Український баритон Михайло Шуйський

Четвер, 12 листопада 2015 04:14 Автор 
Оцініть матеріал!
(2 голосів)

      

    Славетний та знаний у Європі в роки своєї молодості оперний співак (драматичний баритон) Михайло Григорович Шуйський народився 1 (13 листопада) 1883 року в Новогеоргіївську (нині на дні Кременчуцького водосховища) Кіровоградської області.
  Після народження Михайла сім'я переселилася в Кременчук на Полтавщині. Хлопчик змалечку співав у сімейному колі, а також  у дитячому хорі на крилосі Успенського собору рідного міста.
  У 1904 році Михайло Шуйський закінчив Харківське комерційне училище - один з найбільших навчальних закладів  комерційної освіти в Російській імперії. Училище готувало фахівців вищої кваліфікації для підприємств торгівлі та промисловості. При училищі діяв храм Нерукотворного Образу Господнього, де Михайло Григорович щодня тренувався, будучи солістом, разом з хором хлопчиків впродовж десяти років навчання в училищі.
  У 1905 році Михайло Шуйський вступив до класу сольного співу Петербурзької консерваторії. Проте цього ж року (1905-го) у зв'язку з політичними подіями заняття в консерваторії припинилися. І Михайло Шуйський їде у Відень, де з 1905 по 1909 рік  бере уроки вокалу у професора Габека Шулера (Habeck Schueler) в Академії Співочого Мистецтва.
Shuisky_M._Rigoletto_Linz.jpg
 
   У Відні Михайло Шуйський знайомиться з майбутньою дружиною Яніною Павловською, яка також приїхала до Відня з Варшави вчитися співу в Академії Співочого Мистецтва. 1906 року Яніна та Михайло повінчалися в православному соборі Святого Миколая у Відні. Через 2 роки у пари народжується син Євген.
Подружжя часто разом бере участь у концертних програмах. У 1910 та 1912 роках  Яніна виступала в партії Аїди в однойменній опері Верді разом з Михайлом.
 
 Shuisky_M._Baron_Scarpia_-Tosca-.Odessa.jpg
 
   У 1910 році російський депутат парламенту у Відні запросив Михайла взяти участь у концерті на честь Миколи Васильовича Гоголя у Львові. Виступ співака пройшов успішно, львівська газета "Прикарпатська Русь" згадувала "пана Шуйського, з його прекрасним і надзвичайно сильним тембром і широким діапазоном", називаючи "наступником славетного Шаляпіна", а російська газета "Новое время" описувала "чудовий баритоновий голос, з найпрекраснішим тембром, широкий, міцний - ось матеріал, яким володіє співак", відзначаючи, що "цей матеріал, прекрасно оброблений, знаходиться вже на ступені досконалості. При тому різноманітність у вимові така велика, що не зустрічається майже ніколи у настільки молодого співака. Вже сьогодні його доводиться порівнювати хіба з Баттістіні. З усього, що ми чули на концерті, можна припускати, що М. Г. Шуйський займе місце в перших рядах співаків світу, якщо не найперше".
 
  У 1910 році у Відні відбувся концерт, де Михайло Шуйський чудово виконав арію Петруччі в «Приборканні норовистої», після чого його запросили співати на сцені Віденської Народної Опери "Volksoper".
У вересні 1911 року Михайло Шуйський дебютує в партії Жерця в опері Моцарта «Чарівна Флейта», згодом у партії Битерольф в опері Вагнера «Тангейзер» та в партії Ескамільйо в опері Бізе «Кармен». 
 
  У 1912 році з метою поповнення репертуару Михайло Шуйський підписав контракт на сезон 1912-1913 з оперним театром у Лінці (Landschaftliches Theater in Linz) і на літній час у Зальцбургу. Лінц вже в ті роки вважався третім за величиною містом Австрійської імперії. За два роки плідної роботи в оперному театрі в Лінці талант співака розкривався, удосконалювався і зміцнювався.
 
  25 березня 1912 р. у Відні відбувся ювілейний концерт регента російської посольської церкви Відня А. М. Архангельського , у якому брав участь баритон Михайло Шуйський. У концерті звучали твори Максима Березовського ( 1745, Глухів, Гетьманщина -1777, Санкт-Петербург), Сергія Борткевича (1887,Артемівка, Харківщина — 1952Відень, віденського композитора Єусебія Васильовича Мандичевського (Євсевій;  1857, с. Молодія на Буковині —  1929), сина священника (Василь Мандичевський, до того ж, був активним учасником українського громадського життя, членом управи культурно-освітнього товариства на Буковині «Руська Бесіда») , а також російських композиторів: Турчанінова, Гречанінова, Скрябіна, Мусоргського, Аренського, Рубінштейна та Анатолія Архангельського.
 
  У 1913 році Михайло Шуйський отримує ряд пропозицій укласти контракти з театром міста Бреслау в Польщі, з декількома театрами Австрії та Німеччини: Лінц, Лейпциг, зокрема з Мюнхеном на сезон з 1913 по 1914 рік, з Гамбургом на 5 років на  умовах співака . 1 жовтня 1912 був Шуйський уклав договір з Імператорським театром Мюнхена на два роки, а 12 жовтня 1912  на 5 років (по 31 серпня 1917 року) з театром в Гамбурзі.
 
  Проте у 1913 році Михайло Шуйський розриває всі контракти і повертається до Росії. 30 березня 1913 року в Маріїнському театрі з успіхом пройшло прослуховування Шуйського. До трупи Маріїнського театру з-поміж багатьох претендентів потрапили лише двоє: тенор Малишев і баритон Шуйський. Одначе Михайло Шуйський не погодився на ставку для початківців, адже мав дворічний успішний досвід на сценах  Відня, Лінца, Зальцбурга. Шуйський йде на нове прослуховування, тепер у Й. М. Лапицького, відомого у Петербурзі талановитого режисера оперних постановок у створеному ним же Петербурзькому Музичному Театрі Драми - 10 березня 1914 року Михайло підписує контракт з Театром Музичної Драми. Договір набирав чинності з 1 серпня 1914 по 15 січня 1915. 
 
   Михайло  не обмежується контрактом, він бере активну участь у благодійних концертах, які організовує знаменита солістка  М.І.Доліна (по чоловікові Горленко) в глядацькому залі цирку Чинізеллі місткістю 5000 глядачів. 
 
 У 1915 році Михайло Шуйський повертається на Батьківщину, до Кременчука. Тут у нього народжується дочка Марина (1915), у майбутньому лікар-педіатр.
 У Кременчуці Михайло співає партію Євгенія Онєгіна в опері «Євгеній Онєгін» П. Чайковського. У цій же опері зайнята і дружина Яніна, вона виконує  роль Тетяни. Кременчуцька преса так описує дебют Шуйських у місті: "... "Союзом діячів сцени" поставлена ​​була в Артилерійських зборах опера П. Чайковського "Євгеній Онєгін ". Тетяну співала пані Шуйська, Онєгіна - пан Шуйський. У ліричних місцях голос Тетяни звучав м'яко і тепло. Сцена листа справила прекрасне враження ...Чудовий Онєгін Шуйський. Великий, гарний, рівний у всіх регістрах голос. Зовнішність, манери, виконання - все витримано в деталях. Слухати і дивитися Онєгіна-Шуйського - величезна насолода". 
  На превеликий жаль, Янінина кар'єра була короткою - під час громадянської війни Шуйська втратила голос і надалі могла співати тільки в хорі.
  Здоров'я  та буремні часи революційних змін і бойових дій в Україні змушують пару змінювати не лише види роботи, а й міста - Михайло Шуйський працює педагогом, солістом і режисером в театрах Єкатеринослава, Житомира та Кременчука. 
Shuisky_M._Gregory_Grjaznoy_-The_Tsars_Bride-._Kiev.jpg
 
  У 1923-1932 роках  Шуйський стає артистом Української державної опери, працює у Київському театрі опери та балету і Одеському театрі опери та балету. 
В Одесі Шуйський виступає солістом на сцені Оперного театру, викладає в консерваторії, співає у концертних програмах на сцені і по радіо. У 1923 році Шуйський виступає в опері «Запорожець за Дунаєм» Гулака - Артемовського, у 1927 -  в опері «Шуанка» Е.Місса, у 1929 -  в опері «Дума чорноморська» Б. Яновського (Петро),  у 1932 році виконує партію Мазепи в опері «Мазепа» П.Чайковського.
 Яніна працює художником по костюмах і в бутафорському цеху цих театрів. У 1929 році  син Євген бере участь зі своїми художніми роботами в другій Всеукраїнській художній виставці Наркомосу УРСР, яка проводилась в Одесі, Донецьку та Харкові, а у 1931 році закінчує декоративно-живописний факультет Всеукраїнської академії мистецтв у Києві. 
 
Проте у 1932 році, будучи в складі Місцевого Комітету, Шуйський їде до Москви зі своїми пропозиціями як припинити конфлікти творчого колективу з партійними працівниками адміністрації театру. Результат - Михайла Шуйського направляють з усією родиною на Урал в місто Перм. Це було заслання, якого не можна було уникнути.
 
   З 1933 по 1949 рік Михайло Шуйський продовжує свою творчу діяльність на сцені Театру опери та балету міста Перм. Поруч з ним художником по костюмах працює його дружина та син Євген, який обіймає посаду головного художника (згодом Євгена  переведуть до Горького, потім до Саратова. Він стане членом спілки художників і помре в Саратові у1975 році). 
 
  У  Пермі Михайло запам'ятовується глядачам такими  ролями, як: Качур в опері Чижки «Броненосець Потьомкін», Тугар в опері «Беркут» Лятошинського, Мазепа в опері Чайковського «Мазепа», князь в опері Бородіна «Князь Ігор», Григорій в опері Римського-Корсакова «Царська наречена», Демон в опері Рубінштейна «Демон», Борис Годунов в опері Мусоргського «Борис Годунов», Ескамільйо в опері Бізе «Кармен», Ріголетто в опері Верді «Ріголетто», Яго в опері Верді «Отелло», барон в опері Пуччіні «Тоска», Фігаро в опері Россіні «Севільський Цирульник», Жермон в опері Верді «Травіата»,Тоніо в опері Леонковалло «Паяци», Амонасро в опері Верді «Аїда» та іншими. 
 
Щасливий шлюб Михайла та Яніни протривав 34 роки. Яніна Протасівна померла в Пермі у 1940 році.
 
Колектив театру та громада міста Перм не раз бажали присвоїти співаку Заслуженого діяча, проте дозволу на звання довелось чекати довго - у 1945 році після  одинадцятирічного очікування відповіді на численні клопотання від адміністрацій та громадськості міста Пермі Михайло Шуйський стає Заслуженим Артистом РРФСР і через рік йому вручають Орден Трудового Червоного Прапора.
13 травня 1949 р. колектив театру відзначає прощальним спектаклем 40-річний ювілей перебування Михайла Шуйського на сцені, після чого  Михайло Шуйський переходить на педагогічну роботу.
 
Між 1951 і 1952 роками Михайло написав мемуари "Мої театральні спогади", вони зберігаються в архіві  музею театру опери та балету в Пермі.
 
На обласній художній виставці 1951 року в Пермі був виставлений бюст "Михайло Шуйський, заслужений артист РРФСР". Скульптура зберігається у тому ж музеї.
 
11 вересня 1953 року славетний баритон раптово помирає від крововиливу в мозок. Михайла Шуйського ховають біля дружини Яніни, як він і просив у своєму заповіті. 
 
Тенор Іван Козловський, що був одним зі студентів Шуйського в Києві та підтримував з Михайлом дружбу впродовж  усього життя, взяв активну участь в організації похоронів. 
 
Ім'я Шуйського входить у невеликий список видатних людей, які працювали в Пермі. У цьому списку лише один оперний співак - Михайло Шуйський.
 
Мені не вдалось знайти записів голосу співака. Можливо, їх просто ще не оприлюднили. Так би хотілось почути...
 
 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається