Художник Станіслав Глебовський (Хлебовський)

Субота, 21 листопада 2015 03:09 Автор 
Оцініть матеріал!
(3 голосів)

           

Тарас Шевченко, живучи в Петербурзі, залишив запис, що 12  травня 1858 року він заходив до художників М. Микешина та С.Глебовського (Твори, т. V, с. 179)
Михайло Микешин, художник і скульптор білоруського походження, який дуже багато зробив для увічнення пам'яті Тараса Шевченка, а також для допомоги петербурзьким студентам — вихідцям з України, та художник Станіслав Глебовський (Хлебовський) на той час мали лише по 24 роки (обоє з 1835). 
 
Що могло зв'язувати поважного з вигляду, старшого на ціле покоління, шанованого Тараса Шевченка, який мав десятки запрошень та багато роботи, з цими молодими людьми ? Чому він витрачав час на них? 
 
 М. Микешин у "Спогадах про Шевченка" писав: "...Основну причину простоти й довірливості свого ставлення до мене він знаходив у моєму білоруському походженні, що ріднило мене з улюбленим і оспіваним ним героєм гайдамацького заколоту, страшним Гонтою. Тому він зробив мене мало не малоросом, і хоч у веселі хвилини називав «недоробленим» і «паничем», але говорив це вже зовсім добродушно".
  А от Глебовський, якого сьогодні більшість видань називає лише Хлєбовським і рідко коли згадує біографічні деталі, походив з України, за якою тужив і якою жив Тарас.
 
 
 Stanislaus von Chlebowski, Станіслав Глебовський, Хлебовський, Хлєбовський, Хлібовський народився в польській шляхетській родині  25 вересня (старий стиль) 1835 р. у Покутинцях Ушицького повіту Подільської губернії, нині - Віньковецького району Хмельницької області. Через три дні після народження малюка охрестили в парафіяльному римо-католицькому костелі  сусіднього села Солобківці.
 
Chlebowski_Stanislaus_von_Polish_Insurrectionists_of_the_1863_Rebellion_large.jpg
    
Про дитинство Станіслава до одеського періоду сказати щось важко, а от про час, коли хлопець навчався в одному з одеських ліцеїв, відомо більше. Тут ним опікувався Володимир Падлевський, рідний дядько, що був поетом, драматургом, літературним критиком. Він і  залучив свого родича до  життя польської культурної громади в Одесі.
Один із засновників Одеської спілки красних мистецтв художник  Ромуальд Хойнацький та художник-аматор і композитор Александр Віхерський  взялись навчати Станіслава азам мистецтва. Батьківське ставлення, а потім дружні стосунки між Глебовським та його одеськими наставниками міцно зав'язались на усе життя.
Вчителем і другом Станіслава став також  письменник, мистецтвознавець і колекціонер Йозеф Іґнацій Крашевський. 
 
hleboBalzacMessage.jpg

 З 1853 по 1859 захоплени
й у полон мистецтва юнак навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, де 1857 року отримав за картину "Молодий Боссюе читає проповідь у домі маркізи Рамбює" першу срібну медаль, 1858 –  за картину „Асамблея при дворі Петра Великого” другу золоту, а у 1859 році по класу жанрового живопису  Хлебовський здобув велику золоту медаль за картину «Імператриця Катерина ІІ приймає запорозьких послів» та був нагороджений шестирічною  пенсіонерською поїздкою за кордон, завдяки чому відвідав Францію, Німеччину, Бельгію, Іспанію та Італію. 
  chlebowski-pejzaz-wloski.jpg 
 
  Митець стажувався в Мюнхені, згодом навчався у майстерні Жана Леона  Жерома, одного з лідерів французького орієнталізму.
З-посеред найвідоміших робіт цього періоду  називають: 
„У майстерні художника” (1861), „Сцена” (1863), „В’їзд Жанни д’Арк до Ам’єна” (1864), яку Наполеон III придбав для міста Бар-ле-Дук.
 
chlebowski-grajek.jpg
 
 У 1864 році на запрошення тридцять другого султана Османської імперії Абдул-Азіза, який сам був обдарованим художником, Станіслав Глебовський виїхав до Константинополя (серед запрошених султаном художників числились: італійський художник-орієнталіст Альберто Пасіні,  художник-мариніст з Криму Іван Айвазовський, П'єр Гіюме (Pierre-Desire Guillemet) з Франції).
hlebo.Jpeg0004.jpg

12 років Хлебовський займав посаду придворного художника, багато та плідно працюючи у палаці Дольма-Бахче на березі Босфору, аж до виснаження. Писав батальні  композиції з історії Туреччини на замовлення константинопольського двору , палацові інтер’єри та численні портрети султана, один з яких (мініатюра на кості) був представлений на виставці мініатюр у Львові.
Його роботи викликали зацікавленість як у Польщі, так і в Російській імперії.
Їх було представлено і одеській публіці на першій виставці Одеської спілки красних мистецтв, яка відбулася у 1865 р., до речі, подія відбулась завдяки Володимиру Падлевському, дядькові художника.
 
 chlebowski-stanislaw-italian.jpg
 
У 1870 р. Станіслав Хлебовський отримав орден за чотири історичні картини, виконані для Тронної зали константинопольського палацу  Бейлербей (Beylerbeyi) . З Туреччини часто виїздив до Німеччини, Франції, Італії, Польщі.
У Стамбулі Станіслав намалював портрет відомого дагестанського імама, воєнначальника Шаміля, який у червні 1869 року отримав дозвіл на виїзд у Аравію та через Київ виїхав до Стамбула, а також згодом митець виконав портрет сина  Шаміля - Гази Мухаммада, коли той їхав до вмираючого батька через Стамбул. 
 
hlebovsky.jpg
 
У Каїрі  художник зробив ряд орнаментальних композицій аквареллю та олією (1873 рік). 
 
У 1875 р. Хлебовський  подає у відставку через проблеми зі здоров'ям, а у 1876 році у зв'язку з політичною ситуацією в Константинополі та  трагічною смертю свого мецената, султана Абдул- Азіза, художник покидає Туреччину, їде у Єгипет, подорожує по Європі, відвідує Відень, Дрезден, Париж, Краків, потім знову виїжджає з Польщі до Франції, де біля парку Монсо будує гарний особняк з прекрасною майстернею з великою колекцією виробів східних ремесел, зброї і тканин. У цій студії працює над створенням великого полотна "Взяття Константинополя Махмудом II". Його роботи користуються великим успіхом у Франції - і це надає митцю натхнення.
З 1881 року Хлебовський живе у Кракові та продовжує писати розпочате полотно. "Взяття Константинополя Махмудом Другим" так і не було закінчене - художник упав з високого риштування. 14 березня 1884 року під Познанню, у м. Кованувек, митець помирає, залишаючи велику творчу спадщину.
 ChlebowskiSt.jpg
 
Похований Станіслав у Кракові.
За життя митця відзначали австрійською Залізною короною 3-го ступеня, італійським Анунсіатом, короною Вендів. 
До 10-ої річниці (1894 р.)  у Львові експонують 17 з його робіт.
1896 р. Павло Трєтьяков у Москві для своєї галереї купує картину  Глебовського «Драма в гаремі», а видавництво "Гранберг" випускає листівку з зображенням цієї картини у серії "Копії з картин російських галерей".
У колекції Львівської картинної галереї зберігаються 20 робіт майстра, зокрема полотно "Турецькі султани" з  32 отоманськими султанами. Його роботи є також у музеях та приватних галереях Стамбула, Москви та Петербурга, Харкова, Кракова, Варшави, Познані, Лодзі, в музеї Конде в Шантільї та д’Орсе в Парижі, у віденській галереї «Альбертіна» (Albertinа) .
Орієнталіст Станіслав Хлебовський, романтик-реаліст, встиг розкритись і як прекрасний мариніст, і як пейзажист, і як автор чудових портретів. Сьогодні його роботи можна побачити на престижних світових аукціонах.  
 
І все ж, невже не існувало (хоча б кількома словами) спогадів Глебовського про зустрічі з Тарасом Шевченком (того одного - записки до Тараса Шевченка з проханням надати манекен, можна й не брати до уваги, адже він не несе інформації про поета )?!
 
 
http://www.sothebys.com/en/auctions/ecatalogue/2013/the-orientalist-sale/lot.11.html
  

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається