Секретами з архівів КДБ ділилися у Празі українські та закордонні журналісти Рекомендовані

Субота, 15 грудня 2018 06:25 Автор  Оксана Козак Опубліковано в Колонка подій
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
 Журналістка Софія Середа (посредині), яка опрацьовувала матеріали КДБ щодо Радіо Свобода. Прага, 13 грудня 2018 року Журналістка Софія Середа (посредині), яка опрацьовувала матеріали КДБ щодо Радіо Свобода. Прага, 13 грудня 2018 року radiosvoboda.org

Українці не лише повністю відкрили архіви КДБ. Вони ще і навчають журналістів працювати з ними.

Влітку року, що минає, Інститут дослідження визвольного руху провів кілька семінарів для українських, чеських, словацьких та польських журналістів, яких вчили працювати з архівними матеріалами. Результатами цього проекту – проведеними розслідуваннями, знятими телепередачами, написаними репортажами українські партнери ділилися з тими, з кого ще кілька років тому самі брали приклад. Зустрілися архівісти, журналісти та історики з чотирьох країн у Празі в Центрі сучасного мистецтва DOX, - йдеться у матеріалі Радіо Свобода.

У липні цього року публіцистка словацького телебачення STV2 – Košice Люба Кольова, замість того, щоб поїхати у відпустку до моря, поїхала до Києва – працювати в архівах. Їй було цікаво дізнатися, чи були в Радянському Союзі люди, які протестували проти вторгнення радянських військ до Чехословаччини. Цифра, яку їй назвали у Київському архіві КДБ, важко було уявити – 28 тисяч радянських громадян проходило у справах КДБ у зв’язку з їхнім протестом проти радянської окупації Чехословаччини у 1968 році.

Люба Кольова, словацьке телебачення
Люба Кольова, словацьке телебачення

У Чехії та Словаччині про них не знали майже нічого. Навіть найвідоміші імена – Василя Макуха, який покінчив життя самогубством шляхом самоспалення вже восени 1968 року та Зоряна Попадюка, який за листівки проти окупації отримав 13 років тюрми, табору і заслання, відомі не багатьом. Любі Кольовій вдалося назвати ще кілька імен, зокрема Олеся Сергієнка, реставратора з Музею народної архітектури, та його матері Оксани Мешко. Серед причин засудження та ув’язнення Олександра Сергієнка був його протест проти окупації Чехословаччини.

«Ця інформація мала резонанс в Словаччині. Зголосилися люди, які хотіли б дізнатися долю своїх рідних. Вони сподіваються, що через українські архіви зможуть знайти цю інформацію. Для них важливо, що ця інформація тепер є доступною та безкоштовною. Ми передавали цей матеріал і окремо 21 серпня на 50-ту річницю окупації і в програмі «Квартет», це – програма, яку могли побачити в перекладі на свою мову і наші сусіди – угорці, поляки та чехи. А цієї суботи ми повторимо її знову», – розповіла Люба Кольова.

Репортаж її колеги з Чеського радіо також стосувався «чехословацьких подій». Любомир Сматана відвідав українські архіви і поговорив з чеськими дослідниками. Зокрема дослідник з Інституту вивчення тоталітарних режимів Штєпан Черноушек відзначив в інтерв’ю для Чеського радіо, що українцям протести проти окупації Чехословаччини обходилися набагато дорожче, ніж росіянами – згаданий вже Олександр Сергієнко отримав 10 років ув’язнення та таборів, в той час як учасники акції на Червоній площі в Москві відбулися переважно лише засланням.

На підставі роботи з українськими архівами чеський радіожурналіст підготував цілу серію матеріалів, присвячених подіям «Празької весни», окупації Чехословаччини та «нормалізації», тобто наступу радянської реакції.

Більше читайте на сторінках Радіо Свобода.

Останнє редагування Субота, 15 грудня 2018 06:43

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається