«Українська наука, як і українська держава, відбудеться» Рекомендовані

П'ятниця, 06 квітня 2018 06:45 Автор  Богдан Залізняк Опубліковано в Колонка подій
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
Пленарне засідання XXIX Наукової сесії Наукового товариства ім. Шевченка Пленарне засідання XXIX Наукової сесії Наукового товариства ім. Шевченка

31 березня, звісно, цього року в актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося Пленарне засідання XXIX наукової сесії Наукового товариства ім. Шевченка. Вступним словом засідання розпочав голова НТШ в Україні, новообраний академік НАН України Роман Кушнір. Кілька історичних дат (1873 – рік виникнення Товариства ім. Т. Шевченка; 1892 рік – час набуття епітету «наукове»; 1895 – 1913 – часи найбільшого розквіту Установи; 1940 р. – дата закриття НТШ загарбниками-московитами) нагадали зацікавленій аудиторії вагомі моменти з життя НТШ. А прізвища видатних українців – Михайла Грушевського (першого голови НТШ), Івана Франка та Михайла Гнатюка, які своїм авторитетом підкріплювали діяльність українського наукового (і не тільки) творіння, – проголошені Романом Михайловичем, викликали в залі зрозуміле пожвавлення. Як і повідомлення про те, що 160 примірників щойно виданої «Енциклопедії НТШ» уже передано в школи Львівщини, є ці томи і в бібліотеках області.

Пленарне засідання XXIX Наукової сесії Наукового товариства ім. ШевченкаПрисутні з приємністю вислухали привітання голови Львівської облдержадміністрації Олега Синютки, який абсолютно справедливо сконстатував: «Я даю собі звіт в тому, наскільки в такому товаристві важить кожне слово. Ви є щасливі в Бога».

І справді: слова головних доповідачів були переконливими – відповідно до самої тематики їхніх виступів. «Тарас Шевченко у вічності» – озвучив свою доповідь доктор філософських наук, професор Дрогобицького педагогічного університету Михайло Шалата. Але одразу ж уточнив: належно б говорити: «Тарас Шевченко в українській вічності», оскільки велич його в тому, що Т. Шевченко «пробудив саме український народ…, що більшої постаті Україна не видасть…, оскільки Шевченко своїм могутнім плечем підтримує українське небо».

Сергій Світленко, доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, озвучив у своєму виступі «Козаколюбство у поетичній творчості Тараса Шевченка», згадавши і «Розриту могилу», і «Великий льох», в яких поет, ідеолог нової України по-своєму висвітлював історичні події з названої теми.

Про «Західно-Українську Народну Республіку в контексті європейської геополітики» розповів доктор історичних наук Микола Литвин, а про «Станіславський період в історії Західно-Української державності (1918-1919 роки)» – доктор політичних наук, професор Іван Монолатій.

Олексу Горбача, видатного українського мовознавця (яким був також і Юрій Шевельов), представила присутнім кандидат філологічних наук, завідувач відділу Інституту українознавства імені І. Крип’якевича Наталя Хобзей, наголосивши на тому, що нині Україна відзначає 100-річчя від народження цього вченого.

Доктор технічних наук, професор, завідувач відділу Фізико-механічного інституту імені Г. В. Карпенка НАН України Григорій Никифорчин розповів про наукові досягнення видатного українського вченого Олега Романіва, активного організатора науки, який відновлював і розбудовував НТШ, зокрема будучи його головою від 1989 року. Назва виступу Г. Никифорчина – «Олег Романів – життя у сродній праці (до 90-річчя від народження)».

Підсумовуючи викладене в названих доповідях, Роман Кушнір надав слово кільком керівникам осередків НТШ в інших містах і областях. В обговоренні наукової сесії виступили й інші науковці.

Окрім того, голова НТШ вручив подяки за меценатство.

Ще кілька слів про Програму ХХІХ наукової сесії НТШ. Детальне вивчення 99 її сторінок засвідчило, що в рамках НТШ активно працюють 10 осередків в Україні, а також 34 комісії і чимало секцій. Осередки, очевидно, варто перелічити. Це – Дніпровський осередок, Дрогобицький, Івано-Франківський, Київський, Коломийський, Косівський, Рівненський, Сумський, Тернопільський і Черкаський.

Ознайомлюючись з тематикою засідань комісій та секцій у названих осередках у тому числі, можна зробити висновок, що наших науковців цікавлять як поетичне слово Тараса Шевченка, так і Києво-Печерський патерик, як категорія патріотизму в сучасній музично-критичній інтерпретації, так і маловідомі публікації періоду Української революції, як витоки та розвиток електротехнічної освіти і науки у Львівській політехніці (1891-2016), так і український стандарт у галузі комп’ютерно-інформаційних технологій, як проблеми міжнаціональних стосунків в епістолярній спадщині Івана Франка, так і імплементація європейських цінностей в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Словом, українські науковці пам’ятають, що українське небо потребує підтримки. І для цього натхненно працюють в різних галузях науки.

Замість післямови

«В цьому залі зібралася еліта суспільства – люди, яких слухають і яких чують. На нас сьогодні лежить велика відповідальність… У 90-роках спочатку Україну було проголошено незалежною державою, а тоді відновилося НТШ. А нині – етап переломний: де є НТШ, де є Українська держава, де є українське суспільство…

Будьте певні, що ваші думки переконають українське суспільство. Сподіваюсь на ваш розум, на ваш інтелект – бути активними членами суспільства. Від нашої активної позиції все залежить. Українська наука, як і Українська держава, відбудеться».

(З виступу голови ЛОДА Олега Синютки на Пленарному засіданні НТШ).

Спілкувався

IMG 7208 1 1Богдан Залізняк,

керівник прес-центру

наукової журналістики

ЗНЦ НАН України і МОН України,

член НСПУ і НСЖУ,

кандидат філологічних наук,

м. Львів

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається