Українців Португалії очікує приємний подарунок, до Португалії їде Павло Дворський із синами. Зустрічайте Різдвяний концертний тур народного артиста України Павла Дворського та його синів Павла та В'ячеслава: 14 січня у Порту; 20 січня у Фару, а 21 січня у Лісабоні. 

Опубліковано в Українці в світі

Готýйся Завулóне, зодя­гнись у прикрáси, Нефталíме,* Йордáне-рікó зупинися,* і рáдісно прийми Владику, що йде христитись.* Веселися, Адáме, з прамáтір’ю,* і не скривáйтесь, як колись у рáї,* бо бáчивши вас нáгими, він появив­ся,* щоб зодягнýти в пéрвісну одéжу.* Христóс явився, бажáючи оновити все творíння.

Опубліковано в Колонка подій

У португальському місті Брага почала функціонувати російська церква, яка прикривається ім'ям Української православної церкви.

Опубліковано в Світ

До 26-ї річниці Дня незалежності України в Лісабоні відбудеться святковий концерт.

Про це повідомляє "Спілка українців у Португалії".

"Запрошуємо на святковий концерт з нагоди Дня незалежності, який відбудеться 24 вересня 2017 року", - йдеться в запрошенні.

Захід розпочнеться о 15:30 в Colegio dos Franciscanos за адресою: Rua Largo da Luz, 11.

Опубліковано в Українці в світі

Прекрасний подарунок з рідної землі отримав колектив української школи «Світлиця» у португальському місті Касень. Портрет Тараса Шевченка передав їм художник з Вінниччини Михайло Довгань.

Роботу талановитого митця, організатора щорічних пленерів «Подільська вольниця», доставив з України автор цих рядків. Мистецьке полотно передала колективу школи поетеса Оксана Максимишина-Корабель. Пані Оксана мешкає у Португалії. Найпопулярнішим її поетичним твором нині є вірш про героїв АТО «Мамо, не плач. Я повернусь весною». До сліз зворушливі рядки покладені на музику. Пісня часто звучить не тільки в Україні. Її виконують також тут, у далекій Португалії. 

— Під час відвідання школи я мала відчуття повного щастя, — каже пані Оксана. — Учні й учителі прийшли у вишиванках. Було багато квітів, щирих слів, усі разом співали українські пісні... Дуже розчулили виступи першокласників. Кожному з них надали можливість показати себе — прочитати вірш, заспівати пісню. А як вони вдивлялися у портрет Тараса! 

За словами Оксани Максимишин-Корабель, нинішнього року в перший клас «Світлиці» пішли 12 діток. Атмосферу любові до учнів створила у колективі директор школи Любов Піхо. Педагог від Бога, вона підібрала таких само відданих справі й люблячих дітей учителів. Берегинею, опікуном школи «Світлиця» є неймовірної харизми жінка — перекладач Марія Старченко. Жінка з радістю каже: щаслива з того, що далеко від рідної землі дітки мають можливість вивчати мову, історію, традиції своєї країни і свого народу.

До речі, загалом у Португалії діє 17 українських шкіл. 

Автор: Віталій ШЕВЧУК.

Джерело: golos.com.ua

Опубліковано в Українці в світі

Табір, організований Ініціативною групою зі створення СУМ у цій країні та відбувається  у місті Брага.

Його учасниками є 15 осіб.

 

Нагадаємо, що у квітні цього року в Португалії засновано Ініціативну групу зі створення СУМ.

Опубліковано в Українці в світі

"Українська діаспора – це велика, потужна і згуртована частина українського світу, і вона чинитиме активний опір «руському міру», а тому Москва робить усе, щоб її розпорошити, знекровити, розчленувати, внести в лави діаспорян розкол". Що ж насправді відбувається?

Опубліковано в Українці в світі

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш під час перебування прем'єр-міністром Португалії допоміг легалізуватися в країні трудовим мігрантам із України.

Про це він заявив під час зустрічі з Президентом України Петром Порошенком.

Гутерреш розповів про "свій особливий емоційний зв'язок із українцями". "Я дуже пишаюся тим, що, коли я був прем'єр-міністром Португалії, я запровадив нову міграційну політику, яка дозволила повністю легалізуватися українській громаді в Португалії", - сказав він.

Генсек ООН підкреслив, що українці його завжди надихали своєю культурою, освіченістю, навичками, працездатністю.

"Здатність інтегруватися в португальське суспільство серед українців абсолютно вражаюча", - зазначив Гутерреш. "Я віддаю належне цим людям, які створили абсолютно фантастичний імідж України", - сказав він.

Українці є третьою за величиною іноземною громадою в Португалії. Станом на початок другого півріччя 2016 року загальна кількість громадян України на території Португальської Республіки становить 37 555 осіб.
Опубліковано в Українці в світі

72 юних українців з Іспанії та Португалії взяли участь в сумівському таборі.

Про це повідомляє сайт Спілки Української МолодіСпілки Української Молоді.

«Великого бажайте!», – це гасло об’єднало учасників табору Спілки Української Молоді, який відбувся 1 – 8 липня 2017 року  в місті Лорка (Іспанія).

 

Під час табору вони слухали гутірки з питань сумознавства, обговорювали славні сторінки українських визвольних змагань, знайомилися з біографіями відомих українців, слухали українську музику, вправлялися у танцях і співах, вивчали історію української марки.

«Табір був неймовірний! Всі згуртовані, веселі, втомлені, але щасливі. Море, сонце, насичена програма створили незабутню таборову атмосферу! Батьки були більш ніж задоволені, коли забирали дітей додому – щиро захоплені тим, чого вони вивчили і навчилися. Під час прощання не обійшлося без сліз та міцних дружніх обіймів. На мою думку – це найголовніший показник успішності табору», – вважає його головний виховник Оля Кальмук.

Варто зазначити, що такі табори на Піренеях для доросту місцевих українських громад СУМ влаштовує вже впродовж кількох років, прагнучи об’єднати юнацтво Іспанії та Португалії навколо справи жертовного служіння Богові та Україні.

Ці  прагнення  сумівців вже отримали свій видимий результат, адже на теренах Португалії цьогоріч зорганізувалася ініціативна група зі створення Спілки Української  Молоді.

Організатори вірять, що табір «Великого бажайте!» стане додатковим поштовхом для продовження цієї праці.

«Цього року ми мали більше учасників, мали повноцінно структуровану команду та виховницько-впорядницький склад. Важливу роль відіграв вишкіл, що відбувся перед табором. Він дав змогу познайомитися між собою виховникам та команді, спланувати повноцінно програму, – розповідає  комендант табору Андрій Фендик. – Приємно було бачити друзів, які таборують з нами вже не вперше. Для когось це другий, а для когось – третій табір. Важливо, що цьогоріч ми мали виховників та впорядників, які минулого року були ще таборовиками. Це тішить та вселяє надії на розвиток організації на цих теренах».

Опубліковано в Колонка подій
Сторінка 1 із 2