Не лише разом по суботах навчатись, але і спільно відпочивати

Понеділок, 05 червня 2017 15:45 Автор  Калина Мирська Опубліковано в Колонка подій
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Ставлять перед собою за мету восьмикласники культурно-освітнього центру «Дивосвіт», що в Алькорконі та їхній класний керівник Наталя Володимирівна Жилка. На жаль, не часто це вдається, проте до цього варто прагнути.

Власне, втіленню цієї ідеї в життя і було присвячено їхню «вилазку» на природу. І не просто, щоб помилуватися її принадами (хоч і це потрібно, звичайно), але й активно відпочити на її лоні. Навіщо видумувати велосипед, коли в центрі вже накопичено, в цьому плані, певний досвід. Маємо на увазі такий цікавий і захоплюючий вид спорту, як пейнтбол (в перекладі з англійської – кулька з фарбою).

Ось і в один з нещодавніх вихідних днів і учні, і їхні батьки (що важливо для підтримання родинної атмосфери поза межами як дому, так і школи) вирушили в околиці Мадрида, а саме в Брунете, щоб випробувати себе в грі з застосуванням пневматичної зброї, яка стріляє капсулами з фарбою. Звісно, у той пейнтбол, в який змагаються охоронці, поліцейські, спецназівці, або ж турнірні команди юнкам і хлопцям ще не до снаги займатися, а ось у виді відпочинку, чому б і не випробувати свої сили?..

Пристрасті на ігровому майданчику кипіли серйозні, про що засвідчують фотографії, зроблені під час гри. Між іншим, вони з головою захопили не лише учнів, але й батьків. Власне, «воєнні» баталії розгорілися між двома командами: матусь і татусів, капітаном яких стала класна керівничка, а також їхніх чад, очолюваних Максимом Дорожком.

Що б там хто не говорив, а знайома чи не всім з раннього дитинства гра у «войнушку», не просто подобається багатьом, але й, мабуть, глибоко вкоренилася в наших генах. Одначе як дозвілля, яке викликає захоплення. І зовсім не як неприхована та жорстока агресія, яку вчинила і продовжує чинити щодо нашої рідної України путінська Росія. І хто знає: можливо, ці забави в пейнтбол колись та й пригодяться її учасникам. Хоча, ясна річ, краще б вони ніколи не пригодилися!..

Найважливіше те, що ця гра не викликає агресію, а навпаки допомагає розрядитися, виплеснути накопичені негативні емоції. Після такого активного відпочинку хочеться розказувати всім про нюанси гри, а також ділитися своїми «подвигами» з друзями та знайомими. Крім цього пейнтбол дозволяє дитині отримати не тільки велику дозу адреналіну, а й навчитись володіти своїм тілом, витримувати фізичні навантаження. А для молодого організму, який розвивається це не просто важливо, а навіть необхідно.

До того ж, з точки зору сімейної психології, немає нічого кориснішого, ніж день проведений родиною на свіжому повітрі в цікавій і захоплюючій грі. Як часто ми жаліємось на те, що втрачаємо контакт зі своїми дітьми, мало приділяємо їм часу і перестаємо їх розуміти. Саме ця гра дала нам можливість емоційно зблизитись з дітьми, пережити спільні пригоди (перемоги та поразки), які в майбутньому виллються в спогади під лозунгом: «А пам’ятаєш?..» Ось лишень було б більше часу на такі приємні моменти.

Логічно проте поцікавитися: «Хто ж переміг все-таки? Батьки чи діти?» Ну, що за питання? Невже не можна «догнати», що перемогла, як завжди, дружба?!..

Іспанські новини в об’єктиві МИРСЬКОЇ Калини.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається