколашHenryk Piotr Mikolasch (1872, Львів - 1931 р.,Татарів, Івано-Франківщина); до речі, і Генрик Миколаш, і обоє батьків Збігнєва Бужинського поховані на Личаківському цвинтарі у Львові.
                                               
1908WBurzynskipolowanienasepy.jpg
 
Сім'я, в якій виховувався Збишек, належала до середнього класу, мала, відповідно, середній, як на той час, достаток. Батько був людиною творчою, хлопчик та його старша на два роки сестра Анна Емілія, що народилась у Делятині (Івано-Франківщина), багато чого навчились у нього.
 
                          RecznierobionaszkatulkaWBurzynskilata20te.jpg (Виріб, зроблений Владиславом Бужинським)
Фото з сайту родини - http://www.burzynscy.org
 
Робота батька вимагала переїздів, отож Збігнєву довелось повчитись у різних середніх закладах: у Львові, Відні, Кракові, згодом у кадетському корпусі в Лобзові, який закінчив у 1919 році. Потім вступив до артилерійського училища в Познані, після чого якийсь час служив в 2-му полку гірської артилерії.
З 1 травня 1921 року Бужинського відправили на курс спостерігачів повітроплавання авіаційної військової школи в Торуні, який він закінчив з відзнакою і залишився там викладати, отримавши вище військове звання - підпоручника.
Тоді він і переклав з французької інструкцію з монтажу придбаного дирижабля "Lech" і взяв участь у його складанні, а також зробив перші спроби польоту без інструктора. Влітку 1922 року здійснив свій перший повноцінний політ на повітряній кулі. За це отримав підвищення по службі та з 1 травня 1923 року потрапив до корпусу офіцерів аеронавтики.
 
У 1924 році Бужинський проходив навчання на заводі повітряних куль у Франції. Після повернення запустив фабрику в Легіоново по виробництву тканини для повітряних куль. Під його керівництвом були зроблені перші польські повітряні кулі. 
 
 SM0_1-M-944-1.jpg
 
З. Бужинський брав активну участь у турнірах з цього виду спорту. У вересні 1928 року під час національного турніру повітряних куль у польоті на повітряній кулі ''Львів'' разом з Ф. Хинеком у парі зайняв перше місце, подолавши 380 км. У наступному році на кулі "Вільно" ("Вільнюс") він брав участь у міжнародному турнірі в Познані, однак без особливого успіху.
 
Бужинський та Хинек стали першим польським екіпажем на  Кубок Гордона Беннетта у 1932 році. Політ відбувався на кулі "Гдиня", вони перетнули 1075 км від Базеля до Білян під Варшавою за 17 годин з середньою швидкістю 63 км / год, яка виявилась найкращою у змаганнях 16 екіпажів. А 28 лютого 1933 року Бужинський і Хинек на кулі "Торунь" (2200 m³) піднялись на найвищу в Польщі висоту - 9762 м, побивши попередній рекорд Польщі.
 
На наступному конкурсі на Кубок Гордона Беннетта у 1933 році в США Хинек (командир) і Бужинський здобули перемогу, перетинаючи на повітряній кулі SP-ADS "Костюшко" (2200 м³) відстань 1361 км від місця старту в Чикаго до Аулмес в Канаді, пробувши в повітрі 39 годин і 39 хвилин. Це була перша польська перемога в цьому конкурсі.
                                      SM0_1-M-949-11.jpg
 
У наступному році за Кубок Гордона Беннетта в Польщі польський екіпаж був другим на кулі "Варшава II", цього разу Бужинський (командир) летів разом з Є. Закжевським. Пілоти подолали 1301 км за 36 год. 42 хв., посадку провели в Рязані.
Пізніше, у вересні 1935 року, під час іншого змагання на Кубок Гордона Беннетта, Бужинський і В.Висоцький отримали другу нагороду, пролетівши на кулі "Polonia II" 1 650 км від Варшави до міста Тишкіно під Сталінградом за 57 годин і 54 хвилини, проте під час цього польоту встановили світові рекорди по довжині і по часу. Восени 1938 року Бужинський планував брати участь у цьому конкурсі на "Польській зірці", але завадила пожежа.
                                                  SM0_1-M-948-1.jpg
 
28 березня 1935 року Бужинський з Висоцьким встановили світовий рекорд з висоти на повітряній кулі - 9 437 м (повітряна куля "Warszawa II".
 
11 липня 1935 року пара поставила додатково польський рекорд висоти - 10 200 м. 
29 березня 1936 року Збігнєв разом з Koстянтином Йодком-Наркевичем здобувають нову висоту - 10 тисяч 853 м (клас А-9 повітряних куль з потужністю 3001- 4000 m² ) на кулі "Варшава II", цей рекорд спортсменам вдалось побити аж через 26 років.
 
 
Між 1937 і 1939 роком Бужинський закінчив технічний курс для авіаційних офіцерів у Варшаві та створив прототип першої польської бар'єрної повітряної кулі "ZB-3" (1938. Balon zaporowy.Polska). 
 Balon_sportowy_ZB-3_Syrena_II_SP-BZA.jpg
 
У вересні 1939 З. Бужинський був схоплений німцями і знаходився у таборі для військовополонених від 6 жовтня 1939 до 1 квітня 1945 року. Згодом служив у Німеччині, а в листопаді 1945 року повернувся до Польщі. 
 
У той час високоосвічена сестра Збігнєва, що до того навчалась у гімназіях Львова та Кракова, закінчила Варшавський та Львівський університети, пройшла стажування з мови у французькому університеті, після чого отримала диплом з правом викладання французької та німецької мов, аж до 1945 року, коли політичні та родинні обставини змусили виїхати в Польщу, викладала у Львові (з 1927 року). Спочатку кар'єри Анна Емілія працювала молодшою асистенткою на кафедрі французької філології Львівського університету, згодом у гімназії, де викладала французьку та німецьку, пізніше старшим асистентом на кафедрі німецької філології у Львівському університеті (до 1939 року), після приходу радянських військ у 1939 році Анна викладала в середній школі, а в час окупації німцями - у всесвітньо відомому своїм високим рівнем освіти Льві́вському (тає́мномуукраї́нському університе́ті.  
 
По війні, у 1955 році, Збігнєв Бужинський закінчив Варшавську політехніку, де отримав диплом інженера-механіка.
Саме Збігнєв  ініціював відновлення повітроплавання в Польщі, а також Чехословаччині. Написав дві книжки: „Kościuszko nad Ameryką” (1934) i „Balonem przez kontynenty” (1956).
 
У 1960 році Збігнєв завершив свою кар'єру сотим польотим на повітряній кулі "Warszawa" (SP-BZW). Активно працював у аероклубах, був постійним представником повітроплавання Міжнародного комітету (1966-1969).
 
 
Його перша дружина Марія ( Drzymała-Pęczkowska) була арештована 19 травня 1944 року разом з 16-річним сином Марком (прізвисько: "Gypsy") та колегою чоловіка  по повітроплаванню капітаном Френцішком Хинеком. Дружину з сином розстріляли у гетто в червні 1944 року.
Другою дружиною Збігнєва була Антоніна Роєвська, на якій він одружився у вересні 1953 року, вона померла в 1986 році у Варшаві. Антоніна здійснила багато польотів на повітряній кулі разом з чоловіком.
 
Збігнєв Бужинській помер від раку легень 30.12.1971 р. у Варшаві, не дотягнувши зовсім трішки до свого 70-річчя.
За своє активне життя встиг зробити, окрім згадуваного "ZB-3", чимало винаходів:
"CZB-R2" ("CZB-R1"), 1924 (1925), спостереження на повітряній кулі на прив'язі,
"ZB-1" ("E3"), 1925, вільна повітряна куля для навчання та тренування,
"Motobalon ZB", 1932, моторизована куля для спостереження,
"ZB-2", "Сирена", 1957, вільна повітряна куля для спорту,
"ZB-3", "Русалка II", вільна куля для спорту.
 
Його ім'ям названі вулиці у Варшаві та Гданську.
За життя був відзначений багатьма польськими знаками пошани та медалями.
Дуже хотілось би, щоб одна з вулиць Жовкви також носила його ім'я.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається