Подробиці науково-практичного семінару „Інноваційні методи збереження інтелектуальної спадщини української еміграції“ Рекомендовані

П'ятниця, 16 листопада 2018 08:19 Автор  Орест Опубліковано в Колонка подій
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Науково-практичний семінар „Інноваційні методи збереження інтелектуальної спадщини української еміграції“ у Львівській політехніці Науково-практичний семінар „Інноваційні методи збереження інтелектуальної спадщини української еміграції“ у Львівській політехніці

Пошук методів збереження культурної спадщини з кожним роком стає життєво необхідним. Нині замало лише обговорювати, а потрібно домовлятися, яким способом і хто це може робити. Для цього Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою ініціював і організував науково-практичний семінар „Інноваційні методи збереження інтелектуальної спадщини української еміграції“. Головні акценти зустрічі стосувалися питань культурних скарбів інтелектуального надбання української діаспори, зародження та розвитку найбільшої онлайн-бібліотеки української еміграції та поселення Diasporiana, а також — інновації в бібліотекарстві та їхнє практичне застосування.

Науково-практичний семінар „Інноваційні методи збереження інтелектуальної спадщини української еміграції“ у Львівській політехніці

— Наш захід покликаний розпочати важливий діалог про збереження великих пластів друкованої спадщини української діаспори, актуалізувати питання дослідження історії, діяльності української еміграції та поширення цих знань у суспільстві. Важливо не просто зустрітися, поговорити, а продумати механізм, щоб допомогти наповнюватись, розвивати й поширювати ці надбання, які є клондайком — недослідженим, невивченим і неоціненим. Говорячи про діаспору, мусимо розуміти, що співпраця — це не тільки угоди й зустрічі. Під цим є величезний пласт викликів і завдань, які мусимо виконати. Українська діаспора — це невід’ємна частина нашого соціуму, історії, культури держави. Тож маємо розуміти, що інтелектуальний продукт повинен інтегруватися з нашим буттям, — наголосила директор МІОК Ірина Ключковська.

Директор Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків із діаспорою Ірина Ключковська
У межах зустрічі презентували електронну бібліотеку Diasporiana. Цей проект зберігає та оприлюднює інтелектуальну спадщину української еміграції, відкриваючи унікальні надбання української діаспори тисячам дослідників і не лише, формуючи новий погляд на історію України, наукові та культурні надбання нашого народу.
Директор Інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) професор Олег Богуславський.
Засновником проекту Diasporiana є директор Інституту журналістики і масової комунікації Класичного приватного університету (м. Запоріжжя) професор Олег Богуславський.— Працюючи над дисертацією, зрозумів, що серед праць бракує українського сегменту. Це був сигнал, щоб спробувати заповнити цю прогалину. І від 2010 року я почав роботу над ресурсом Diasporiana. Нині вже фактично все, що було в запорізьких книгозбірнях можна знайти на цьому сайті. Знаю, що значно більше джерел є тут, у Західній Україні. На жаль, бібліотеки не надто активно долучаються до оцифрування літератури. Знаю досвід Чехії, де сканують все, що мають, щоб надати доступ усім. Свого часу Diasporiana власне й задумувалася для того, щоб одоступнити якомога більше джерел, — розповів Олег Богуславський.
Проректор Львівської національної академії мистецтв, історик мистецтва Роман Яців, який є не просто шанувальником віртуальної бібліотеки Diasporiana, а також і дослідником інтелектуальних надбань діаспори, наголосив:— На перший погляд, це — невеликий проект, але насправді, — це відкритий університет. Він може бути мотиваційним чинником для іншої парадигми нашого мислення. Ресурси, накопичені там, дають розуміння, що український вимір — безкінечний.
Проректор Львівської національної академії мистецтв, історик мистецтва Роман Яців
Науково-практичний семінар „Інноваційні методи збереження інтелектуальної спадщини української еміграції“ у Львівській політехніці
Науково-практичний семінар „Інноваційні методи збереження інтелектуальної спадщини української еміграції“ у Львівській політехніці
Про те, як відбувається збереження, оцифрування документів розповіла також головна архівістка Центрального державного архіву зарубіжної україніки (м. Київ) Надія Лихолоб. Вона акцентувала на проблемі розпорошеності архівних документів не лише в Україні, а й у світі, а також і на тому, що досі нема системної і скоординованої роботи.— У 2007 році, коли було створено Центральний державний архів зарубіжної україніки, ми найперше звернулися до Міністерства закордонних справ за допомогою, щоб вони надіслали в усі посольства циркулярні листи. І ми почали отримувати літературу, копійні документи. Найперше нам надіслали чимало документів із Румунії, серед яких була навіть оригінальна фотографія з Лесею Українкою. Згодом із Пряшівщини отримали велику збірку, яка висвітлює діяльність української діаспори в Європі в міжвоєнний період. Потім від фундації ім. О. Ольжича.
Головний ахівіст Центрального державного архіву зарубіжної україніки (м. Київ) Надія Лихолоб
Масштабну роботу з оцифрування і поширення документів уже понад одинадцять років провадить також і Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів „Тюрма на Лонцького“. Директор Руслан Забілий розповів, як це все починалося, і в який спосіб діє та розвивається нині.
Директор Руслан Забілий Національного музею меморіалу жертв окупаційних режимів „Тюрма на Лонцького“
— Ідея створення електронного ресурсу прийшла ще в 2007 році. Тоді ми не знали, як це робити. Спершу розписали бачення проекту, знайшли партнерів, які допомогли запустити цей процес в інтернеті. Та цього було недостатньо. Потрібно було наповнювати ресурс документами. Нині на нашому ресурсі є 24 тис. документів, і їх кількість постійно збільшується. В „Тюрмі на Лонцького“ є лабораторія з реставрації документів. Також маємо спеціальну методику, як працювати з документами, які викопали зі землі. І навіть зберігаємо документи, які на сьогодні не можемо відчитати. Та знаємо, що за кордоном є обладнання, де завдяки ультрафіолетовим променям уможливлюється відчитування тексту. Тож, сподіваємося, що рано чи пізно теж зможемо це зробити.
Директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки Іван Сварник
Директор Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки Андрій Андрухів
Директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки Іван Сварник та директор Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки Андрій Андрухів дійшли висновку, що нині важливо, щоб діяльність бібліотек не обмежувалася лише читальними залами, а потрібно намагатися відповідати на потреби сучасності — виходити в інтернет простір.
Автор: Наталія ПАВЛИШИН
Джерело: photo-lviv.in.ua

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається