В'ячеслав Максимович Чорновіл - сьогодні йому виповнилось би 77.... Та не судилось.

Середа, 24 грудня 2014 08:30 Автор  Марта Патика
Оцініть матеріал!
(9 голосів)

Є легенда, як хтось із радянських слідчих спересердя запитав Чорновола: "Ну добре, от уявімо, є ваша незалежна Україна. І ким ви там себе бачите?" - "Як ким? Редактором опозиційної газети".

Свою розповідь про Героя України, відомого українського політика, публіциста, літературного критика, діяча руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичного в'язеня СРСР, хочу розпочати з відео 1992 року, де В’ячеслав Максимович Чорновіл розповідає про сепаратизм у Криму!

Вячеслав Максимович Чорновіл народився в с. Єрки Звенигородського району (нині Черкаська область) в сім'ї вчителів. За кілька місяців до народження було заарештовано його дядька Петра Чорновола - з заслання він більше не повернувся.

Навчався він на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, прагнув стати науковцем, дослідником, есеїстом. Через власні переконання в 1958 р. мав перерву в навчанні, в цей час працював на Донбасі теслею, слюсарем, співробітником виїзної газети. В'ячеслав Чорновіл згадував про цей період так: "...мою поїздку на ударне будівництво в Донбасі розцінювали як патріотичний порив. Зрештою, почалося...".

Студент Київського університету

Студент Київського університету

У 1960 р. він закінчив університет і одержав диплом з відзнакою. Призначення отримав у редакцію молодіжних передач на Львівській студії телебачення.

У 1960—1964 pp. працював на телебаченні, радіо, в редакціях газет. В 1963-64 рр. брав участь у будівництві Київської ГЕС.

У 1964-му вступив до університетської аспірантури, але не був зарахований через політичні переконання.

У 1965 р. працював у редакції газети "Молода гвардія". У вересні цього ж року в Київському кінотеатрі "Україна" відбулася презентація фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків". У процесі цього заходу з різкою критикою арештів серед інтелігенції виступили Іван Дзюба, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл. У той час зважитися на такий крок могли лише люди з високим почуттям відповідальності за долю країни та її народу. В ході цього дійства був написаний лист-протест, який підписали 140 присутніх.

З батьками та сестрою. Черкащина, 1960-ті

В 1965 році виступив разом із Дзюбою і Стусом на прем'єрі "Тіней забутий предків" у кінотеатрі "Україна" із протестом проти арештів інтелігенції.

За відмову давати свідчення на закритому суді братів Горинів засуджений до трьох місяців примусових робіт.

Підготував збірку текстів "Лихо з розуму" (Портрети двадцятьох "злочинців") - про арештованих у 1965-му шестидесятників - яка була видана на Заході і стала справжньою подією в СРСР і закордоном. В результаті у 1967-му отримав три роки таборів суворого режиму.

У Житомирі - в гостях у письменника Євгена Концевича

Найбільш відоме фото Чорновола, яке потрапило на Захід. Початок 1970-х

В 1969 році на засланні одружується з Атеною Пашко. Вона померла в 2012-му - незадовго до 13-ої річниці смерті чоловіка.

Із Атеною Пашко у Якутії. Літо 1979 року

В 1970-му створює підпільний журнал "Український вісник".

Під час масового погрому шестидесятників у 1972 році отримав від радянської влади ше один термін - шість років таборів і три роки заслання.

Письменник-дисидент Михайло Хейфець назвав свій тюремний нарис про Чорновола "Зеківський генерал".

Марка Підпільної пошти України, присвячена Чорноволу - "борцю за права людини"

Є легенда, як хтось із слідчих спересердя запитав Чорновола: "Ну добре, от уявімо, є ваша незалежна Україна. І ким ви там себе бачите?" - "Як ким? Редактором опозиційної газети".

На засланні в Якутії

Після виходу з мордовських таборів мешкав на засланні у Якутії. У травні 1979 став членом Української Гельсинської групи (УГГ).

У квітні 1980-го заарештований за сфабрикованими звинуваченням (фактично - за участь в УГГ). Засуджений на 5 років тюрми.

В 1985-му повернувся в Україну. Працював кочегаром, бо більше ніде не міг працевлаштуватися. Відновлює підпільне видання "Українського вісника".

У 1988 році ініціював створення Української Гельсинської спілки як опозиційної КПРС організації партійного типу.

Родина: син Тарас, дружина Атена Пашко, її донька Ірина Волицька, зять Віктор Зубко та онук Василь

Від моменту створення Народного руху (вересень 1989 року) - його активний член, з 1992-го - співголова.

У березні 1990-го обраний депутатом Львівської обласної ради, з квітня 1990-го до квітня 1992-го - голова облради.

 Гетьман Українського Козацтва, 1990-ті

Восени 1991 року В'ячеслав Чорновіл був кандидатом у президенти України (2 місце, 7 420 727 голосів або 23,27%).

За словами Атени Пашко, так відреагував на свій програш Кравчуку: "Програв не я. Програла Україна".

З Марґарет Тетчер

З 1990 року - народний депутат.

З друзями-дисидентами - Ларисою Богораз, Мустафою Джемілєвим, Вацлавом Гавелом

Керівник депутатської фракції Народного руху України. У січні 1999 року частина рухівців-"прагматиків" на чолі з Юрієм Костенком організувала розкол у партії, створивши альтернативний Рух (зараз Українська народна партія).

 З Атеною Пашко

25 березня 1999 року Чорновіл загинув у автокатастрофі, коли повертався з поїздки у Кіровоградську філію Руху.

Під Борисполем автомобіль політика врізався у навантажений зерном "КамАЗ" із причепом, який здійснював розворот посеред траси.

 Той самий "КамАЗ"...
Прощання з політиком

Похорони В'ячеслава Чорновола у Києві зібрали 200 тисяч людей.

Поле Чорновола: син Тарас, Віктор Пинзеник, Володимир Стретович, Микола Кульчинський збирають пшеницю, яка була посаджена з зерен, що були в кузові "КАМАЗа". Відтак її роздали по всіх областях

У березні 2011 року Генпрокуратура передала справу про загибель Чорновола міліції - на додаткове розслідування.

У червні 2011 року було здійснено ексгумацію тіла загиблого.

Могила В'ячеслава Чорновола на Байковому цвинтарі

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається