Яків Крамер. "Полум'я".

Четвер, 24 грудня 2015 23:17 Автор 
Оцініть матеріал!
(4 голосів)

Якось побачила в інтернеті картину "Полум'я" Якова Крамера. Такі картини не належать до випадкових.

Ця робота просто змусила мене забути про все інше, розвернутись до неї для внутрішнього діалогу, засвітитись у відповідь. Жінка-свіча. Доля. Тепле горіння. Одним штрихом суть існування... З тих речей, які живуть власним життям, і які залишають слід у долі назавжди.

                                            _полумя.jpg

                                                        ("Полум'я)

Потім були інші роботи майстра, складні та прості, гострі та сірі, незвичні та звичні, освячені незабутнім штрихом, чимось цікаві, а також ті, які швидко забулись, не торкнувши глибоко.

Ким же був наділений даром прозріння автор "Полум'я"?

Майже в усіх виданнях про Якова (Джекоба) Крамера написано: "Яків Крамер (26 грудня 1892 - 4 лютого 1962) - художник українського походження, який провів все своє трудове життя в Англії".

Однак виникало питання: де саме прийшов у світ майбутній художник? 
  
От що мені вдалось довідатись:
 
Яків Крамер народився в маленькому містечку Клинці на Стародубщині (нині Брянська область) у 1892 році в єврейській родині середнього достатку. Його батько Макс був художником, який навчався в  Академії мистецтв у Іллі Рєпіна в Санкт-Петербурзі, потім працював придворним художником барона Гінзбурга. Мати  Сесілія - професійна співачка, що виступала в мережі театрів, створених її батьком,  виконувала народні слов'янські та єврейські  пісні.
 
Коли за царя Миколи II почались єврейські погроми, батьки Якова вирішили емігрувати - у 1900 році вони виїхали до Великобританії. Оселились у Лідзі, де була велика єврейська громада емігрантів. Жили вони тут досить бідно, батько працював помічником фотографа. Хлопець відвідував школу (Darley Street council school), учителі та батьки зауважили мистецький талант хлопця, батько залучив сина до фотостудії. 
 
Хлопець ріс цікавим до всього, а у 1902 році, маючи лише десять років, втік з дому в Лідсі до Ліверпуля, по дорозі підробляючи в різних місцях на різних роботах, аж поки не вийшов у море на шість місяців. Під час цього перебування далеко від своєї сім'ї Крамер продовжував вчитись малювати від оточуючих його людей, однак першою офіційною художньою освітою була школа мистецтв у Лідсі (1907-1913), яку він відвідував після повернення додому з мандрів.
 
У час навчання в мистецькій школі Якова захопили ідеї художників- експресіоністів, особливо зацікавили роботи Василя Кандинського, а також теософський спіритизм. 
 
Метою Крамера став такий спосіб зображення, за рахунок якого зовнішнє могло б погаситись, відкривши виділену кольором, як наголосом, духовну форму. 
 
 kramerhear-our-voice-o-lord-our-god-37538.jpg
 ("Почуй наш голос, Боже")
 
Маючи стипендію від єврейського товариства допомоги, Крамер продовжує навчаєтись у  Школі мистецтв Сладе з 1913 по 1914 рік. Тут він товаришує з іншими провідними художниками того часу, під впливом яких деякі з його гравюр на дереві  у нетиповій для Крамера манері з'являються в літературному журналі та інших періодичних виданнях.
 
kramer09018_624x544.jpg
 
Крамером починають цікавитись та шанувати у мистецьких гедоністичних колах, що домінують до Першої світової війни.
kramer022_12_624x544.jpg
 
 
Смерть батька у 1915 році спричинила повернення Крамера до Лідсу, де він став чимось на зразок місцевої знаменитості. Проте тут художник жив у крайній убогості, страждаючи на алкоголізм, писав неякісні портрети місцевих діячів, щоб заплатити за напої, які споживав. Жодна з робіт того часу не дотягується до виразних та оригінальних ранніх творів Крамера.
 
Його друг Джейкоб Епштейн зробив бюст художника, завдяки якому можна уявити приблизно художника. Оригінальні ж роботи Якова Крамера зберігаються у лондонських музеях та галереях, зокрема у Тейт, Музеї Вікторії і Альберта, в Британському музеї,  в Лідсі (в Художній галереї та в університеті).
 
kramer035_30_624x544.jpg
 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається