Тарас Микитович Максименко

Понеділок, 17 серпня 2015 09:50 Автор 
Оцініть матеріал!
(4 голосів)

               

  І от ми вкотре забули (картаю й себе), за-бу-ли  згадати хоча б одним словом художника, робота якого "Україночка" (1942 рік, серпень) або "Молода дівчина з букетом квітів" з вплетеною стрічкою кольору українського прапора знайома чи не усім, хто цікавиться мистецтвом. Її можна побачити у колекціях престижних мистецьких сайтів світу. А Йому, творцю цієї роботи, минулого року сповнилось би 130. Правда, іноземні галереї з впертістю пишуть, що він художник Російської Федерації, хоча російські мистецтвознавці в один голос визнають, що жив митець у Росії, якщо не брати до уваги короткий час студенства у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, лише кілька років.
  Тарас Микитович Максименко ( Тарас Никитич російською), що також був талановитим музикантом і поетом, народився в с. Сухини Корсунського повіту Київської губернії (1 березня 1884, с Сухини, що зараз у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, Україна - 1972, Таганрог, Росія) .
  Cело, у якому народився майбутній художник, - найвища точка Корсунь-Шевченківського району. Воно відоме ще з часів Трипілля. Були тут і племена ямної культури, і кочівники скіфи, залишила тут свій слід черняхівська культура, а також стародавня Русь. Виростаючи на землі у простій селянській родині, художник природно відчував себе частинкою вічності, за якою стоїть історія, та частинкою природи, вагомою складовою якої є етносередовище.
eNortjI0tlIyNzUzM4k3MjExNDExU7IGXDA1fwSf.jpg
 
  Його батько, Микита Павлович,  мав хату і п'ять десятин землі, займався хліборобством, проте помер, коли синові було лише дванадцять років. У своїй автобіографії художник писав: "З малих років я цікавився, як робляться ікони. Змальовував їх і різні картинки з книг. Коли минуло мені 11 років, батько відвіз мене в Київ і віддав на чотири роки до іконописця-підрядника "хлопчиком", де я вчився всього, крім живопису. Після закінчення терміну я перейшов самостійно до іншого підрядника, від другого до третього і т. д. Навчився абияк заробляти на іконах і в 1904 р поступив вчитися до Київського художнього училища, де навчався в 1904- 1906 рр. у В. К. Менка і М. К. Пимоненка". Училище Тарас не закінчив, будучи покликаний в армію. А після відбуття військової служби в 1910 р. витримав конкурсні випробування до Московського училища живопису, скульптури та архітектури, його прийняли, і він вчився у М.А.Касаткіна (загальний курс), А. Є. Архипова і К. А. Коровіна (портрет) , А. М. Васнецова (пейзаж), у цьому ж училищі навчався тоді і В.Маяковський, з яким Тарас потоваришував.  Коли юнак закінчив заклад у 1914 р, він відправився на імперіалістичну війну рядовим 287 піхотного полку, служив до 1918. "За демобілізації приїхав на батьківщину, де займався сільським господарством і вчителював у семирічці... У 1923-1929 рр. працював у школах Єнакієвого (Донбас) і на ст. Знам'янка".
   З 1930 по 1941 рр. Т. Максименко викладав живопис і малюнок у художньому училищі в Дніпропетровську. Під час окупації Дніпропетровська німцями продовжував писати ікони, портрети, натюрморти, рекламу для кіно.
 
dd2503978b30cdf08996e5aa13601173.jpg 
   Нещодавно у мережу були викладені списки учасників антинімецького підпілля ОУН у Дніпропетровську. Серед них легко можна знайти Максименка Тараса Микитовича (http://forum.vgd.ru/113/21434/20.htm) та його сина Юрія (Георгія) Тарасовича.
 
3879-1.jpg
 
(Portrait eines Feldwebels der deutschen Luftwaffe", am 18. IV. 1943 in Dnepropetrowsk, Brustbildnis in Uniform mit Flugzeugführerabzeichen und Eisernem Kreuz (am Band)/ "Портрет сержанта Люфтваффе"http://www.artaste.it/it/dettaglio_prodotto.htm?grid=&time=1&id=386021&s=&c=Dipinti&ac=103&an=54&f=&p=2925&b=12)
 
taras-nikitiyevich-maksimenko-radio-transmitter.jpg
 
  " У 1943 р., в серпні, німці всіх вигнали з міста, і я поїхав в м.Проскурів Кам'янець-Подільської області, де також працював над рекламою і після звільнення від німців до липня 1945 р. В окупації доводилося писати і портрети німецьких офіцерів. Після того, як радянські війська зайняли місто Львів, переїхав туди в 1945 р., вступив до утвореного там Союзу радянських художників України і працював у
Худкомбінаті", - згадував художник.
 
Т. Максименко брав участь у роботі багатьох художніх виставок: у 1937-1940 рр. - у Дніпропетровську, в 1937, 1938 - у Москві, в 1940 і 1941 - у Києві. Найзначнішими в своїй творчості цього періоду художник вважав картини "Повітряний десант" (1937) і "Лижники" (1938) (до війни перебували у збірках художніх музеїв Дніпропетровська та Кисловодська).
 
Час, в якому він жив, застигав на його полотнах і врізався у пам'ять.
 
 makmak1.jpg
У довоєнний період у пресі Дніпропетровська, а також у київському журналі "Мистецтво" за 1941 рік друкувалися статті про творчість Тараса Максименка.
 
taras-nikitiyevich-maksimenko-bouquet-de-fleurs.jpg
   Працював  оформлювачем площ і вулиць у Дніпропетровську в 1935-1938 рр. Вважав себе насамперед портретистом.  
Написав свій автопортрет у вишитій українській сорочці з палітрою і пензлем в руках.

   Наприкінці 1946 року через хворобу очей та страх бути викритим владою приїхав у селище Гірник поблизу Копейська (неподалік Челябінська) до родичів. Підлікувавши очі, Тарас Микитович жив в умовах "зовсім неможливих", адже брати, сестри, син повмирали,  тому він та його дружина, люди поважного віку на той час, страшенно бідували. За роки, прожиті в Челябінську, Т.М.Максименко взяв участь в обласних художніх виставках 1948 і 1949 років.
 
71373033_Alexandr_Golovin_selfportrait.jpg
(Портрет О.Головіна)
    У Челябінську художник розписував Богородицьку церкву Різдва на вокзалі, а також  вів заняття у студії підвищення кваліфікації при Челябінському відділенні Спілки художників СРСР. У 1950 році Максименко покинув Челябінськ і поїхав до теплих берегів Азовського моря, в Таганрог, землі, де свого часу 70 відсотків населення становили українці.  Там він і залишився до самої смерті. 
http://art-7.com/category/artists/maksimenko_taras/

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається