"Я бачила їх смерть… Ті хлопці загинули прямо на моїх очах…"

П'ятниця, 12 січня 2018 08:04 Автор  Максим Оришко Опубліковано в Колонка подій
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

«Я бачила їх смерть… Ті хлопці загинули прямо на моїх очах… Поїхала ж писати історії військових, а тепер…» - відстороненим голосом із дрижанням каже наша журналіст. Вчора її очі бачили не тільки війну, а й її найжахливіший наслідок – смерть. 

В котрий раз ми змушені констатувати – ніякого режиму тиші не має, на Сході триває справжня війна. З початку нового року більше двох десятків важко поранених, а вчорашній день закарбується в нашій памяті, як перший трагічний у 2018-му. Терористи не припиняють обстріли Світлодарської дуги і околиць Донецька. Вже навіть з 120-мм мінометів, навіть серед білого дня. Саме на цих ділянках троє захисників вчора віддали свої життя, захищаючи Україну.

«Поки не прибули медики – мені здавалося, що все ще може бути добре. Здавалося, що хлопців евакуюють у госпіталь із пораненнями і все… Але ні. Лікарі сказали, що вже нема кого вивозити – вони загинули. Один із армійців усього місяць прослужив на контракті… Другий, доросліший чоловік, служив з 14-го, вдома лишилися троє дітей» - ледь стримуючи сльози продовжує дівчина. 

Тут все свистить, шкварчить і прострілюється. Розбиті війною населені пункти пусті вже кілька років. А з кожною смертю наших хлопців приходить усвідомлення, що ворог не має намірів зупинятися. 

Згадайте загиблих в молитві. І пам’ятайте, скільки, насправді, коштують наші з вами мирні сни. 


Андрій Римарук (Andrii Rymaruk)
Фонд «Повернись живим»

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається