У Львові відкрилась виставка «Апостол душпастирства мігрантів», яка присвячена о. Василю Поточняку Рекомендовані

П'ятниця, 27 жовтня 2017 17:00 Автор  Ніна Петриківська Опубліковано в Колонка подій
Оцініть матеріал!
(0 голосів)
Отець Василь Поточняк Отець Василь Поточняк

26 жовтня у Львівському історичному музеї (м. Львів, пл. Ринок, 6, третій поверх) відбулося відкриття виставки «Апостол душпастирства мігрантів». Експозиція присвячена вшануванню пам'яті координатора для українців Італії, секретаря Пасторально-міграційного відділу Української Греко-Католицької Церкви ‒ отця Василя Поточняка (1974 - 2015 рр.).

Мета виставки ‒ показати багатогранність душпастирської праці духівника за кордоном: від створення церковних громад мігрантів до відстоювання їх трудових прав на чужині, підтримки рідної мови, традицій, пропагування української культури в світі.

На виставці представлено близько 300 пам’яток. Матеріали, які передали Музею родина отця Василя Поточняка (сестри Світлана і Ніна), Пасторально-міграційний відділ УГКЦ (владика Йосиф (Мілян) та отець Андрій Гах), представники церковних громад Італії (Брешії, Болоньї, Риму, Реджіо-Емілії та Мілану), приватні особи ‒ знайомі, друзі, сподвижники отця Василя Поточняка.

Головним експозиційним матеріалом стали документи, світлини, особисті речі, священичий одяг, ікони, міграційна періодика, релігійна література, предмети побуту, сувеніри з подорожей, подарунки та багато інших речей.

Експонати виставки утворюють три головні комплекси:

- дитинство, навчання і душпастирська праця у Дрогобицькій духовній семінарії;
- координаторство українських громад Італії;
- духовне служіння отця Василя на посаді секретаря Пасторально-міграційного відділу УГКЦ.

Перший комплекс пам'яток відображає дитячі роки отця Василя, формування національної та духовної свідомості, навчання у Люблінській духовній семінарії (участь у театральних виставах, та спів у хорі «Мойсей»), перші кроки у душпастирському служінні (дияконські та ієрейські свячення у рідному селі Лімна), викладацька праця у Дрогобицькій духовній семінарії (проведення духовно-відпочинкових літніх таборів для молоді «Сарепта», започаткування та видання молодіжного християнського часопису, місячника «З любов’ю ‒ у світ», заснування молодіжного братства та молодіжного церковного хору «Відлуння».

Тема координаторства українських громад Італії висвітлює різнобічну діяльність отця Василя Поточняка. Зокрема, створення понад 70 церковних громад у містах Італії, заснування християнського часопису «До Світла», паломництво святинями Італії та Європи з українськими громадами, заснування міжнародної пішої прощі мігрантів «Самбір-Зарваниця», опіка культурним та громадським життям трудових мігрантів (проведення Форумів Українців Італії, заснування «Дня матері», участь у виборах 2004 та 2006 років, активна духовна і фінансова підтримка Помаранчевої революції в Україні, видання «трудової» поезії (поезія мігрантів), відзначення усіх українських національних свят та збереження наших традицій за кордоном.

Третій комплекс матеріалів представляє роботу отця Василя на посаді секретаря Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, акцентує на основних заходах, які проводив відділ (конференції, місійні поїздки, видання релігійної літератури). Завершальний акорд виставки ‒ пам’ятки, які показують незламну силу духу отця на шляху боротьби з важкою хворобою.

Окремим експозиційним комплексом представлено фрагменти пересувної виставки «Наші в Італії», яку отець Поточняк організовував в Римі з метою ознайомлення з реальним становищем українського заробітчанства в Італії. Це перша і єдина виставка документів, матеріалів, взірців прикладної та поетичної творчості, світлин про життя, свята та будні українських трудових мігрантів у Італії.

Дирекція Музею та працівники Відділу висловлюють щиру подяку всім, хто долучився до створення виставки.

Виставку можна оглянути до середини грудня 2017 року щодня, крім середи.

Отець Василь Поточняк

БІОГРАФІЯ ПРОТОІЄРЕЯ ВАСИЛЯ ПОТОЧНЯКА

(09.07.1973 – 15.04.2015)

Народився 9 липня 1973 року у селі Лімна, Турківського району Львівської області у багатодітній сім’ї, в якій було п’ятеро дітей.

1979-1989 рр.– навчався в Лімнянській середній школі. 

1990-1995 рр. – навчався у Вищій Люблінській семінарії при Люблінському Католицькому Університеті і здобув ступінь «Магістра» 

1995-1997 рр. – навчався в Люблінському Католицькому Університеті і здобув науковий ступінь «Ліценціата Догматичного Богослов’я».

В 1996 р. – отримав дияконські свячення з рук владики Юліана Вороновського, правлячого архієрея Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ.

1996-2000 рр. – виконував обв’язки префекта і водночас викладача літургійних дисциплін у Дрогобицькій духовній семінарії імені блаженних священомучеників Северина, Віталія та Якима.

27 липня 1997 р. – отримав ієрейські свячення у рідному селі з рук правлячого архієрея Самбірсько-Дрогобицького преосвященного владики Юліана Вороновського.

1997-2000 рр. – Голова комісії у справах молоді Самбірсько-Дрогобицької єпархії. Хоча це призначення не було для нього новим, бо ще з початку 90-х років він проводив та організовував різні молодіжні заходи, зокрема духовно-відпочинкові літні табори «Сарепти», прощі, катехизи, вечори тощо, чи просто брав у них участь. Перші напрями праці з молоддю в Комісії були позначені духовним, організаційним, культурно-мистецьким та інформаційним вимірам. Він був ініціатором започаткування і видання молодіжного християнського часопису-місячника «З Любов’ю - у світ», великих святкувань Свята Покрови Богородиці з концертами у центрі Дрогобича, академій в актовому залі Педуніверситету, створення музичного молодіжноло гурту, проведення щомісячних нічних чувань, прощ, різдвяних коляд та новорічних розважальних зустрічей з молоддю семінарії, молодіжного братства та молодіжного церковного хору «Відлуння», зимових виїздів на свято св. Валентина в гори, а також систематичних зустрічей катехизи (двічі на тиждень).

1997-2000 рр. - пройшов виклади докторатського курсу в Люблінському Католицькому Університеті. 

27 липня 1997 р. – нагороджений за плідну працю з молоддю Єпископом Самбірсько-Дрогобицьким Юліаном Вороновським «ієрейським нагрудним хрестом».

11 квітня 1999 р. – нагороджений своїм правлячим архієреєм «набедреником» з виказанням повного признання і похвалу за ревність для Божої Слави.

1999- 2001 рр. – з благословення Блаженнішого Любомира Гузара, Глави і Отця УГКЦ періодично їздив в Росію, у Тюменську область, де душпастирював для наших українців греко-католиків.

2000-2003 рр. – навчався в Папському східному інституті в Римі на факультеті Церковних наук в галузі Літургійого Богослов’я, де здобув науковий ступінь «Ліценціата Літургійного Богослов'я» та пройшов докторантські курси при тому ж закладі.

2000-2009 рр. - ще в часі навчання розпочинає і провадить активну душпастирську діяльність серед українців в Італії. 

2001-2005 рр. – з призначення Блаженнішого Любомира виконував функцію Координатора для українців в Італії, що було підтверджено також Єпископською Конференцією Італії. За цей час створює понад 70 українських громад в різних містах Італії. Активно опікувався духовним, культурним та громадським життям трудових мігрантів, виступав на їх захист як перед італійською, так і перед українською владою. Запровадив щорічне святкування «Дня Матері». Був засновником християнського часопису «До Світла», форумів українців Італії та багатьох інших культурних та громадських ініціатив.

14 травня 2005 р. – за трудолюбиве і віддане душпастрство отримав від Блаженішого Любомира грамоту з правом носити «золотий хрест».

18 серпня 2006 р. - за визначну просвітницьку та організаційну роботу отримав від президента України Віктора Ющенка «Орден за заслуги ІІІ ступеня».

2009-2015 рр. - отримав від Блаженнішого Любомира Гузара декрет призначення на посаду Виконавчого Секретаря Пасторально-Місійного Відділу УГКЦ. За час праці у Відділі запроваджено щорічний спецкурс зі специфіки місійного служіння для семінаристів старшокурсників (тривалість 7 днів) та Духовно-формаційний семінар підвищення кваліфікації для місіонерів. В 2005 р. започаткував міжнародну пішу прощу «Самбір-Зарваниця». Був ініціатором друкованого періодичного річного видання про діяльність ПМВ «Обіжник», довідника «Спільноти Української Греко-Католицької Церкви та Громадські організації в країнах новітньої міграції» та веб-порталу ПМВ. Здійснював візитації до Казахстану, Росії, Ізраїлю, Литви, Латвії, Естонії, Португалії, Італії та Іспанії. Брав участь у різних семінарах, круглих столах та зустрічах міжнародного і місцевого значення. 

15 квітня 2015 р.Б. - після довгого, майже трьохрічного, лікування важкої хвороби відійшов у вічність у м. Брешія (Італія) у середу Світлого Тижня о год. 6:15 місцевого часу. 

Отець Василь Поточняк був ревним священиком Української Греко-Католицької Церкви та великим патріотом свої батьківщини України. Своєю духовністю і свідченням християнського життя він привів і утвердив багато християнських душ. А своїм життям він постійно виявляв повне довір’я Божій волі, яке засвідчив сприйняттям хвороби і терпінням як виявом Божого милосердя та можливістю свідчення Христової благовісті навіть на постелі недуги. А розради і заступництва отець Василь одержував в житті і прикладі митрополита Андрея Шептицького, за прославу якого молився. 

Вічная пам'ять.
Біографію отця Василя розмістив на своїй сторінці Юрій Бойко.

Останнє редагування П'ятниця, 27 жовтня 2017 17:19

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається