Галина Журба

П'ятниця, 28 лютого 2014 09:15 Автор  Оксана Козак
Оцініть матеріал!
(5 голосів)

 

Друзі, до редакції нашого сайту звернулася авторка віршів та казок для дітей з Вінничини Світлана Юлімбетова-Стадник.

Пані Світлана розповіла, що на хуторі Олександрія (Вінничина) народилась Галина Журба. Силами письменників і громадськості відкрито літературний пам'ятник Галини Журби.

Пані Світлана благає відгукнутись тих, хто має відомості про Галину Журбу, про її родину. Можливо хтось має в архівах переписку Галини (за копії буде вдячний шкільний музей Галини Журби). Можливо живі її нащадки чи родичі (відомо, що у Галини не було дітей та жодних відомостей про долю її брата та сестер нічого невідомо). Будемо вдячні за будь-яку інформацію.
Контактні дані Світлани Стадник: тел. 096 3983 125 або 099 21 806 62

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Чи пишіть до нашої редакції.

Нещодавно, на всій території України проходили заходи з відзначення ювілейної дати – 125-ї річниці від дня народження Галини Журби.

Хто вона, людина, що заслужила такої пильної уваги?

Ще донедавна ім’я Галини Журби мало що могло сказати про себе. Та тепер, здається, не тільки в Україні знають, що Галина Журба ― це літературний псевдонім письменниці, справнжє прізвище якої ― Домбровська Галина Маврикіївна (по чоловікові Нивинська), народилася 29 грудня 1888 року на хуторі Олександрія, поблизу села Соболівка в заможній сім’ї.

Галина змалку увібрала в свою душу мелодику рідної мови з її піснями і розповідями, народні традиції і побут, неповторні чари землі. «По предках матері відгукнувся в мені голос української крові, українського духа».

Умови виховання могли б виробити з Галини Домбровської типову панночку-шляхтянку, але в ній була закладена більша енергія. Дівчина мала змогу добре приглянутися як до панського життя з його виїздами, з верховою їздою, пікніками, полюваннями, фортепіанними концертами, так і до зворотного його боку з економами, сценами побоїв селян. Жадібно слухала дівчина сімейні перекази, чарувалася українською мовою, придивлялася до побуту селян.

Галинка навчилася порівнювати, аналізувати, на все мати власну думку і приймати власне рішення, що, зрештою, вилилося в бунтарський дух, протест проти суспільного режиму, де простий український народ був історично поневоленим як внутрішнім панством, так і зовнішнім тиском великоруської імперії та Польщі.

Галина завжди підкреслювала, що вона ― українка, хоч за хрещенням була полькою.

Галина вже в юному віці написала свої перші оповідання – щирі, безпосередні, і водночас, глибокі непідкупною селянською філософією. Тоді ж, напевне, означився її життєвий і письменницький шлях, який, зрештою, привів її до еміграції. «Це ж були роки державнотворчого пориву, боротьби, захоплень, радости, розпуки і жаху. Люди горіли, змагалися, говорили, сварилися, метушилися, воювали зброєю та словом, - але ніхто не писав. Писали тільки публіцисти. Письменники, поети мовчали».

Мовчали і ті, хто силоміць – голодом, терором, репресіями насаджував в Україні нові порядки. Тому Галина Домбровська (в одруженні Нивінська) вибрала для себе такий псевдонім: Журба. Тому не могла повернутися на рідну її серцю землю.

Нині українська письменниця зі світовим іменем Галина Журба займає належне їй місце в українській літературі. Публікації її творів можна знайти на сайтах в інтернеті, часописах.

Спадщина Галини Журби, хоч і не велика, але належить всесвітній скарбниці художнього слова.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається