Сьогодні День народження Ліни Костенко!

Четвер, 19 березня 2015 05:57 Автор  Стожари
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

19 березня 85 років виповнюється великій українській поетесі, шестидесятниці, легенді української літератури і справжній окрасі сучасої української історії - Ліні Костенко.

Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів.

Навчалася в Московському літературному інституті імені Горького. 1965 року підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти. За три роки написала лист на захист В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього дев’ять років писала «у шухляду».

Ліна Костенко є символ стійкості ,незламності і принциповості. Вона мов строга мама для української культури може насварити і приголубити і завжди лишається найріднішою. Своєю принциповою позицією вона викликає повагу не тільки у мільйонів своїх шанувальників, а й опонентів.

Її ніколи не побачиш на червоних доріжках чи в гамірних компаніях. Поетеса неодноразово відмовлялась від премій, звань та державних нагород. Їй не потрібна слава. Ліна Костенко була нагороджена Відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (2000), але публічно відмовилася від звання Героя України: "Політичної біжутерії не ношу".

Збірки її віршів "Проміння землі" (1957) та "Вітрила" (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга "Мандрівки серця", що вийшла в 1961 році, не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.

Обмеження свободи творчої думки призвели до того, що досить тривалий час вірші Костенко практично не потрапляли до друку. Але саме в ті роки поетеса посилено працювала, крім ліричних жанрів, над романом у віршах "Маруся Чурай", за який вона в 1987 була удостоєна премії імені Т. Г. Шевченка.

У 2010 році вийшов її перший роман у прозі "Записки українського самашедшого", тему якого видавець Іван Малкович визначив, як український погляд на світове божевілля.

Твори Ліни Костенко перекладені англійською, білоруською, естонською, італійською, литовською, німецькою, російською, словацькою та французькою мовами.

На честь Дня народження поетеси пропонуємо добірку її цитат з книги "Записки українського самашедшого", які дуже актуальні зараз.

  1. Часом мені здається, що існує якийсь мозковий центр, що працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних тут ідіотів.
  2. Кожному поколінню сняться свої кошмари.
  3. Огидна річ - наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
  4. Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькала національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії.
  5. Мій батько ще коли сказав: - Між мною і тобою буде дистанція, між тобою і твоїм сином прірва.
  6. А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
  7. Свобода справді є. Пиши що хочеш. В тюрму не посадять, у психушку не запроторять. Але можуть убити.
  8. Схоже, що трагедії стають буднями людства.
  9. Абияк жили мої батьки, і батьки моїх батьків, і всі гарні порядні люди у цій частині світу завжди мусили жити абияк, задурені черговою владою, черговим режимом. Набридло. Абияк жити я більше не хочу.
  10. Ми статисти духовної пустелі. Ми ґвинтики й шурупи віджилої системи, вона скрипить і розвалюється, продукти розпаду інтоксикують суспільство, і воно по інерції обирає й обирає тих самих. Великий народ обирає карликів, маріонеток, і що цікаво, — не він їх, а вони його сіпають за мотузочки у цьому політичному вертепі.
  11. Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем. Ну, ще в радіусі родини, країни, свого фаху, своїх інтересів. А якщо подивитися на світ у комплексі різних подій і явищ, виникає зовсім інша картина. Бачиш критичну масу катастроф.
  12. Мужчини імперських націй мислять категорією сили. Мужчини поневолених, але гордих, націй мислять категоріями свободи.
  13. У нас на кожну проблему можна лягти й заснути. Прокинутись через сто років — а вона та сама.
  14. У Ватикані у святого Петра украли ключі від раю. Пекло, я так розумію, не замкнене.
  15. Але ж якщо мова — це Дім Буття, то чого ж ви мене виживаєте з мого власного дому?! Це бандитизм. Це імперський вірус. Це гарячка Ебола. У мене вже кров проступає з вух, коли я чую, як ображають мій народ. І хоч би ж російською говорили по-людськи, а то ж якийсь волапюк.
  16. У кожної нації свої хвороби. У Росії — невиліковна.
  17. Коли пролітала комета Галлея - мені здалося, що вона озирнулася на нас, і зареготала.
  18. Те, що діється тепер у світі, — це кошмар, що приснився людству. Потім його назвуть Історією і приплюсують до попередніх кошмарів.
  19. Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.
  20. Висновок з цього один: якщо тебе хтось душить, треба його адекватно вкусити

  З усього світу сьогодні надсилають вітання для пані Ліни:


#Ліна_Костенко #Ліна #ЗДнемНародженняЛіна

Детальніше в цій категорії: « Орлина доля Ілюстратор »

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається