Перші вчені у Тернополі, або ким пишаються тернополяни

Четвер, 28 травня 2015 07:21 Автор  Орест
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Своїми земляками Іваном Пулюєм, Іваном Горбачевським, Олександром Смакулою пишаються тернополяни. Водночас ще десятки імен відомих колись вчених тепер незаслужено забуті. Хоча їх теж можна ставити у приклад.

- Біда якраз у тому, що ті, що стали великими вченими упродовж ХІХ століття і до 30-х років, змогли себе вповні реалізувати вже тільки поза Тернополем, - розповідає про колишніх тернопільських науковців історик Володимир Окаринський. - Адже у нашому місті у ті часи не було університету.

Пан Окаринський присвятив призабутим іменам вчених довоєнних часів статтю у збірнику “Тернопіль і Тернопілля в історії та культурі України і світу”. Сам збірник днями видали у Тернопільському національному педуніверситеті. Утім, навіть таку популяризацію імен істориків, мовознавців, літературознавців, сходознавців, математиків та інших їхніх колег зможе прочитати не кожен охочий. Адже через брак коштів видали тільки 300 примірників.

- Я вирішив написати про історію науки у Тернополі заради того, щоб підняти питання, - каже пан Окаринський.

А й справді, мало хто у Тернополі знає, що вже понад 150 років тому в нас були свої мандрівники та географи, які писали розвідки про полярні моря. Уже тоді вчені вивчали екзотичні східні мови... Маловідоме й те, що саме у нашому місті написана перша філософія єврейської історії. А досягненнями математика та фізика Володимира Левицького могли б пишатися навіть наші сучасники – бо ж не кожного друкують у Львові, Варшаві, Відні та Берліні!

Серед перших були євреї
Характерною для наукового середовища австрійських часів, як пише Володимир Окаринський, були провінційність і віддаленість від наукових центрів. Натомість Львів, за його словами, відтягував до свого університету здібні до науки сили.
“Перше наукове середовище Нового часу в Тернополі видала єврейська громада міста, - продовжує історик. - Тернопіль на початку ХІХ століття був одним із головних центрів єврейського просвітництва”.

Відтак, коли у 1813-му тернополянин Йосеф Перль відкрив у місті першу в Галичині напівсвітську юдейську школу, у ній почали збиратися талановиті люди. Приміром, Мендль Сатановер писав книги з гігієни, а Натан Крохмаль створив першу філософію єврейської історії. Одначе єврейських гуманістів у Тернополі не зрозуміли, пише Володимир Окаринський.


У єзуїтів працював навіть англієць

Натомість більшої популярності у Тернополі здобули ті вчені, які працювали у першій гімназії.

“Вигнання єзуїтів з Білорусі й поява їх у Львові була тією несподіваною подією, котра допомогла відкрити гімназію у Тернополі. Губернатор Галичини, львівський архієпископ і самі єзуїти звернулися з проханням до цісаря. Через деякий час надійшов дозвіл доручити отцям єзуїтам ведення гімназії у нашому місті”, - читаємо у книзі Любомири Бойцун “Тернопіль у плині літ”.

Навчання у гімназії розпочали 5 листопада 1820-го. У 1840-му її закрили у зв'язку зі скасуванням ордену єзуїтів в Австрійській імперії. Одначе наступного року знову відкрили. А єзуїти уже у 1852 р. відкрили у Тернополі конвікт і в 1856 – нову гімназію.

“У гімназії та конвікті Тернополя працювали історик церкви Юзеф Здіслав Барткєвіч, історик і бібліограф англієць Джозеф Браун... Видатний астроном Александр Грегор Громадський викладав у Тернополі фізику, математику і астрономію, одночасно публікуючи свої наукові праці в київських “Университетских известиях” і в Annales de l'Observatoire de Moscau”? - подає пан Окаринський.

"Про них можна писати книгу"


Викладачі першої Тернопільської гімназії, як і єзуїтські, добре знали латинь. А відтак вони не відчували труднощів у написанні розвідок про життя давніх греків і римлян. Викладач Єзерський із Тернополя навіть видав латинню працю про Сапфо та Овідія. У наші дні книги на подібні теми у книгарнях міста – не тернопільських і навіть не українських авторів, а перекладні. Та й то здебільшого не українською, а російською.

- Серед видатних вчених із Тернополя просто не можна не згадати Івана Пулюя, Олександра Смакулу чи Івана Горбачевського, - говорить Любомира Бойцун. - Про випускників першої гімназії взагалі можна писати книгу.

Але якщо троє згаданих щойно вчених – відомі і в наші дні, то, наприклад, тернополянин Людвік Фінкель – забутий. Майже виключно філологи знають і Александра Брюкнера.

- Говорити про те, що той чи інший вчений – тернопільський, треба передусім на основі того, ким він себе вважав, - пояснює Володимир Окаринський. - Так, правник Станіслав Дністрянський – уроджений тернополянин. А один із перших сходознавців Омелян Партицький, не думаю, що він був тернополянином. Але значення має те, що він формував наукове середовище в Тернополі.

Тернопільські науковці спершу працювали розрізнено. І тільки у 1892 р. Виникло Kolko Naukowe Tarnopolskie. Уже у міжвоєнний період діяло “Подільське товариство приятелів науки у Тернополі”.

- На одному з польських сайтів я знайшов річник цього товариства, - продовжує пан Окаринський. - І, що цікаво, там пишуть, що тернопільський музей заснували не у 1913 році, як це тепер часто говорять, а ще у 1906-му. Відтак, можливо, наступного року краєзнавчий музей мав би святкувати не 100-, а 107-річчя.

До слова, багато старих видань тернопільських вчених є не тільки в Інтернеті, а й у бібліотеках обласного архіву та обласного краєзнавчого музею. І прочитати їх можуть усі, хто того забажає. От тільки крім української мови, потрібно знати ще й польську, а часто – ще й німецьку і латинь.Володимир

 

МОРОЗ, 20 хвилин
Джерело: te.20minut.ua

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається