Вівторок, 27 лютого 2018 09:31

В Ризі пікетували посольство Росії!

26 лютого 2018 року по всьому світу українці та друзі України провели акції, щоб нагадати світові про четверту річницю окупації Криму. 

Представники української громади Латвії не залишилися осторонь. Українці, латиші та росіяни пікетували посольство РФ в Ризі в День спротиву окупації Криму.

Опубліковано в Українці в світі

Будівництво окупаційною владою Російської Федерації траси Алушта-Симферополь-Джанкой в районі Алуштинської долини Автономної Республіки Крим руйнує природну екосистему території  та вже призвело до викорчування 46 гектарів виноградників.

Опубліковано в Україна у вогні

Депутат парламенту Канади від правлячої Ліберальної партії Борис Вжесневский заявив про те, що світу необхідно пам'ятати, що саме кримські татари є корінним населенням Криму, а сам півострів належить Україні. Про це сказав під час виступу перед парламентарями.

Опубліковано в Світ

Україна представила на розгляд 3-го комітету Генеральної Асамблеї ООН проект оновленої резолюції «Становище у галузі прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)».

Опубліковано в Україна

Світовий конгрес українців закликав міжнародне співтовариство бойкотувати Всесвітній фестиваль молоді та студентів, який проводиться Російською Федерацією цими днями.

Опубліковано в Світ

У бібліотеці імені Івана Франка в окупованому Сімферополі відбувся вечір пам’яті на честь засновниці школи української народної вишивки в Криму Віри Роїк, повідомляє проект Радіо Свобода, сайт Крим.Реалії.

Зі сцени звучали спогади, вірші і пісні, а в залі не залишилося вільних місць, розповіла Крим.Реалії представниця центру Олена Попова.

Зустріч провели українською мовою, а деякі гості прийшли в національних вишиванках.

«Кілька разів лунала думка про те, що «у складний час потрібно об’єднуватися навколо мистецтва». Думаю, це підтримало присутніх», – сказала Олена Попова.

Віра Сергіївна залишила людям величезний творчий спадок, який становить більше ніж тисячу оригінальних робіт, понад триста з яких майстриня виконала за власними орнаментами. Їх зберігають у колекціях тридцяти шести музеїв України та світу.

Тарас Шевченко очима Віри Роїк

Roik VS Віра РоїкВіра Роїк народилася 25 квітня 1911 року в місті Лубни Полтавської області.

Батьки її були людьми освіченими, інтелігентними, мати Лідія Еразмівна — художник–графік, батько Сергій Онуфрійович Сосюрко працював на залізниці. Змалечку Віра захоплювалася і малюванням, і грою на фортепіано, і хореографією, та з роками все більше місця в її душі почало займати вишивання. Перший рушник дівчинка вишила для «дяді Володі», так вона називала письменника Володимира Короленка, який дружив iз батьками Віри. Після того вишитого рушника батьки подарували доньцi гарний український костюмчик, і їй закортіло самій вишити на ньому візерунки. Після закінчення гімназії Віра працювала в Лубенській артілі вишивальниць, де отримала поважний професійний вишкіл. Там же дівчина почала творчо переосмислювати народні візерунки, компонувати з традиційних елементів авторські роботи. Їх одразу ж почали вирізняти на виставках, у яких молода май­стриня брала участь. Нових творчих сил і наснаги надала їй відзнака всесоюзної виставки народної творчості у Москві 1936 року. З тих пір вишивання стало справою життя Віри Роїк.

У роки Другої світової війни, під час артобстрілу, Віра Роїк була контужена і два роки лежала прикутою до ліжка. Майже перестала діяти права рука, основна для вишивальниці. Їй знадобилося кілька літ для того, щоб навчити ліву руку вправно володіти голкою. Тривалий час, як згадувала Віра Сергіївна, «почерк був не мій», тож упродовж 15 рокiв вона відмовлялася експонувати власні роботи.

До Криму за порадою лікарів Віра Роїк переїхала на початку 1950–х. Тут вона справді почувалася краще. Влаштувалася на роботу методистом декоративно–ужиткового мистецтва у Будинку народної творчості, також організувала гуртки вишивання у середніх школах, відкривала курси художнього вишивання при Будинку вчителя і вишивала... Вишивки майстрині користуються успіхом. Її роботи починають експонуватися у найвідоміших музеях. Навіть у традиційні композиції Віра Сергіївна вносить щось своє, пережите. І це своє робило їх оригінальними й водночас справжніми здобутками народної творчості. Майстриня оволоділа 300 видами вишивальної техніки, серед яких перевагу надає рідним полтавським рушниковим швам. На її творчих полотнах розквітають фантастичні квіти і чарівні візерунки, червоні півники й сонце та святкові весільні мотиви. Віра Сергіївна вважала визначальним колір і малюнок. Що було на душі — таку нитку й брала. Вона працювала хрестиком, полтавською гладдю, рушниковими швами, найрізноманітнішими мережками.

Більше півстоліття Віра Сергіївна проживала в Криму і всі ці роки намагалася розвивати там українське декоративно–ужиткове мистецтво, як вона писала, «на прикладі моєї рідної Полтавщини, де міцні традиції народної творчості». У 1981 році вперше на полтавській землі, в Лубнах, відкрилася персональна виставка Віри Роїк під назвою «Український рушничок». Ця назва її виставки залишилася назавжди. Художниця любила Полтавщину і періодично відвідувала з виставками свої улюблені міста: Полтаву, Гадяч, Диканьку, Кобеляки, Лубни, де завжди зустрічала доброту, розуміння її творчості. У своїй книзі «Мелодії на полотні» Віра Роїк писала про своє відвідування малої Батьківщини: «Тут я заряджаюсь оптимізмом, знаходжу нові мотиви для моїх витворів, отримую нові враження від знайомства з художниками, письменниками, поетами, вишивальницями... Моє коріння звідси... Полтавська земля є невичерпним джерелом моєї творчості». А себе май­стриня називала «кримською полтавкою».

Віра Роїк організувала понад 140 персональних виставок своїх творів «Український рушничок» в усіх обласних центрах країни та у Росії, Німеччині, Болгарії, Польщі, Туреччині, також брала участь у 287 загальних художніх виставках в СРСР, Україні й за кордоном, у тому числі в Бельгії, Франції, Угорщині, Італії, Монголії, США, Хорватії. До останнiх днiв свого життя 99–рiчна майстриня продовжувала вишивати...

 

Опубліковано в Видатні українці

Один з найпопулярніших болгарських телевізійних каналів  bTV вибачився у прямому ефірі за розміщення карти України без Криму.

«Приносимо свої вибачення з категоричним запевненням, що поважаємо територіальну цілісність, суверенітет і єдність України у повній відповідності до офіційної позиції Республіки Болгарія. Наразі на вашому екрані ви бачите коректну мапу».

Нагадаємо, що, як повідомило Посольство України у Болгарії, 7 липня 2017 року в ранковій програмі телебачення "bTV" (входить до трійки найрейтинговіших у Болгарії) під час інтерв'ю на тему болгарської діаспори нового голови державного агентства з питань болгар за кордоном Харалампієва було розміщено карту України без Криму.

У відповідь на заперечення, висловлені дипломатичним представництвом 18 липня 2017 року  у відомстві отримали лист від керівництва компанії з письмовими вибаченнями, в якому, крім іншого, розповіли, що «співробітники скористалися матеріалами Державного агентства з питань болгар за кордоном».

Опубліковано в Світ

Ці фотографії наочно показують, наскільки масштабно поширилася російська окупація на території України.

У Facebook блогер Роман Пелех опублікував три карти із зображенням Нідерландів, Бельгії, Великобританії і Данії. Зверху на карти нанесені контурні зображення анексованого Криму та окупованих районів Донецької та Луганської областей.

Фото: facebook.com/redcoukr

Фото: facebook.com/redcoukr

Фото: facebook.com/redcoukr

Опубліковано в Власна думка

Мешканці окупованого Кримського півострова все ще вірять у те, що Путін їх почує і що їм стане краще тільки-но побудують міст через Керченську протоку. Блогер Лідія Гайдар на персональні сторінці в соціальній мережі вирішила нагадати чому Керченський міст – не більше ніж фікція.

Так, блогер зауважує, що сьогодні у розмові їй нагадали, що Москва намагається з’єднати материкову частину Росії з окупованим Кримським півостровом за допомогою мосту – принаймні, Путін це обіцяє під час кожного свого приїзду до Криму. Але варто пам’ятати, що побудувати цей міст просто неможливо – тому противляться закони фізики та гідродинаміки. Ймовірно, саме з цих причин офіційний Київ не надто турбується з цього приводу, хоча «будівництво століття» посягає не лише на закони науки, а й на міжнародні правила судноплавства.

Як доказ цьому блогер наводить запис, зроблений ще у 2016 році. Що важливо, експертну оцінку робить саме росіянин, Юрій Медовар, старший науковий співробітник Російської академії наук. Так, експерт нагадує, що Керченська протока має дуже складу геологію, де стикається грязьовий вулканізм, шість водоносних горизонтів і карстові породи. Крім того, у тому районі знаходяться гирла рік Дон і Кубань, що стає причиною замерзання акваторії. Саме тому побудувати міст через Керченську протоку – неможливо.

Опубліковано в Власна думка

30 червня, у Джанкої російські окупанти сьогодні прийшли в дитячий кримськотатарський центр Elif з обшуками і перевіркою. Про це у себе в Facebook повідомив адвокат Еміль Курбедінов, інформує портал ЛІГА.net. 

 

 

"Прямо зараз в дитячий центр Elif нагрянула "прокуратура". Не дамо закрити кримськотатарський центр", - зазначив Курбедінов. 

За інформацією Крым. Реалии, центр перевіряли на предмет дотримання так званого законодавства. 

За даними правозахисників, перевірку проводили також представники "прокуратури", "відділу освіти". Вони не пред'явили ніяких претензій співробітникам центру і після перевірки документів пішли. 

15 квітня 2017 року повідомлялося, що в Бахчисараї заарештували шість кримських татар, яких напередодні затримали силовики окупантів. 

Росія окупувала Автономну республіку Крим у 2014-му році. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014-го початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Ключові міжнародні організації, в тому числі Генеральна асамблея ООН, засудили дії Росії і назвали анексію і окупацію Криму незаконною. Проти РФ були введені економічні санкції. За проведення Москвою так званих виборів за участю Криму в 2016-му році парламент України визнав Держдуму РФ нелегітимною. 

Опубліковано в Колонка подій
Сторінка 3 із 4