Археологи виявили 25 гробниць древніх воїнів неподалік міста Сьюдад-Реаля у Іспанії, які датуються III ст. до н.е.. У 2 з них знайшли поховання воїнів-жінок.

Опубліковано в Цікаво

З нагоди Дня пам’яті та примирення в Україні та Дня звільнення Норвегії 8 травня 2019 року на Західному цвинтарі міста Осло відбулася урочиста церемонія зі вшанування пам’яті загиблих у роки Другої світової війни.

Опубліковано в Колонка подій

Рідкісні поховання та унікальні прикраси – 2018 рік був щедрим на археологічні знахідки в Україні. Археологи дослідили значну кількість об’єктів та зробили вражаючі відкриття.

Опубліковано в Цікаво

4 листопада, у рамках ініціативи Української жіночої організації в Швеції “Українці Швеції: великі, відомі і невідомі”, відбулося вшанування пам’яті українців, які поховані на кладовищі міста Стокгольм.

Опубліковано в Українці в світі

04 листопада Українська Жіноча Організація в Швеції в рамках проекту «Українці Швеції: великі, відомі і невідомі» запрошує вшанувати тих, які творили історію українського життя в Швеції та внесли вагомий внесок в світову культуру, відвідавши поховання українців на кладовищі Skogskyrkogården в місті Стокгольмі.

Опубліковано в Колонка подій

Група норвезьких ветеранів-танкістів взяла шефство над могилою українського військовополоненого на цвинтарі Екеберг в місті Сандеф'юрь.

Опубліковано в Світ

У Дніпропетровській області археологи продовжують знаходити останки солдатів. Так, нещодавно в ході розкопок неподалік від села Високе Поле, археологами були виявлені останки тринадцяти загиблих солдат.

Опубліковано в Скарбниця спогадів

"Стожари" раніше вже повідомляли про одну з найцікавіших археологічних знахідок за останні 20 років - на Замковій горі Чигирина було знайдено масове поховання, яке складалося виключно з черепів. На сьогодні вдалося дізнатися цікаві подробиці та припущення від науковців.

Опубліковано в Історія

Станом на 1 березня 2017 року в Україні створено 450 військових секторів. На них поховано 1295 загиблих воїнів. 25 секторів мають 10 і більше поховань. Сектори із найбільшою кількістю похованих військових-учасників АТО розташовані у Дніпрі, Запоріжжі й Києві – 180, 120 та 56 похованих відповідно.

Український інститут національної пам’яті зібрав дані про кількість наявних секторів і поховань на них та оприлюднив їх у вигляді інфографіки.

«У дні після Великодня українці згадують померлих у своїх родинах, відвідуючи та впорядкуовуючи їхні могили. Маємо в ці дні згадати й тих, хто став рідним для нас усіх – загиблих у війні за нашу свободу», – написав на своїй сторінці у Facebook голова інституту Володимир В’ятрович.

«Тільки там, де пам’ятають загиблих, є ті, хто захищає живих», – зазначив В’ятрович.

Також у 2015 році Український інститут національної пам’яті розробив два варіанти типового надмогильного пам’ятника, які рекомендує використовувати для встановлення на секторах військових поховань. Один із запропонованих варіантів уже використовується на кількох таких секторах.

Український інститут національної пам’яті закликає:

"У ці дні ми традиційно відвідуємо могили рідних. Закликаємо за можливості не оминути увагою поховання українських воїнів на цих кладовищах!"

Опубліковано в Україна у вогні

Днями, місцевою громадою українців відновлено  й фактично врятовано від знищення могилу міністра земельних справ УНР Миколи Ковалевського. Українська громада поки своїми силами поставила тимчасовий хрест, про це пише Zaxid.net.

Як повідомляють українські активісти, в іншому випадку це історичне поховання відомого українця могла спіткати доля могили Олександра Олеся в Празі, адже ще кілька років тому цю могилу називали однією із найбільш проблемних з-поміж поховань видатних українців у світі: зв’язок із родиною Ковалевських втратився, а за похованням ніхто не доглядав.

Наступного, 2018 роу закінчується термін оренди ділянки землі, де похований Ковалевський, і українська громада австрійського Інсбруку просить в України кошти, щоб продовжити оренду.

 

В Австрії земля під поховання надається в оренду, як правило, на 10 років. У 2008 році посол України в Австрії Євген Чорнобривка з власних коштів оплатив більше 400 євро оренди.

Микола Ковалевський (03.09.1892-18.08.1957) — український політичний і державний діяч, економіст, публіцист. Діяльний учасник партії українських есерів (УПСР) та з 1917 р. – її голова. Також голова ЦК Української селянської спілки. Очолював редколегію газети «Народна воля» — спільного органу Української селянської спілки і УПСР. Під час роботи Всеукраїнського національного конгресу 1917 обраний членом Української Центральної Ради від Полтавської губернії, згодом — членом Малої ради Української Центральної Ради. У травні 1917 брав участь у переговорах делегації УЦР із Тимчасовим урядом у Петрограді. За Директорії УНР — міністр земельних справ в урядах С. Остапенка, Б. Мартоса, І. Мазепи.

Від 1920 року Микола Ковалевський мешкав на еміграції, спершу у Відні, де очолював одну з груп УПСР, потім у Варшаві, де співпрацював з часописами «Літературно-науковий вістник» (Львів), «Biuletyn Polsko-Ukrainski», двомісячником «Sprawy Narodowosciowe», квартальником «Wschod», Інститутом дослідження національних справ у Варшаві.

У роки Другої світової війни опинився в Румунії, був співредактором журналу «Наше життя» (Бухарест; 1940—42). Після війни жив у Австрії, де з 1950 року був редактором агентства «Express-Pressedienst» (Інсбрук), головою Українського допомогового комітету в Австрії.

Брав участь у підготовці «Енциклопедії українознавства», співпрацював з Інститутом вивчення СРСР у Мюнхені (Німеччина). Помер у австрійському місті Інсбрук. Похований на Східному цвинтарі.

 

Опубліковано в Українці в світі