Діти «Небесного леґіону» одержали від української діаспори книжечки «Мій тато став зіркою» Рекомендовані

Четвер, 24 січня 2019 08:09 Автор  Оксана Козак Опубліковано в Колонка подій
Оцініть матеріал!
(0 голосів)

Під час цих Різдвяних свят Об’єднання жінок Оборони чотирьох свобід України (ОЧСУ) передало для дітей полеглих українських бійців 120 книжечок під назвою «Мій тато став зіркою».

Книжечки передали організації «Меценати для солдата» і роздали в Луцьку на зустрічі родин «Небесного леґіону».

Авторка Галина Кирпа в цій книжці розповідає про переживання дівчинки, яка втратила батька на Майдані 2014 року. Дівчинці важко змиритися з втратою батька і вона починає думати про недитячі теми: смерть, барикади, ґрати та біженців. Але Герой-батько світить їй із неба яскравою зіркою.

Книжечку в твердій оправі видали за кошти Фундації ім. Лариси й Уляни Целевич-Стецюка при Об’єднанні жінок ОЧСУ у львівському «Видавництві Старого Лева. Вона має багато кольорових ілюстрацій.

Закордонні українці одержали дуже гарну подяку від «Меценатів для солдата» за «жертовність і посвяту», які готові до дальшої співпраці з організаціями діаспори.

 

 

zirka 31Галина Кирпа розповіла про книгу: - «Я писала цю книжку дуже довго, - розповідає авторка, -  понад рік. Розпочала роботу влітку 2014 року, після тих страшних подій на Майдані. Коли ми ховали наших героїв, там, на площі, були також мами з дітками. Серед них стояла одна дівчинка, очі якої я запам’ятала назавжди… І героїня моєї книжки – така ж дівчинка. Я намагалася уявити, що ж відбувається у душі дитини, тато якої не повернувся додому, а лежить у домовині. Мабуть, тому, що я сама часто відчуваю себе дитиною, я відчула сльози тієї дівчинки».

«Образи, які живуть у книжці, багато у чому пов’язані з моїм життям. Там є і моя мама, і тополі, які я люблю. Коли я почала писати книжку, я поїхала до батьківського дому і знайшла у мами сумку з листами з війни, датованими 1942-1943 роками. І ці трикутні листи з фронту, всі ті терміни, що у них були – блокпости, передачі, теплі шкарпетки, - видалися мені близьким до того, чим ми зараз живемо». 

У зворушливій оповіді про дівчинку, тато якої загинув на Майдані, героїня роздумує на зовсім не дитячі теми. Пані Галина розповіла також про сприйняття твору дорослими та маленькими читачами. 
«Всі дорослі, мої знайомі, кажуть, що плакали, коли читали цю книжку. І я, коли писала її, також плакала, - зізналась авторка. - А діти зовсім по-іншому сприймають цю історію, тим паче, коли мама героїні каже, що її тато став зіркою. Це дорослі розуміють, що це – трагедія, а для дівчинки це є надією. Тато – зірка! Вони колись побачаться. А що, як він сяде на ту тополю і вони поговорять? Дитяча  душа так це сприймає. І тут для мене було дуже важливо психологічно правильно все це передати. Передати так, щоб у це можна було повірити». 
Авторка каже, що попри дуже непросту тему, що розкрита у книжці, сам твір – про світло, надію та любов.
«Хтось з письменників сказав, що це книжка про світло й надію, і це світло, мабуть, і тримає нас зараз. І якось треба вберегти дитячу душу від відчаю, розпачу, безнадії. Мені б дуже хотілося, щоб цю книжку читали. Щоб люди були чуйнішими, милосерднішими і добрішими. Може я ідеалізую, але я би хотіла жити у тому світі, де всім було б добре, затишно, де б всі любили один одного»

 

Останнє редагування Четвер, 24 січня 2019 08:26

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається