«Щодо характеристики моєї особи: звичайний селянин – працьовитий, правдивий, мужній, принциповий; головна риса – смертельна любов до України і життєдайний гнів до її ворогів, а ще більше – до запроданців. Від материнської пісні, а потім – «Кобзаря» полюбив поетичне, мелодійне слово. Нікого не слухаю, якщо сам у чомусь не переконаний; переважно керуюся тими думками, до яких приходжу самотужки. Вірю тільки Шевченкові – більше нікому, маю на увазі земних авторитетів. Пишу так само, як мені само пишеться; дуже добре бачу і знаю свої творчі невдачі…»

Опубліковано в Власна думка

Про те, в який час ми живемо, я вирішив запитати у відомого українського журналіста, народного депутата України 7-го та 8-го скликань, в минулому – керівника різних медійних компаній, а нині голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. Отже, пропонуємо читачам нашу щиру розмову.

Опубліковано в Власна думка

На звітно-виборних зборах Львівської обласної організації Національної спілки письменників України, які відбулися 30 травня цього року, нарешті зустрівся з віддавна знайомою поетесою зі Стрия – Лесею Павлів.

 

Я дуже зрадів, що ми зустрілися – то ж вирішив поговорити з письменницею про життя – передусім, звичайно літературне. Тим паче – щойно побачила світ прекрасна книжка – «Літературний портрет Лесі Павлів» (упорядник книги і автор ідеї – головний редактор видавництва «Сполом» Галина Капініс).

Опубліковано в Власна думка

12 червня 1899 року в Золочеві (на той час Австро-Угорщина, зараз Львівщина) народився Артур (Ушер) Фелліг (Arthur, Usher, Fellig), котрий згодом став всесвітньо відомим фотографом і фотожурналістом, знаний своєю суворою та правдивою чорно-білою вуличною фотографією (street photography). До 120-річчя уродин відомого фотомайстра пропонується короткий нарис про творчість Артура Фелліга (псевдонім - Weegee, Віджі).

Опубліковано в Цікаво

13 квітня у Львові, у віці 94 років, не стало діячки ОУН з Львівщини - Марії Макогон-Дужої.

Опубліковано в Колонка подій

9 березня, у 205-й рік народження Тараса Григоровича Шевченка, на Львівщині, біля Буського районного народного дому відбудуться урочистості та офіційне відкриття пам’ятника Кобзарю.

Опубліковано в Колонка подій

Українське суспільство починає усвідомлювати, яку роль відіграла Україна в становленні Європи, а також і європейські впливи на процеси у вітчизняному суспільстві. Зараз маємо можливість розповідати про видатних українців, маємо знати та пам’ятати їхні здобутки і воздати їм за їхню з честю виконану місію.

Кожна українська місцина, населений пункт пишаються своїми уродженцями, котрі служили своїй землі й стали джерелом натхнення для містян і всього люду. Одні з низки гідних синів Золочева (Львівська область) – брати Василь, Юрій та Олександр Панейко. Державотворча, наукова і суспільна спадщина братів Панейко для українського соціуму є дуже значною, проте недостатньо вивченим надбанням.

Опубліковано в Видатні українці

Нещодавно в актовій залі Національного університету «Львівська політехніка» вже вдванадцяте відбулось урочисте засідання представників наукової громадськості Львівщини з нагоди Дня науки в Україні.

Опубліковано в Власна думка
Четвер, 17 травня 2018 12:05

Львівщина. Техногенна загроза.

Нещодавно на засіданні виконкому Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України було заслухано доповідь директора Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, члена-кореспондента НАН України В.Ю. Максимчука «Техногенно-геоекологічна ситуація на території Стебницького калійного родовища».

Після її обговорення науковці ЗНЦ НАНУ і МОНУ вирішили звернутись до Львівської обласної державної адміністрації та Львівської обласної ради з клопотанням про включення робіт з консервації рудника № 2 та моніторингу карстопровальної небезпеки у межах шахтового поля Стебницького родовища калійної солі до плану заходів з реалізації у 2018-2019 рр. стратегії розвитку Львівської області на період до 2020 року.

Для того, щоб пересічний громадянин зрозумів, про що йдеться, ми попросили до розмови Валентина Максимчука, директора тієї установи, яка зобов’язана відстежувати екологічні процеси, що відбуваються в західному регіоні України.

Опубліковано в Україна

Переглядаючи свої паперові загашники-досьє, надибав на нотатки, пов’язані з його «величністю» футболом. Скажімо, «воскрес із забуття» один, мій таки, допис, опублікований в жидачівській районній газеті «Новий час» (на Львівщині) ще в 1990 році, який відображав канву запеклих спортивних двобоїв між футбольними командами мого рідного Ходорова та районного центру. Проте, якщо бути відвертим до самісінького кінця, то за кулісами цієї конкретної теми приховуються дещо більші протиріччя, які важко помітити неозброєним оком, але котрі все ж притаманні віддавна в стосунках поміж Жидачевом і Ходоровом.

Цікавим і захоплюючим буде, як на мене, цей допис і нині, по перебігу майже 18-ти років після видрукування його в районці. Тим паче, що зараз можна по-іншому поглянути на події тих доволі неблизьких уже років, про які повідомлялося в «Новому часі», проаналізувавши їх під іншою «підливкою». Маю на увазі нещодавно створену Ходорівську об’єднану територіальну громаду, яка, хоче чи не хоче хтось констатувати той очевидний факт, що між містечками на берегах річок Луг і Стрий намітився, навіть не вузький проміжок, а доволі широкий каньйон. Які аргументовані підстави є так стверджувати, - можете познайомитися.

А якщо зважити на той факт, що події тих років обросли новими спогадами, деталями та подробицями, то даний матеріал можна сміливо зараховувати до рубрики «Ну, нічого собі!..» Далебі, доволі довгих передмов: берімо бика за роги.

Опубліковано в Скарбниця спогадів
Сторінка 1 із 3
FB