Ілюстратор

П'ятниця, 20 березня 2015 13:17 Автор 
Оцініть матеріал!
(3 голосів)
  У  Чехії, де між Першою та Другою світовими війнами українська діаспора вела активне культурно-політичне життя (відомо, що на початку 1920-х років число українських емігрантів доходило до 20000 і серед них переважала інтелігенція), представлена чимала колекція робіт українських художників, зокрема в Музеї національної писемності у Празі, Музеї українського мистецтва у Свиднику, Слов'янській бібліотеці Національної бібліотеки Чеської Республіки (Прага), Художньо-промисловому музеї. 
        Серед мистецьких творів відоміших нині широкому загалу українських художників, таких як: Василь Хмелюк (http://uk.wikipedia.org/wiki/Хмелюк_Василь_Михайлович), Іван Кулець (http://svitua.org/all/item/454--іван-ян-кулець), Василь Касіян (http://uk.wikipedia.org/wiki/Касіян_Василь_Ілліч), Микола Васильович Кричевський (http://uk.wikipedia.org/wiki/Кричевський_Микола_Васильович), Іван Іванець (http://uk.wikipedia.org/wiki/Іванець_Іван), Галина Мазепа
 (http://uk.wikipedia.org/wiki/Мазепа-Коваль_Галина_Ісааківна) та багатьох інших, у Чехії знаходиться чимала колекція робіт графіка, художника  книги, портретиста Юрія Володимировича Вовка, що народився 21 березня 1899 року в Києві (помер 14 листопада 1961 у Празі). Здебільшого Юрій Вовк працював у техніці пастелі, вуглем та кольоровими олівцями.
 
      Юрій походив з родини відомого етнографа, археолога, музеєзнавця, видавця та літературознавця, антрополога Хв. Вовка
(Theodore Volkov, 5 (17) березня 1847 року, с. КрячківкаПирятинський повіт Полтавської губернії — 29 червня1918 р. ЖлобинБілорусьhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Вовк_Федір_Кіндратович),  по матері був племінником громадсько-політичного діяча та історика мистецтв Дмитра Володимировича Антоновича (http://uk.wikipedia.org/wiki/Антонович_Дмитро_Володимирович). 
     Зацікавившись малюванням у ранньому дитинстві, хлопчик навчався в одній з художніх студій Києва, згодом в Українській академії мистецтв (1917-1919). І у 1920-1921 роках його відрядили для вдосконалення вмінь у Рим.
     У 1922 році Юрій емігрує до Чехословаччини і оселяється в Празі. Після чотирьох семестрів навчання на філософському факультеті Карлового університету юнак починає навчатись в Українській студії пластичного мистецтва (1923 -1927). Стає активним учасником культурного життя - бере участь у культурно-мистецькій виставці таборів УГА, що відбулася в Йозефові (1923), ілюструє книжки, створює знак видавництва М.Таранька у Львові (1925). Оформив кілька книжок для львівських видавництв “Світ дитини” та “Чайка”. Займався екслібрисом, рекламним плакатом, співпрацював з празькими видавництвами Шольца-Шімачека і І.Р.Вілімка. Ілюстрував поетичні збірки Василя Хмелюка «Гін» (1926), «1926, 1928, 1923» (1928) і «Осіннє сонце» (Прага, 1928), прозу І.Франка, А.Кащенка, Б.Лепкого, праці А.Животка та ін. У 1929-1932 був членом Міжнародного товариства мистецтв «Скіфи» і брав участь у його виставках у Празі (1931, 1932). У 1932 його роботи експонувались на Виставці сучасної української графіки у Львові та виставлялись у Парижі та ряді міст США.
 
90664.gif  sdc16478.jpg  
      Після комуністичного перевороту в Чехословаччині (1948) творча діяльність Юрія Вовка пішла на спад. З 1953 року митець жив у різних містах  південно-західної Словаччини. У той час він співпрацює зі Словацьким видавництвом художньої літератури та журналом «Дружно вперед».
     У 1961 році художник помер. Його поховали на Ольшанському цвинтарі  Праги.
Його ілюстрації широко представлені в інтернеті на чеських сайтах, колекції його творів знаходяться у багатьогх чеських музеях та приватних колекціях. Найбільша колекція, до 500 робіт, зберігається у Музеї національної писемності столиці Чехії.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається