Блоги

Розділ особистих блогів користувачів сайту Стожари

  • Головна
    Головна Тут Ви можете знайти всі записи блогу на сайті.
  • Категорії
    Категорії Відображає список категорій з цього блогу.
  • Теги
    Теги Відображає список тегів, які були використані в блозі
  • Блогери
    Блогери Знайти Вашого улюбленого блогера на цьому сайті.
  • Групові блоги
    Групові блоги Знайдіть свій улюблений груповий блог тут
  • Увійти
    Увійти Форма входу
Підписатися на цей список через RSS Записи блогу з тегами Ніна Виноградська

Posted Автор: Створено в Історії з життя
СЛОВО ВІД ПОЕТЕСИ, ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА, АКТИВНОЇ ПАТРІОТКИ - НІНИ ВИНОГРАДСЬКОЇ. Дорогі мої друзі! Звертаюся до вас за підтримкою і допомогою. Серед вас є ті, з ким уже багато десятиліть ми поєднані долею у боротьбі за свободу і незалежність України, з ким переживали важкі часи репресій і утисків владою. Серед цих людей є ті, ким Україна буде гордитися багато років і імена цих людей ввійдуть, чи вже ввійшли в історію держави. Одним із цих людей є ПОЕТ АНАТОЛІЙ КАЗАКОВ. Це він ще з 80-х років читав свої поезії на захист України, пізніше стояв на ВСІХ майданах Харкова і області. Цей чоловік має честь і гордість, це його віршами були обклеєні всі стіни харківських будинків, коли вирішувалася доля України. Це він стояв у ПЕРШИХ РЯДАХ борців тоді, коли за це саджали до в'язниць, робили обшуки вдома, лякаючи дітей, били нещадно. АНАТОЛІЙ КАЗАКОВ був саме з тих, на кого полювання КДБ не переривалося. Анатолій...
0

Posted Автор: Створено в Історії з життя
Світлина від Катерини Марійчук.
                                                          Ніна Виноградська  ВСІ ОДНАКОВІ Іду дорогою своєю: Підйоми, спуски, степ, вода. Іду між правдою й брехнею, Де поряд щастя і біда. Поміж камінням, по калюжах, Через майдани і сміття. Минаю немічних і дужих, Несу в собі своє буття. Десь лізти треба крізь шпарини, А там повзти серед багнюк. І не баритися й хвилини, Бо поряд сотні ніг і рук. Спішать усі, немов до трону, Життя наповнюючи вщерть. Спішать по вічному закону До станції з іменням смерть. А що і як було в дорозі, Кому поміг, кого штовхнув, Чи, може, збив кого на розі, Чи, може, за кермом заснув. А, може, спав ти у палаці, Чи був у свято без гроша, Лінивим був, помер від праці - Залишиться лише душа. Перед кінцем нема нічого - Ні славослів’я, ні хули. Ми всі однакові для Бога - Все залишили, з чим ішли. Буквально тиждень тому я була в Харкові. Я ходила містом,...
1

Posted Автор: Створено в Історії з життя
  Колись давно, коли ще мої бабуня Фрацина були живі, розповідали Вони, як посеред хати крутили голубці з пустого пшона, а з двору прийшла єврейка, та й переступила через той казан. -          Бабцю, а чого та єврейка переступила через казан в Вашій хаті? -          Бо ховалася у нас на печі з дітками. -          Як то ховалася, бабуню? -          Та ж війна була, а євреїв вбивали, то й ховали ми їх, хто де міг і як міг. -          Бабуню, а чому Ви про те ніколи не розповідали? -          А що розповідати? Що ми таке зробили, щоб розповідати? Пройшло багато років з тих пір. Моєї бабуні не має серед живих, а я як зараз пам’ятаю нашу з нею розмову. І чим далі сама в роки, тим більше поважаю мою бабуню, тим більше захоплююсь її мужністю. Чоловік на війні, в хаті своїх двоє, а вона ще єврейку з дітками прийняла… і не вважала те...
2