• Хай зазвучить струна жива,
    Розкаже про своїх героїв,
    Хай в серце западуть слова:
    Кобзар - це не жебрак, а воїн.
    (Я.Чорногуз, «Маніфест кобзарства»)
    Опубліковано в Колонка подій

    Минуло вже століття від героїчного бою під Крутами, який відбувся 29 січня 1918 року, проте й до цього часу не вщухають різноманітні припущення, формуються міфи і легенди через неоднозначність оцінок подій того дня.

    Нині, мабуть, важливіше не так висвітлювати деталі самого бою, а власне героїзм молодих хлопців, що без військового досвіду і практично без озброєння не відмовилися від нерівного поєдинку із багатотисячною більшовицькою ордою. Адже молода Українська Народна Республіка (УНР) по суті не мала українського регулярного війська і не могла повноцінно захищатися від нападників. Студенти і гімназисти зробили на той час неможливе – зупинили на декілька днів наступ більшовиків на Київ і це дало змогу делегації УНР укласти Брест-Литовський мирний договір із Центральними державами (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією), що врятував тоді українську державність.

    Уже за декілька років, в окупованій більшовиками Україні, пам’ять про героїв Крут, почали витіснятися радянською пропагандою, а могили учасників бою були цинічно знищенні радянською владою.

    Проте завдяки колекціям документів, зібраних чисельною громадою українців-емігрантів у вільному світі, що нині знаходяться на зберіганні у Центральному державному архіві зарубіжної україніки (ЦДАЗУ), можна відтворити пам’ять про легендарний бій, зібрати відомості про його перебіг і проаналізувати причини, що призвели до трагічних наслідків. Адже дата 29 січня перетворилася на одну із провідних дат українського календаря в діаспорі. Зокрема, представлені у фондах ЦДАЗУ документи дають можливість дослідити історичний контекст бою під Крутами: «Крути, це рівночасно вогнена грань двох епох: духового рабства, яке молоді герої змили своєю гарячою кров’ю, й боротьби за державну суверенність України, яку вони започаткували» – так українці в еміграції характеризували подію.

    012121919211

    Стаття «Крути» у бюлетені головної управи
    Української національної єдності у Франції, ч. 6-7, 1955 р.
    ЦДАЗУ, ф. 45, оп.1, спр. 19, арк. 47 зв.

    Тривалий час реальні події бою під Крутами межували з міфами про українських спартанців – трьохсот студентів та гімназистів, які виступили на захист незалежної держави. І чимало українських періодичні видань, що нині знаходяться у довідково-інформаційному (бібліотечному) фонді ЦДАЗУ, тиражували цю легенду, проте наголошують на важливості цього історичного факту для національної пам’яті українців.

    0212121919211

    Стаття «Крути – українські Темопілі».
    Газета «Український самостійник», січень 1937 р.
    ЦДАЗУ, ф. 10, оп. 1, спр. 175, арк. 71

    Тематика Крут знайшла своє місце і у поетичних творах української еміграції, представлених як у колекціях архівних документів, так і у періодичних виданнях довідково-інформаційного (бібліотечного) фонду ЦДАЗУ. Вірші, сонети, декламації українських митців в еміграції оспівують і вшановують героїзм і жертовність української молоді, яка першою відгукнулася на захист молодої української держави.

    01212121919211

    Вірш В. М. Яніва «Героям Крут».
    Газета «Український сокіл», Прага, ч. 1-2, 1937 р.
    ЦДАЗУ, ф. 15, оп. 2, спр. 71.арк.. 59

    Культ крутянських героїв став однією із важливих підвалин українського націоналістичного руху. Адже у свідомості українців він набув особливого значення саме завдяки жертовному героїзму української молоді, на якому виросло і виховувалося не одне покоління патріотично налаштованих нащадків героїв. Про це розповідають документи у колекціях архівних документів, зокрема Української скаутської організації Пласт у Канаді, що зберігаються в ЦДАЗУ.

    012132121919211

    Вірш «Крути». Журнал пластового юнацтва «Готуйсь»,
    Канада, січень 1966 р.
    ЦДАЗУ, ф. 29, оп. 2, спр. 9, арк. 6


    Вшановуючи нині крутянських героїв, ми низько схиляємо голову перед їхнім патріотизмом і жертовністю, особливо коли знову змушені обороняти власну незалежність.

    Віра Фазлєєва, провідний науковий співробітник відділу

    використання інформації документів ЦДАЗУ

    Опубліковано в Скарбниця спогадів

    10 грудня ми відзначили 70 років прийняття Генеральною Асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини. Цей універсальний документ спонукав людство до розробки та укладення відповідних конвенцій, декларацій, протоколів, що тривало практично не одне десятиліття. Двадцять сім років знадобилося тридцяти п’яти державам Європи і Північної Америки, у тому числі й СРСР, для підписання Заключного акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі, відомого як Гельсінські угоди, що закріпили нові відносини у цих державах і мали забезпечити виконання у кожній з них високих принципів демократії та прав людини.

    Опубліковано в Цікаво
    Понеділок, 26 листопада 2018 07:25

    Нація, що вистояла ціною життя

    Свідомо організований тоталітарним режимом голод 1932-1933 рр. в Україні призвів до мільйонів безневинних жертв, щонайменше половина із яких були діти – незахищені і безправні. Голодні й фізично виснажені вони болісно помирали, ставали жертвами масових навмисних вбивств, людоїдства…

    Опубліковано в Скарбниця спогадів
    П'ятниця, 09 листопада 2018 12:59

    Творчими стежками Павла Маскалика

    Нашого цвіту по всьому світу, кажуть українці. Так, Україна має одну з найчисленніших діаспор. Проте значна частина наших співвітчизників проживає поза межами етнічних українських територій через повоєнний поділ кордонів, що тепер належать іншим державам. Вони не називають себе діаспорою, а віддають перевагу терміну «українці в країнах поселення».

    Опубліковано в Видатні українці

    У ніч із 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українська Національна Рада силами Українських січових стрільців у Львові здійснила Листопадовий зрив (чин), що скинув панування чужинців і встановив владу Української Держави на західноукраїнських землях, названих згодом Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР).

    Опубліковано в Скарбниця спогадів

     

    Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз. Заплачте разом, а не наодинці,Зроніть сльозу за тими, хто не зріс, Що мали зватись гордо – УКРАЇНЦІ.
    Нінa Виноградська
    Опубліковано в Скарбниця спогадів

    Свого часу український письменник-дисидент Іван Дзюба у передмові до однієї із поетичних збірок Ігоря Качуровського писав, що останній в Україні і відомий, і невідомий. Його ім’я широко знане у вузьких колах літературознавців та теоретиків літератури і практично невідоме широкому загалу українців.

    Опубліковано в Видатні українці

    21 червня о 14-00 у приміщенні Музею Марії Заньковецької (м. Київ, вул. В. Васильківська, 121) Центральний державний архів зарубіжної україніки відкриє виставку документів «Моє життя – в житті мого народу. Творчими дорогами Павла Маскалика». Захід присвячено багатогранній особистості, актору Українського народного театру в Пряшеві (Словаччина), письменнику, поету, публіцисту, активному громадському діячеві Павлу Маскалику – одному з представників могутньої когорти духовних світочів українського народу, який у минулому році відзначив своє 75-річчя. Виставку підготовлено за документами, які Павло Маскалик у 2014 році передав на постійне зберігання до ЦДАЗУ. Доповнюють експозицію оригінальні предмети з музейного фонду ЦДАЗУ, а також Українського народного театру в Пряшеві, надані Музеєм театрального, музичного і кіномистецтва України.

    Опубліковано в Колонка подій
    Сторінка 1 із 3

Стрічка новин

FB