Орел - один з найвеличніших птахів у природі, довгожитель, який може високо злетіти та сміливо подивитись на сонце. Його пильне око зауважує з 40 метрів те, що люди бачать з п'яти. Він, мовби фенікс з попелу, здатний на самовідродження при болючому переході життя з молодості у старість, що відбувається приблизно у віці 40 років, коли йому доводиться витримувати страшний біль впродовж довгих місяців. Тому, мабуть, орел і є відомим солярним символом з давніх давен, знаком обраних - богів у різних культурах і тих, що вважають себе богами на землі, та усіх вільних духом. Цей птах, уособлюючи висоту як непереборну духовну силу, що несе визволення від будь-яких уз і перемогу, сприймається як поєднання гостроти бачення аналітика (розумом, серцем, очима, зрештою, усіма органами чуття) з певністю та відвагою тактика. І ця зразкова сукупність двох необхідностей для досягнення мети дає орлові право пишатися собою, породжує гідність, гордість, владність.
Митців, що мають дзвінкий орл у корені свого прізвища, досить багато. Однак сьогодні, напередодні 17 березня 2015 року, хочу згадати того, кому цього дня мало би виповнитись 125 років і який понад 90 відведених орлиною долею років будував cвою мистецьку долю.
Орлов Григорій чи Orloff Gregory, як пізніше його називали в Америці, живописець, графік, відомий своїми вишуканими портретами красивих жінок і вражаючим поглядом на міське життя під час Великої Депресії в США, народився 17 березня 1890 року в Києві.
У своїй книзі "Мистецтво сьогодні", виданій у Чикаго у 1933 році, Григорій Орлов написав: "I doubt whether I express in my work the spirit of any definite group – religious, political or economic, but I feel more interested in the manifestations of life as it is lived by the great mass of mankind than by the select few.” ("Маю сумнів, що виразив у своїй роботі дух певної групи - релійної, політичної чи економічної, проте відчуваю, що мене більше цікавить відбиття (маніфестація) життя, яким живе величезна маса людей (людства), ніж зображення життя обраної меншості").
У 1900-і Григорій Орлов навчався в Одесі у В. Ф. Коренєва-Новоросійського, потім у Національній академії дизайну в Нью-Йорку у Чарльза Карана та І. Г. Олинського, пізніше у Карла Бюера (Karl Buehr) в школі Художнього інституту міста Чикаго. Після навчання, це були 1930-і, продовжив працювати у Чикаго. А у роки економічної кризи виконував замовлення Управління розвитку громадських робіт (Works Progress Administration), ілюстрував книги для дітей. Відомо, що художник входив до багатьох організацій, зокрема Чиказького мистецького товариства, Woodstock Art Association у Вудстоку, до The South Side Art Association. Він багато подорожував та був душею багатьох компаній.
Роботи Орлова щороку виставлялись у Художньому інституті Чикаго в період між 1925 та 1935 роками, а також у Пенсільванській Академії витончених мистецтв (1929), у The Delphic Studios Exhibition та The Riverside Museum Exhibition у Нью-Йорку, у The New Jersey State Museum Exhibition міста Трентон, у Terra Museum of Art міста Чікаго.
У 1940-50-х роках Григорій продовжував створювати і представляти картини, гравюри, особливо багато часу присвячував ілюструванню творів художньої літератури та шкільних підручників. У це десятиліття давав уроки малювання і залишався активним у культурному середовищі містечка Юніон-Бенкет штату Мічиган, де мешкав на той час.
Сьогодні роботи митця можна побачити у Музеї шт. Іллінойс в Спрінгфілді, Музеї університету шт. Мічиган, у Richard Norton Gallery, на різних виставках. Зокрема у 2009 році меморіальна виставка відбулась у Художньому музеї Кенлайна (Koehnline Museum of Art) міста Дес Плейнс, штат Іллінойс.
Так уже влаштовано Творцем, що життя на землі рано чи пізно добігає кінця. У 1981 році Григорій Орлов, залишивши іншим створений силою власного таланту та напрацьованого досвіду мистецький скарб, відійшов на вічний спочинок.
