2016-го за сприяння консулів повернуто на Батьківщину 32 громадян України-жертв торгівлі людьми за кордоном, – повідомила консульска служба МЗС у Twitter.

Як повідомляють міжнародні громадські організації, за 2016 рік зафіксувано понад 100 випадків трудової експлуатації. У більшості з них людей не просто примушували виконувати важку роботу без оплати, але й утримували в жахливих умовах і навіть били.
Випадки трудового насильства над українцями фіксують, в основному, в сусідніх країнах — Польщі, Молдові, Вірменії, Білорусії і Абхазії, але переважна більшість припадає на Росію. Найчастіше така робота пов'язана з будівництвом або шкідливим виробництвом. Працювати змушують без вихідних, а робочий день може тривати по 12 годин і більше. Як правило, через два-три місяці постраждалих відпускають, і в кращому випадку вони можуть розраховувати на оплату дороги додому.
За словами представника Всеукраїнської коаліції з протидії торгівлі людьми Ольги Білецької, організовують трудове рабство цілі злочинні групи. Вербувальники шукають своїх жертв, як правило, біля центрів зайнятості, їдальнях або в соціальних мережах. Щоб увійти в довіру, вони красномовно обіцяють здобувачеві золоті гори і навіть пропонують транспорт для доставки до місця роботи.

"У нас був випадок, коли жінки і чоловіки їхали на збір ягід, але опинилися на силікатному заводі. Під приводом реєстрації у них забрали паспорти, а коли люди зрозуміли, в якій ситуації опинилися і спробували втекти, їх побили, — розповідає Білецька. — Був випадок, коли жінок вивезли на завод з виробництва цегли, хоча пропонували легку кабінетну роботу на виробництві з зарплатою близько $800 на місяць. Умови були жахливими: їм не підвозили навіть нормальної питної води, годували в кращому випадку локшиною швидкого приготування, не кажучи вже про те, що змушували працювати без вихідних. Коли жінки повернулися, у них були великі проблеми зі здоров'ям".

В 2016 році по 5 років ув'язнення отримали жителі Закарпаття, які переправляли тернополян у примусове рабство до Росії. Злочинний дует шукав людей із скрутним матеріальним становищем та пропонував їм доволі високооплачувану роботу в тепличному господарстві – 500-1000 доларів. Обіцяли належні умови проживання та харчування.  Але реальність виявилася інакшою: українці потрапляли у справжнє трудове рабство.

Цей процес - скоріш вийняток, ніж правило: далеко не всі злочини офіційно розкриті і доведені в суді. Найбільша міра покарання, яку отримали злочинці, котрі вербували та вивозили людей, - 11 років позбавлення волі.

За словами експерта, за законом держава повинна надавати допомогу виявленим постраждалим. Люди можуть отримати відповідний статус і допомогу. Але підтвердити такий статус можуть не всі, оскільки потерпілі повертаються з "заробітків" у важкому психологічному стані і бояться називати свої персональні дані.

На сьогодні в Україні працює національна "гаряча лінія" з протидії торгівлі людьми. Дуже легкий для запам’ятовування телефон – 527. Тут надають консультацію стосовно легального працевлаштування за кордоном, стосовно пошуків роботи. За цим номером можна звернутися про допомогу, якщо потрапили у складну ситуацію. Людині достатньо зателефонувати, і її сконтактують з організацією в області, де вона живе, або де вона знаходиться. Практично в кожному регіоні є громадська організація, яка надає допомогу постраждалим

"У жодному разі не можна нікому віддавати свої документи, а перед виїздом слід зробити їх копії та "підвісити" скани в мережевій хмарі. При попаданні в іншу країну, відразу ж записати або запам'ятати контакти організацій, які зможуть захистити вас — наприклад, посольство. І зрозуміло, потрібно укладати контракт з роботодавцем і виїжджати тільки легально", — радить правозахисники.

 

Опубліковано в Україна

Заява МЗС України у зв’язку з нападом на Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку 

МЗС України рішуче засуджує напад, вчинений на Генеральне консульство Республіки Польща в Луцьку вночі 29 березня 2017 року.

Вважаємо це черговою цілеспрямованою провокацією, яка без сумніву має на меті зашкодити стратегічному партнерству між Україною та Польщею. Не виключено, що ця провокація, як і попередні акти вандалізму, інспіровані ззовні.

Найбільше занепокоєння викликає той факт, що цей злочин міг завдати шкоди життю і здоров’ю співробітників консульства та мешканців навколишніх будівель. 

Правоохоронні органи України вживають невідкладних заходів з метою якнайшвидшого розслідування та розкриття цього злочину, а також покарання винних.

Українська сторона посилить безпеку дипломатичних і консульських установ на території України.   

Разом з тим, Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Петро Порошенко засудив брутальний та цинічний напад на Генеральне консульство Республіки Польща у Луцьку. "Українська влада діятиме рішуче для унеможливлення таких провокацій у майбутньому", - наголосив Президент.

Глава Української держави поінформував, що доручив посилити охорону не тільки дипломатичних представництв в Україні, а й місць історичної пам'яті. 

Петро Порошенко запропонував залучити польських фахівців до складу оперативно-слідчої групи для встановлення винних у цьому злочині. 

Лідери двох держав погодились, що жодні провокації не повинні впливати на дружні польско-українські відносини. Співрозмовники домовились продовжити контакти на найвищому рівні. 

Опубліковано в Україна
Міністерство закордонних справ України опублікувало презентаційний ролик Києва в рамках підготовки до проведення міжнародного пісенного конкурсу "Євробачення".
Відео також можна подивитися на сторінці відомства в Facebook.

 
Опубліковано в Україна

Кабінет міністрів України затвердив оновлений порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України. Цей документ був затверджений на засіданні уряду.

Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених МЗС у Державному бюджеті за програмою "Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України". Цілями використання бюджетних коштів є забезпечення міжнародного позитивного іміджу України та здійснення заходів щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України.

Державний бюджет України 2017 року містить окрему програму фінансової підтримки заходів, спрямованих на забезпечення позитивного міжнародного іміджу України, та підтримку зв’язків із українцями за кордоном. А на реалізацію цієї програми у бюджеті вже закладено 77 мільйонів гривень.

Хто зможе отримати фінансову підтримку?

Отримати фінансову підтримку в рамках цієї програми можуть громади закордонних українців, зареєстровані відповідно до законодавства держави перебування.

Основним критерієм під час визначення одержувачів бюджетних коштів буде «активна робота громади із збереження української національної ідентичності, популяризації мови, літератури, культури, історії та традицій українського народу, активна проукраїнська діяльність з відстоювання національних інтересів України, а також ефективна співпраця із закордонною дипломатичною установою України».

Громада також повинна чітко обґрунтувати свою пропозицію, зазначивши зокрема суть заходу, цільову аудиторію, технічні параметри його проведення, фінансові розрахунки, строки проведення та очікувані результати.

На проведення яких заходів можна отримати державні кошти?

У документі зазначено, що цілями використання бюджетних коштів є «забезпечення міжнародного позитивного іміджу України та здійснення заходів щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України».

Порядок містить перелік з 19 пунктів, у яких ці напрямки конкретизовані. Зокрема, йдеться про:

— організацію ознайомчих поїздок та прес-турів в Україну іноземних експертів, представників засобів масової інформації та інших діячів, які є фахівцями з питань, пов’язаних з Україною, та позитивно впливають на формування громадської думки в іноземних державах.

— розміщення публікацій та інформаційних матеріалів з української тематики і зовнішньополітичного характеру у провідних зарубіжних засобах масової інформації;

— створення, модернізацію та забезпечення функціонування тематичних веб-сайтів для популяризації України на міжнародному рівні та формування позитивного іміджу України, переклад і розміщення на  таких веб-сайтах інформації українською та іноземними мовами;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для проведення за кордоном науково-освітніх заходів, зокрема форумів, конференцій, семінарів за участю закордонних українців;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення ремонту та облаштування приміщень, які використовуються для потреб громад закордонних українців, осередків української культури, бібліотек, українських шкіл, класів (у тому числі суботніх і недільних) за кордоном;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для забезпечення випуску періодичних видань, підготовки та трансляції теле- та радіопрограм, підтримання інтернет-ресурсів громад закордонних українців, розміщення публікацій з української тематики в засобах масової інформації за кордоном;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для впорядкування за кордоном місць поховань (місць пам’яті) видатних українців, забезпечення належного догляду за пам’ятниками, пам’ятними знаками, меморіальними дошками, що присвячені видатним діячам української історії, науки і культури та історичним подіям, а також прилеглої до зазначених об’єктів території;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для популяризації української мови, літератури, культури, історії, традицій українського народу, в тому числі для викладання української мови, а також інших предметів українською мовою;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців на умовах співфінансування для організації дитячих таборів для закордонних українців з метою їх ознайомлення з національними традиціями, українською мовою, літературою, історією України;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для забезпечення навчальних закладів з вивченням української мови та осередків культури друкованою, фото-, аудіо-, відеопродукцією, предметами національної символіки;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для проведення за кордоном культурно-мистецьких заходів, зокрема фестивалів, свят мистецтв, експозицій, вечорів і тижнів українського мистецтва, у тому числі кіно, української пісні та поезії, концертів творчих колективів;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для виготовлення та встановлення за кордоном меморіальних дошок, присвячених видатним діячам української історії, науки і культури та історичним подіям;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для видання наукових, публіцистичних, художніх творів та збірок для громад закордонних українців, а також творів закордонних українців, здійснення перекладу творів української літератури іноземними мовами;

До кого звертатися зі своїми проектами?

Цей документ визначає, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Міністерство закордонних справ України. На місцях розпорядниками коштів є закордонні дипломатичні установи України.

Опубліковано в Україна

У Стокгольмі відбулася зустріч делегації військово-морських сил України з українською молоддю Швеції

У рамках візиту делегації військово-морських сил України на чолі з Першим заступником Командувача ВМС, контр-адміралом А.Тарасовим до Королівства Швеція 23 березня 2017 р. відбулася зустріч з Главою громадської організації українців у Швеції "Українська Молодь Швеції" А.Качуром та членом управи організації М.Монетою.

У ході зустрічі представник 36-ої окремої бригади морської піхоти подякував українцям у Швеції за високий патріотизм та волонтерську підтримку, надану для придбання обладнання на потреби морської піхоти ВМС України.

На знак пошани гуманітарних ініціатив українців у Швеції представники делегації ВМС України передали прапор 36-ої окремої бригади морської піхоти, оригінал якого перебуває зараз під Широкине, а також пам’ятні сувеніри, що були з нашими бійцями під час захисту оборонних позицій Донецького аеропорту.

З перших днів утворення 36-ої окремої бригади морської піхоти її особовий склад бере участь в АТО, стоїть на захисті суверенітету та територіальної цілісності України.


Про це повідомляє офіційний сайт Міністерства закордонних 
справ України www.mfa.gov.ua

Опубліковано в Українці в світі

У Міністерстві закордонних справ України розповіли про затримання в Італії, за поданням українського бюро Інтерполу, колишнього співробітника генерального консульства України в Мілані Максима Неліна, якого підозрюють в шахрайському заволодінні 233 тис. євро.

Про подробиці затримання розповів у коментарі начальник управління консульського забезпечення Департаменту консульської служби МЗС України Василь Кирилич, повідомляє УНІАН.

Кирилич розповів, що затриманий в Італії громадянин України не є працівником дипломатичної служби. "Він звільнився з міністерства в липні 2011 року", - сказав Кирилич.

За його даними, 3 лютого 2017 року цю особу було затримано компетентними органами міста Алессандрія в Італії за дорученням Національного бюро Інтерполу у справі, яка розглядається Печерським районним судом Києва.

5 лютого суд Алессандрії обрав щодо цього громадянина запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але 15 лютого апеляційний суд Турина змінив запобіжний захід на домашній арешт.

"За інформацією Генерального консульства України у Мілані, зазначений громадянин забезпечений адвокатом", - заявив Кирилич.

Він повторив, що цей громадянин не є працівником дипломатичної служби і не є працівником Міністерства закордонних справ України.

"Правоохоронні органи (Італії - Ред.) не мають претензій до громадянина України. Вони його затримали за поданням Національного бюро Інтерполу у справі, що розглядається Печерським районним судом", - сказав Кирилич.

Разом з тим, як стало відомо порталу української діаспори "Стожари" з власних джерел, Максим Нелін, працюючи в генеральному консульстві України в Мілані, в березні 2010 року познайомився з громадянином, який хворіє на гострий лейкоз.

З 23 квітня 2010 року ця людина розпочала лікування в клініці Нігварда Ка Гранда в Мілані, а всі витрати на її лікування сплачувалися за рахунок Національної служби охорони здоров’я Італії.

Водночас батьки пацієнта в Україні подали заявку в Міністерство охорони здоров’я на виділення коштів за державною програмою “лікування громадян України за кордоном” у розмірі 233 тис. євро. Відразу після надходження коштів на рахунок вони були переведені в готівку і розподілені між учасниками "схеми".

 

Опубліковано в Світ
Сторінка 4 із 4